Новини з 1996 року

Сьогодні й несподівано. У нас буде свій Чорнобиль. Чому Жеваго мовчить про Кременчуцьке уранове родовище?

Олександр Курилов 06 липня 2017 14:18 5037 0

Щонайменше дві головні загрози для Кременчука будуть актуальними під час розробки нового Біланівського кар’єру, що за 18 кілометрів від нашого міста.

І мова тут, по-перше, про радіацію, яку залишать під час розкопування кар’єру  у відвалах поряд з нашим містом.

По-друге, про радіоактивну воду з фенолом, яку відкачуватимуть у Дніпро. А радіація, між іншим, і справді буде і її буде достатньо, аби все можна було порівняти із зоною відчуження на Чорнобильській АЕС.

Це сьогодні – телекомпанія «Візит» та її гості. А серед них – геохімік і колишній працівник геологорозвідувальної експедиції й мешканець Нової Галещини, Надія Ярмолюк.

І розповіла вона, а мова про майбутню розробку Біланівського родовища, яку планує розпочати група народного депутата (від Кременчука, між іншим) Жеваго з назвою «Фереекспо», - таке.

Здрастуй, кременчуцьке уранове родовище, або Про радіацію на майбутньому Біланівському кар’єрі

Наші чиновники не говорять нам усього, що їм відомо й що нам можуть сказати у зв’язку з будівництвом Біланівського ГЗК.

І про це мовчать, але насправді – поряд з нами Кременчуцьке уранове родовище. Й розташований цей підземний і нерукотворний склад  урану якраз у районі села Базавлуки, й територія ця якраз входить у зону майбутнього Біланівського кар’єру.

«У 1975-79 роках проводилася розвідка Біланівського родовища. Всього було  зроблено 160 свердловин. Глибина буріння по периметру – 500 метрів. У центрі – 700.

Відібрано більше тисячі проб і пораховані запаси цього родовища заліза та германію.

За цими пробами, а ми бачимо їх відображення на схемах Біланівського ГЗК, довжина кар’єру складатиме 6 кілометрів, ширина – 3 кілометри. Глибина – 600 метрів, тобто це буде найбільший й найглибший кар’єр», - зазначає колишній геолог.

Інше від неї – про те, що є в землі.

«На борту цього родовища, в його північно-східній частині, є радіаційна аномалія з покладів урану. Вона описана в 1969 році, відкрито її в 50-х роках, називається у довідниках «Кременчуцьке уранове родовище»,  однак уран цей не розроблявся через малу для промислового виробництва концентрацію. Описав усе це відомий геолог Белецький.

При розробці кар’єру буде розкрито чотири підземних водних горизонти. Останній - докембрійський.

І вода там мало того, що солона, так вона ще радіоактивна – з ураном, радієм, торієм та калієм-40.

Перевищення урану в ній – у 10 разів більше нормативу, торію – в 6 разів більше. І все це почнуть відкачувати у річку Псел і далі - в Дніпро.

Ви думаєте, що адміністрація ПАТ «Біланівський ГЗК» цього не знає? То просто вони нам не все розповідають», - зазначає фахівець і далі.

А далі – про те, що ніхто не досліджував уже докембрійські породи, а саме дослідження радіоактивності проводилося на глибині один метр і така карта з позначкою місць перевищення радіоактивного випромінювання у гірників є.

І проблема в цьому випадку – вскришні роботи у випадку будівництва Біланівського кар’єру триватимуть до глибини 90 метрів. І все, що звідти викопають, – залишать у вигляді відвалів.

А щодо залізорудних порід, то там справді немає радіації. Однак вона є у вскришних породах, які залишаться поруч з кар"єром таким собі величезним насипним Чорнобилем на поверхні», - стверджує геохімік.

Тобто залізні кварцити для виробництва залізорудних концентратів  заберуть, а все, що не залізне й не кварцитне, – лежатиме у величезних відвалах і опромінюватиме все поспіль.

Проблема друга – фенольна

Вважати, що новий кар’єр створить для Кременчука тільки радіаційну проблему й не меншу фундаментальну - з пилом, то це не правильно.

Бо не менша загроза для життя людей – це сусідство нового Біланівського кар’єру та ставка-випарника ПАТ «Укртатнафта», в якому  вода - навпіл з фенолом та іншою отрутою.

І як тільки Біланівський кар’єр почнуть копати, вся вода ставка-випарника, разом з фенолом й рештою гидоти, перетече саме в цей кар’єр, звідки її відкачуватимуть без очищення спочатку в Псел і далі - в Дніпро.

І тоді вже заплачуть усі міста, які знаходяться нижче Горішніх Плавнів за течією.

Уся справа в тому, що ця вода буде просто відкачуватися й ніхто навіть спроб її очищення від нафтопродуктів не передбачає. Та й ніхто не знає, як очистити ці мільйони кубічних метрів води, вщент забрудненої нафтопродуктами, говорить геохімік.

Ще від неї – про перспективи. А вони для людей погані, бо через появу кар’єрів, а планується, що такий постане від Нової Галещини на відстані меншій півкілометра, люди тікатимуть самі й ніхто нікого не розселюватиме.

І про висновки

А висновки тут невеселі.

І головний такий – нардеп Жеваго та його група «Феррекспо» зекономили величезні кошти на геологічній розвідці. Її проводити не потрібно, бо всі папери й так взяли. А тепер ця ж група "Феррекспо" економить кошти на екології.

Замість необхідних заходів радіоактивні відвали складатимуть просто неба, а забруднену воду качатимуть у Дніпро.

В Африці при розробці таких родовищ у тамтешніх племен ситуація краща, ніж у нас. Група нардепа Жеваго вкладає кошти у себе, але не в екологічну безпеку. І ми категорично проти, аби нам зробили ще й новий Чорнобиль», - такі прикінцеві слова геохіміка.

Інше від неї – це повідомлення, що вже мешканці Нової Галещини й працівники геологорозвідувальної експедиції, які там живуть і розуміють, що саме загрожує, – теж долучилися до протестів проти будівництва ПАТ «Біланівський ГЗК» з його найбільшим у Європі кар’єром.

Чи є реальним, що сам нардеп Жеваго, який є власником «Феррекспо», зверне увагу на проблеми з радіацією, водою й на те, що його підприємства роблять життя людей нестерпним і все перетворюють на пустелю, – хто знає.

Єдине, що сьогодні відомо точно, – через смертність (а онкологія у сусідніх Горішніх Плавнях – на першому місці), тамтешнє кладовище за розмірами вже обігнало саме місто. І це єдиний приклад надто швидкого розширення кладовища для такого малодого міста у всій Полтавській області. 

 

 

Поділитися з друзями

Коментарі

Для того, щоб залишити коментар, вам необхідно авторизуватись

У Кременчуці з’явилася нова фотозона, створена силами 25 художників. ФОТО 789 0
25 професійних художників та аматорів створюють графіті у Кременчуці. ФОТОрепортаж 937 0
Велике свято для малечі. У Кременчуці відзначили Міжнародний День захисту дітей. ФОТОрепортаж 1292 0