Please enable JavaScript!
Bitte aktiviere JavaScript!
S'il vous plaît activer JavaScript!
Por favor,activa el JavaScript!
antiblock.org

Новини з 1996 року

Останні новини України

pplus 25 червня 2021 08:45 180 0

Активісти вважають, що Київ старіший щонайменше на 700 років

Українські активісти вважають, що Київ старіший за затверджений ЮНЕСКО вік щонайменше на 700 років.

Про це йдеться в матеріалі Вєсті.

Історики підняли архіви та встановили, що у 1982 році ювілейну дату підробили. За їхніми словами, питання про вік Києва порушувалось у 1976 році радянськими вченими.

При цьому активісти посилаються на виявлене на Оболоні поселення з 66 помешкань, що не було враховано науковцями в часи СРСР. У відповідь академік Петро Толочко зазначив, що це поселення знаходилося за 6-10 км від старого міста, а для «раннього Середньовіччя – це величезна відстань». Тому, мовляв, «якесь оболонське поселення в пісках не мало відношення до Києва».

Натомість радянські археологи за точку відліку взяли невелике укріплення на Старокиївській горі. Толочко додав, що для проведення цього дослідження враховували вже міське поселення – з укріпленням, ремеслом й управлінням.

Директор Центру археології Києва Михайло Сагайдак не виключає, що на рішення з визначення віку Києва могла вплинути політика СРСР.

Згідно з археологічними даними та писемними джерелами, початок безперервного розвитку Києва датується 2-ю половиною V ст. – 1-ю половиною VI ст.; осередком розширення Києва була гора Замкова.

Один із найстаріших історичних центрів Східної Європи та християнства — Софійський собор та Києво-Печерська лавра внесені до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

На межі VIII—IX століть Київ став головним містом Руської землі — міжплемінного об'єднання південних східнослов'янських племен, а з 882 року, після завоювання його варягами, — «матір'ю міст руських» — столицею Руської держави.

Аеропорт "Бориспіль" вперше потрапив до топ-15 найбільших аеропортів Європи

Міжнародний аеропорт "Бориспіль" за підсумками січня-квітня посів 14-е місце в рейтингу найбільших аеропортів Європи за кількістю пасажирів, випередивши понад 300 найбільших аєропортів Європи.

Як повідомила пресслужба аеропорту, про це повідомив голова наглядової ради «Борисполя» Володимир Жмак, посилаючись на звіт ACI Europe (Міжнародна рада аеропортів Європи).

"Згідно зі звітом АСІ Europe, в який увійшов 341 найбільший аеропорт Європи, ми випередили низку потужних аеропортів. У тому числі й аеропорти Відня, Риму, Лісабона, Афін, Мюнхена, Барселони, Брюсселя, Стокгольма, Цюріха, Мілана і Варшави. У звіті, оприлюдненому в червні, представлені дані пасажиропотоку", - цитує пресслужба його слова.

Відзначається, що "Бориспіль" вперше потрапив у топ-15 найбільших аеропортів Європи.

Також Жмак повідомив, що на травень 2021 року аеропорт "Бориспіль" уже відновив 60% рейсів щодо показників 2019 року.

Міжнародний аеропорт "Бориспіль" у січні-квітні 2021 року обслужив трохи більше 1 млн 751 тис. пасажирів, що на 28,3% менше, ніж у січні-квітні 2020 року.

З 23 червня 2021 року аеропорт "Бориспіль" відкрив усі п'ять входів / виходів до терміналу D для обслуговування збільшеної кількості пасажирів у сезон відпусток і літніх подорожей.

Водночас "Укравтодор" обмежив рух по дорозі від Києва в напрямку "Борисполя" з 23 червня по 20 серпня - в розпал сезону відпусток. А тому пасажирам настійно рекомендують виїжджати в аеропорт заздалегідь.

Топ-100 найвпливовіших людей України у 2021 році 

Журнал НВ за допомогою експертів склав Топ-100 найвпливовіших людей України.

1. Володимир Зеленський, президент України

2. Рінат Ахметов, власник групи компаній СКМ, найбагатша людина України

3. Андрій Єрмак, голова Офісу президента

4. Сергій Шефір, перший помічник президента

5. Арсен Аваков, голова МВС

6. Олексій Данилов, секретар РНБО

7. Петро Порошенко, експрезидент, бізнесмен, депутат IX скликання ВР від партії "Європейська солідарність"

Україна вимирає: смертність стрімко зростає, а народжуваність падає

Дані на своїй сторінці у Facebook оприлюднив аналітик Євген Істребін .

За його даними, тільки в Києві у квітні смертність зросла на 81% у порівнянні з 5-річною середньою. Друге місце займає Київська область (65%). Найгірші показники демонструють також Хмельницька (60%), Харківська та Одеська області (59%).

Зростання смертності у квітні у порівнянні з 5-річною середньою (2016-2020 рр):
- Київ - 81,2%
- Київська
 - 65,1%
- Хмельницька
 - 60,0%
- Харківська
 - 59,3%
- Одеська
 - 59,0%
- Миколаївська
 - 58,4%
- Дніпропетровська
 - 48,0%
- Житомирська
 - 45,5%
- Кіровоградська
 - 43,4%
- Чернівецька
 - 42,1%
- Вінницька
 - 40,9%
- Львівська
 - 40,5%
- Тернопільська
 - 38,0%
- Запорізька
 - 37,6%
- Сумська
 - 37,5%
- Чернігівська
 - 35,4%
- Донецька
 - 33,4%
- Луганська
 - 32,3%
- Черкаська
 - 31,6%
- Полтавська
 - 31,0%
- Закарпатська
 - 29,8%
- Волинська
 - 28,9%
- Рівненська
 - 27,1%
- Херсонська
 - 24,6%
- Івано-Франківська
 - 16,2%.

При цьому в цілому по Україні в порівнянні з 2015 роком народжуваність впала на 34% за перші 4 місяці року. Причому падіння триває вже 6 рік поспіль. Є ряд областей, де падіння народжуваності ще вище. Так, наприклад, за 6 років народжуваність впала майже удвічі в Кіровоградській області – 44%, Сумській, Дніпропетровській - 43%, Запорізькій, Донецькій, Чернігівській областях - 42%, Полтавській - 41% і Черкаській – 40%.

“У Чернівецькій та Закарпатській областях падіння не таке значне, ймовірно, через близький кордон і особливості життя, які полягають у роботі за кордоном, але народженні дітей тут. Ну а Київ тримає маленьке падіння народжуваності тільки за рахунок міграції студентів з регіонів, які згодом залишаються жити в Києві і народжують дітей. Одним словом, усе сумно, і немає ніякого просвіту на майбутнє. Так і буде вимирати Україна зі швидкість 0,6-0,8% щороку. У чисельному вираженні це 270-330 тисяч мінус щороку “, – відзначає аналітик.

Сезон польових кавунів затримається на кілька тижнів

Цього року сезон польових кавунів в Україні затримається на кілька тижнів. Через затяжні зливи аграріям Херсонщини довелося пересівати великі площі, пише agronews.ua.

Зараз у супермаркетах і на базарах продають вирощені під плівкою. Їх ціна на оптових ринках по 20 грн/кг. У роздріб їх реалізовують по 30.

"Щойно висадили кавуни, а тут холоди й зливи. Всі поля плавають — у низинах цілі озера стоять. Тож перша посадка загинула, довелося її пересівати. Вдруге сходи з'явилися, та дощі, які випадали з небаченою для наших країв частотою, зволожили землю так, що на баштан і не пройдеш. А між тим, саме час заводити туди культиватор, бо трава між рядками піднялася густо. Інакше ніяк — адже гербіциди ми принципово не використовуємо, і від бур'янів мусимо позбавлятися механічним способом. А як вчасно не позбавитися, то дика рослинність кавуни задушить. Якщо пересівати баштан будемо змушені втретє, то вже й не знаю, коли з нього дочекаємося врожаю — хіба під кінець вересня", — розповів Сергій Шматенко, голова Виноградівської ОТГ Херсонської області.

Норвежець дослідив українські й російські пісні

Науковець і політолог із Норвегії Арве Гансен кілька років жив в Україні й досліджував пісні Революції Гідності. Пізніше вирішив подивитися на українсько-російську війну з боку пісенної творчості.

Він розповів, які саме особливості пісень війни спостерігав.

"Коли почалися воєнні дії в Криму й на Донбасі, ми з трьома колегами в Норвегії та Німеччині надсилали один одному посилання на пісні в YouTube. Тема цих електронних листів була WoS - абревіатура від англійської War of Songs. І незабаром помітили, що в нас багато назбиралося "воєнних пісень".

Пісні демонструють, як музика двох країн у цій пісенній війні відрізняється одна від одної. З одного боку, є українці, які користуються гумором у боротьбі проти своїх воріженьків. З іншого - Росія, яка вдає, що війни немає, співає про мир, єдність і порозуміння.

Українці, попри криваву революцію, вторгнення та війну, і далі використовували гумор у піснях. Це спосіб не лише переживати складні ситуації, але й завдяки гумору об'єднувати людей. Можна сказати, що українсько-російська пісенна війна - це війна між гумором і цинізмом", - сказав він.

"Здебільшого пісні написані, так би мовити, "для внутрішнього користування", щоб мотивувати земляків до боротьби. Також є пісні, написані для світової спільноти. І тут, на мою думку, Євробачення є чудовим прикладом. Цей конкурс, який мав би бути аполітичним, став міжнародним полем бою. Полем, на якому російські музиканти хочуть показувати свою країну як миролюбну й відкриту. Їм відповідають інші пострадянські країни, як-от Україна й Грузія. Так було з "1944" Джамали або з We Don't Wanna Put In грузинського гурту Stephane & 3G, що на слух сприймається як "Ми не хочемо Путіна", - додав Арве Хансен.

 

Поділитися з друзями

Коментарі

Для того, щоб залишити коментар, вам необхідно авторизуватись

Скромний і делікатний художник відкрив у Кременчуці виставку своїх робіт. ФОТО 841 0
Відпочити у Єгипті й Туреччині виявилося набагато дешевше, ніж на курортах України: порівняння цін 1529 0
Вперше кременчужанин на Євро: Роман Безус вийшов на поле за 2 хвилини до переможного гола 1530 0