Як це – виховувати вісьмох дітей? Анастасія та Вадим з Градизька розповіли, чим живе велика родина

476 0
Як це – виховувати вісьмох дітей? Анастасія та Вадим з Градизька розповіли, чим живе велика родина

Сьогодні в Україні відзначається День усиновлення. Щороку цей день збігається з християнським святом Віри, Надії, Любові та Софії. Процес усиновлення має високе соціальне значення, оскільки опікуни дають дітям можливість зростати у любові.

Зараз, під час війни, через російське вторгнення діти залишаються без батьків. Тож питанню усиновлення у Кременчуцькій райвійськадміністрації сьогодні приділили особливу увагу.

Керівниця служби у справах сімей та дітей Кременчуцької РВА Тетяна Гірман представила родину з Градизька – Анастасію та Вадима Бурду, які виховують вісьмох дітей – двох хлопчиків та шістьох дівчат. Подружжя вже відсвяткувало «трояндове» весілля, адже вони у шлюбі з 2011 року. Коли вони вирішили поєднати долі, в Анастасії вже було двоє усиновлених дітей.

Дітей у родині поступово ставало більше, і в один момент вирішили, що брати діточок уже не будуть. Але після початку повномасштабного вторгнення до подружжя звернулася Тетяна Гірман, яка сказала, що є ще дівчинка Мирослава – вона відібрана у мами без позбавлення батьківських прав. Родина вирішила, що дитину візьмуть під опіку.

Зараз у сім’ї троє народжених, троє усиновлених та двоє прийомних малюків. Вік старшої дитини – 17 років, молодшої – два.

Вадим працює вдома, ремонтує авто, виготовляє металеві вироби та займається будівництвом. Також він вже чотири роки як пастор у градизькій церкві.

 

«У нашому маленькому селищі доводиться вміти все. І тоді в принципі є робота».

 

Анастасія для дітей – психолог, кухар, лікар, вихователь та «подушка», в яку можна поплакати. Більше відносини у дітей побудовані з мамою – вона збагачує родину морально та духовно. Тато багато працює, матеріально забезпечуючи сім’ю.

Родина живе у власному чотирикімнатному будинку на 100 квадратних метрів. Зараз там добудовують другий туалет, оскільки один – це невеличкі труднощі.

Щодо допомоги ззовні, то з селищним головою Мирославом Носою взаємовідносини хороші, проте нічого в місцевої влади просити не доводилося. Родині допомагають християнські місії, одна з яких, «Серце для сиріт», підтримує родину ще з початку війни – 2014 року.

Також допомагають батьки Вадима, в тому числі матеріально. Щодо теми усиновлення, то його рідні спочатку були шоковані новиною, що він одружується з дівчиною, в якої є двоє усиновлених дітей. У певний період Вадим навіть не спілкувався з батьками цілий рік. Але зараз, коли Вадим питає в батька, скільки в нього внуків, він відповідає: «У мене вісім онуків». Коли Анастасія та Вадим хотіли взяти до родини Мирославу, батько Вадима сказав: «Може нам віддасте? У вас і так багато».

Батьки ж Анастасії, навпаки, тепло прийняли новину про те, що родина рухається в напрямку усиновлення.

Прогулянка виглядає для родини наступним чином: вийшли – порахували дітей, зайшли кудись – порахували дітей. Родина купається на пляжі – діти відпочивають, а батьки дивляться за ними та рахують їх. Але загалом, як кажуть Вадим та Анастасія, дітлахи слухняні.

Сам ранок починається десь о 7:30-8:00. Спочатку ранкові процедури, потім дистанційне навчання. Зараз трохи складно, адже кожному треба знайти куточок, кімнату, проконтролювати, щоб дітлахи зв’язалися з класом та вчителем. Поки у молодших дітей уроки, зі старшими батьки сідають пити чай та каву, спілкуватися. Це дуже цінний для родини час, за який батьки та діти встигають обговорити багато питань. Зазвичай мама разом з дітьми разом готує обід та вечерю. Донька Юля – майстер, вона може порадувати родину тортиком.

На запитання, чи Вадим щасливий, він без смутку відповів, що так, він дійсно щаслива людина. У родини є сад, теплиця, кури та декілька кіз, щоб дітям завжди було молоко. Проблеми у родини відсутні – християнська місія навіть надала мікроавтобус для родини, щоб всі вмістилися.

Старшенька Юля добре готує, з випічкою в неї все виходить. У цьому напрямку вона планує розвиватися. Донька Карина любить робити манікюр. Вона дуже старанна та акуратна, тож така тонка робота в неї добре виходить.

Маша вагається між юр- та журфаком. Їй 14, вона вже пише книгу, дві глави з якої вже опублікувала. Маша дуже рано почала читати дорослу літературу. Має великий словниковий запас і змагається з дорослими, хто більше прочитав.

Син Назар – вічний двигун, який конструює з Lego. Хлопчик молодше – Ілля, поки що кращого для себе заняття, ніж займатися з батьком машинами, не бачить. У парку йому найбільше подобається кататися на маленьких машинках, у розважальних центрах – також. Коли він отримує відповідь на питання: «Яка це марка авто», - запам’ятовує її та може відрізнити з-поміж інших, навіть якщо побачить авто цієї марки іншого кольору.

Дівчинка Ліза ходить на танці. У колективі вона в центрі, на першій лінії, танцює з хлопчиком. На змаганнях у Світловодську вона нещодавно зайняла перше місце.

Мирослава ще маленька. Вона любить за компанію робити щось з іншими, переймає захоплення своїх старшеньких.

Наймолодшій доньці всього два рочки. Поки що з її захоплень – це любити тата й маму.

Наостанок Вадим та Анастасія підкреслили, що у родині вони вчать дітей жити. Малеча в них набирається досвіду та отримує впевненість у тому, щоб робити тверді кроки у майбутнє.


 

Коментарі

Для того, щоб залишити коментар, вам необхідно авторизуватись

Авторизация