Про війну, полон та чіткий меседж: у Кременчуці харків’янка презентувала роман «Оскар»

14 березня у бібліотеці на вулиці Соборній відбулась презентація воєнного роману «Оскар» від харківської письменниці Людмили Охріменко. Твір харків’янки визнали найкращим на Міжнародному літературному конкурсі «Коронація слова — 2021» у воєнній тематиці.

Як розповіла під час презентації письменниця, в основу твору увійшла історія українського військового з позивним «Оскар», який потрапив у полон до росіян ще у 2015 році. Оскар – мусульманин та кримський татарин.

До неї декілька років тому у Facebook звернувся розвідник, який попрохав написати книгу про його життя. Людмила Охріменко спочатку відмовила йому, бо він їй видався «глянцевим офіцером». Сама ж письменниця хотіла б розповісти історію військового без надмірних прикрашень. Проте коли розвідник написав їй 10 коротеньких речень про своє життя, жінка вирішила кинути всі свої справи і почати працювати над романом – настільки її вразила біографія чоловіка.

Працювала Людмила зі своїм прототипом героя приблизно два місяці і це було досить важко для неї. Історії Оскара були схожі на рапорт і жодного уявлення, як створюються художні твори він не мав. Харків’янці доводилося по ниточці витягувати з нього усю потрібну інформацію. Окрім того, коли мова зайшла про сім’ю військового, Оскар навідріз відмовився розповідати про неї.

Тому на основі реальних подій авторка роману створила власних персонажів – вона провела приблизно 100 інтерв’ю за для того, щоб повністю розкрити історію головного героя. Для того, щоб розписати сім’ю розвідника, Людмила зустрічалась з кримськотатарськими жінками, ознайомилися з їхньою культурою та традиціями і навіть прочитала Коран.

Письменниця розповідає, що окрім своєї історії, Оскар також вразив своєю чіткою позицією до росіян ще до їх повномасштабного вторгнення. Виявилося, що розвідник потрапив до полону, так званого міністерства внутрішньої безпеки «ДНР». За її словами, чоловік терпів тортури в одних найжорстокіших катівень у Донецьку. Звідти Оскар зміг вивільнитися вже без двох ніг та майже сліпим на обидва ока. Тож до авторки було особисте прохання від розвідника – він хотів, щоб роман доносив чіткий меседж до читачів: усіх росіян потрібно знищити.

Хоч Людмила і намагалась пом’якшити такі заяви від Оскара, але він сказав їй, що вона не розуміє з ким і чим Україна має та матиме справу у майбутньому.