Справа кременчужан, яких без вини роблять винними, як приклад використання механізму інтервенції

2 579 0
Справа кременчужан, яких без вини роблять винними, як приклад використання механізму інтервенції

Українські правники вже мають значний досвід розгляду справ у Європейському суді з прав людини й добре розуміють, у яких випадках та з якою метою необхідно звертатися до ЄСПЛ. Однак чи всі знають про такий інструмент як інтервенція третьої сторони у справу, що розглядається ЄСПЛ?

Саме про цей механізм на прикладі резонансної кременчуцької справи, де громадян сьомий рік безпідставно тримають під вартою, розповідає у своєму матеріалі для всеукраїнського видання "Юридична газета onlinе" директор Інформаційно-аналітичного центру Міжнародного товариства прав людини Антон Алєксєєв. 

 


Інтервенція третьої сторони (Third Party Intervention) – це надання стороною (яка не є стороною у справі та не залучена до участі у справі її безпосередніми учасниками) коментарів з інформацією, яка може бути корисною ЄСПЛ у процесі розгляду справи.

У разі такого звернення третю особу ще називають «другом суду» або «amicus curiae». Цей правовий інститут походить з римського права, сьогодні він поширений у міжнародних судових інстанціях та передбачений, зокрема, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.


 

"Раніше ЄСПЛ вже брав до уваги письмові зауваження, подані Верховним комісаром ООН у справах біженців, Комісаром Ради Європи з прав людини, громадськими організаціями, в тому числі міжнародними...", - роз'яснює Антон Алєксєєв. 

За його словами, інтервенція корисна тим, що, по-перше ЄСПЛ краще реагує на заяви, які вирішують проблеми цілої групи людей, а не тільки окремого заявника, а по-друге, на тлі тисяч заяв, що надходять з десятків країн, вона привертає увагу ЄСПЛ до конкретного заявника тощо. 

"Якщо ваша заява в ЄСПЛ довго лежить на полиці, інтервенція може пришвидшити процес ухвалення справи до розгляду. У практиці МТПЛ був випадок, коли через 6 днів після спілкування з ЄСПЛ почався розгляд скарги, яка лежала 5 років", - зазначає Алєксєєв. 

По-третє, це збільшує шанси на позитивне рішення та на швидкість його прийняття, по-четверте - інтервенція дозволяє висвітлити додаткові проблеми, які не описані у заяві, а по-п'яте, це можливість посилити увагу до справи всередині країни.

 


А так як скарг у ЄСПЛ велика кількість, особливо проти України, а інтервенція в конкретну справу – достатньо унікальне явище.


 

Варто зазначити, що ідея інтервенції не стосується безпосередньо суті справи, яка розглядається. Ця процедура дозволяє підняти пласт питань, важливих для правосуддя загалом, сфокусуватися на більш загальних тенденціях, що в результаті впливають на конкретну справу.

Він зазначив, що справа «Мельник проти України» як приклад використання механізму інтервенції.

У серпні 2017 року Міжнародне товариство прав людини (International Society for Human Rights) розпочало моніторинг справи Олександра Мельника, Олександра Крижановського, Ігоря Пасічного та Ігоря Куника, обвинувачених у вбивстві мера Кременчука та місцевого судді. Моніторинг проводився у межах проєкту «Зміцнення верховенства права в Україні» та триває досі. 

Згідно з результатами моніторингу дотримання права на справедливий суд, у цьому судовому процесі тільки за 2020 роки незалежні спостерігачі зафіксували понад пів сотні порушень прав обвинувачених, гарантованих національним і міжнародним правом.

Оцінка порушень міжнародних принципів прав людини базувалася на Конвенції про захист прав людини і основних свобод та практиці Європейського суду з прав людини.

Під час моніторингу також неодноразово фіксувалися випадки тиску на адвокатів і порушення права на захист, ігнорування рішень суду, некоректне використання та ігнорування практики ЄСПЛ, тиск на суд, порушення принципу розумних строків судового процесу, тортури й поводження, що принижує людську гідність.

Раніше Європейський суд з прав людини вже прийняв рішення щодо двох обвинувачених у цій справі (І. Пасічного та І. Куника). Справу «Пасічний проти України» № 19874/18 ЄСПЛ розглянув у рішенні «Левченко та інші проти України» № 46993/13.Справу «Куник проти України» № 1838/18 суд розглянув у рішенні «Бевз та інші проти України» № 17955/13. Зокрема, у цих рішеннях ЄСПЛ констатував порушення права на розгляд справи судом у розумні строки та надмірну тривалість тримання під вартою.

"Стосовно справи «Мельник проти України» ЄСПЛ поки що не прийняв рішення, хоча обвинувачені утримуються під вартою вже майже 7 років (з 2014 р.). За період судового слідства змінилося 10 судових установ і 13 судових колегій, але судді до цього часу не готові оголосити вирок. Певною мірою це типова ситуація", - зазначає представник аналітичного центру МТПЛ і ставить риторичне запитання, чому саме у цій справі МТПЛ ухвалив рішення щодо вступу у справу як третьої сторони (amicus curiae)?

"Після прийняття рішень ЄСПЛ та дій національного суду за результатом ухвалених рішень стало очевидним, що українські суди усіляко обходять виконання рішень ЄСПЛ, якщо вони стосуються констатованих порушень ст. 6 та/або ст. 5 п. 3 Конвенції.

У спостерігачів МТПЛ виникла «обґрунтована підозра», що справа «Мельник проти України» буде одним із кейсів, за якими рішення ЄСПЛ, якщо виявляться порушення ст. 6 та/або ст. 5 п. 3 Конвенції, так само не виконуватиметься українською владою.

Таким чином, саме тривалий моніторинг за конкретною справою дозволив правниками Міжнародного товариства прав людини виявити негативну тенденцію в українському правосудді, позитивне вирішення якої в результаті надасть можливість покращити українську правову систему", - пише Антон Алєксєєв. 

Підставами для інтервенції він побачив дві. Перше - це ігнорування попередніх рішень ЄСПЛ та автоматичне продовження запобіжного заходу, що всі мають змогу бачити сьогодні, а також нехтування національними судами конкретних рішень ЄСПЛ, заснованих на результатах щорічної доповіді Міжнародного товариства прав людини про дотримання права на справедливий суд в Україні.

За словами Антона Алєксєєва, нині існує чимало прецедентних рішень, винесених ЄСПЛ, в яких у ролі «amicus curiae» брали участь відомі неурядові організації. 

В Україні практика підготовки інтервенції ще не поширена, однак у світлі істотного порушення права на справедливий суд та інших, гарантованих Європейською конвенцією прав, подібні інтервенції можуть зіграти важливу роль для розуміння ЄСПЛ української проблематики, підвищать увагу правової спільноти до вашої справи в країні, а в результаті можуть стати тригером важливих позитивних змін в українському правосудді.

 

 

Коментарі

Для того, щоб залишити коментар, вам необхідно авторизуватись

Авторизация