Новини з 1996 року

Знову Новий рік? А що ж то ми святкували першого січня?

Марина Баніт 13 січня 2017 11:13 560 0

Сьогодні мало хто з українців можуть дати чітку відповідь на питання, чим Старий Новий рік відрізняється від простого Нового року. 
На жаль, взагалі багато хто на будь-які свята шукає привід, щоб випити, але не задумується про те, чому саме певне свято варте уваги або, навпаки, не варте.
Щороку, в ніч з 13-го на 14-е січня, Україна святкує незрозуміле іноземцям свято, яке називається Старим Новим роком.
Дуже давно представники язичницької Русі святкували Новий рік 22 березня. Цей день по-іншому називався днем весняного рівнодення, коли день за тривалістю зрівнювався з ніччю. Свято було повністю підпорядковане землеробському циклу.
Як тільки на Русь прийшло християнство, старий календар став витіснятися візантійським, і Новий рік поступово відсунувся на 1 вересня. Варто зазначити, що на Русі люди ще довго святкували Новий рік у різний час - хтось 1 вересня, хтось по-старому 22 березня. І лише на початку 16 століття вся Русь офіційно стала святкувати Новий рік у перший день осені.
 У 1699 році Петро I видав указ, в якому говорилося про перенесення Нового року з першого дня осені на 1 січня. Це було за старим стилем, а за новим дата припадала саме на 14 січня. Революція 1918 року внесла свої корективи в календар росіян, а згодом і в український. Так були скасовані 13 календарних днів, що розділяють європейське і наше літочислення. 
Отже, Старий Новий рік є Новим роком за юліанським календарем, тобто за старим стилем.  Припадає на ніч між 13 і14 січня за григоріанським календарем, яким користуються у сучасності. 
У країнах пострадянського простору після переходу на новий стиль Старий Новий рік продовжують неофіційно відзначати. 
Перехід на григоріанський календар в Росії відбувся 24 січня 1918 року, а в Україні 25 лютого 1918 року.
Вечір напередодні Старого Нового року збігався з язичницьким святом Маланки. Як відомо, у деякі християнські свята було домішано язичницькі традиції самим народом, який не просто відмовлявся від поклоніння ідолам. За християнським календарем – це також день преподобної Меланії.  Меланка-Вода спадає на Щедрий вечір разом з Василем-Місяцем сповістити господарів про майбутні урочистості. Погостювати в народі так і називається – гостини Меланки.
Тому за традицією 13 січня готували ситну їжу до вечора, його ще називали Щедрим. Після вечері сусіди йшли один до одного миритися, щоб Новий рік зустріти у злагоді. Обов’язковими частуваннями на столі в цей день були: пироги, вареники з сиром, страви зі свинини, млинці, різні ковбаси.
На ранок наступного дня, 14 січня, молодь щедрувала і посівала, що прийнято і в наш час, і просила у господарів будинку смачні дари.
Це пішло також від того, що 14 січня християни вшановували найменування Христа іменем Ісус, що слід було робити на 8 день від народження дитини. Та вшановували пам’ять Св. Василя Великого, архієпископа Кесарії Каппадокійської з IV ст., якого вважали покровителем землеробства. Тому основною обрядодією цього дня було засівання осель українців збіжжям із відповідними примовляннями.
Наразі це свято не є офіційним для України, але лишається доста його шанувальників, які 14 січня трохи з похмілля підуть містом сіяти пшеницю у всі відкриті приміщення – магазини, офіси, оселі. Останніми роками через небезпечну криміногенну ситуацію у світі та й у нашому місті дітей по хатах батьки не пускають, а люди двері невідомим не відчиняють.Тож чекайте на гостей зрілого віку, та й то тільки знайомих. 

 

Поділитися з друзями

Коментарі

Для того, щоб залишити коментар, вам необхідно авторизуватись