Новини з 1996 року

В руках Шаповалова і Жеваго доля кременчужан та українців: повинні запобігти екологічному геноциду

Марина Баніт 07 травня 2018 17:31 1220 0

У Кременчуці планується встановити автоматичні системи моніторингу стану повітря. За результатами досліджень, проведених інститутом Марзєєва, в Кременчуці рівень викидів у атмосферне повітря перевищує норму в кілька разів. На жаль, підприємства-забруднювачі не проявляють ініціативи, не докладають зусиль та не виділяють коштів на обладнання підприємств очисними конструкціями.

І якщо встановлення автоматичних постів у нашому місті лише планується, в Дніпрі вже запровадили таке «ноу-хау» для українців.

- Там встановили систему онлайн-моніторингу атмосферного повітря, але з цими даними поки неможливо піти в суд і покарати підприємства-забруднювачі. Для цього потрібне рішення народних депутатів, - розповіла голова громадської ради при державній екологічній інспекції в Дніпропетровській області Тетяна Лампік.

Але з того, про що вона розповідала, чимало корисного можна взяти для Кременчука. Адже в законодавстві, що діє на території всієї України, є прогалини.

Отже, встановлена в Дніпрі сучасна система дозволяє збирати дані кожні 28 секунд і передавати інформацію про перевищення показників основних шкідливих речовин повітря в міський департамент. Але однієї системи моніторингу недостатньо. Потрібно ще 20 подібних мобільних станцій для того, щоб отримати достовірні дані по обласному центру. Кожна така система з основною комплектацією може коштувати від 100 до 200 тисяч доларів.

Але проблема в тому, що з такими даними в суд не підеш і забруднювачів НЕ покараєш. За словами голови громадської ради при державній екологічній інспекції в Дніпропетровській області Тетяни Лампік, список тих, хто може займатися моніторингом навколишнього середовища, є в постанові Кабінету Міністрів України «Про затвердження положення про державну систему моніторингу довкілля». У цьому списку - 11 державних відомств, серед яких Мінагрополітики, Мінприроди, МНС, Держгеокадастр та інші. Також проводити моніторинг може обласний екологічний департамент.

«У цій постанові нічого про органи місцевого самоврядування не сказано, - сказала Тетяна Лампік. - Усі пости моніторингу, які належать міськраді, сільським радам, облраді, є поза законом. Тобто всі свідчення, які вони збирають, не можна застосовувати в суді як докази, тому що вони не є підтвердженими даними, які регламентуються даною постановою».

Пости, які вимірюють показники законно, відносяться до Гідрометцентру. За словами Тетяни Лампік, заміри повітря в них роблять лабораторним способом.

«Зробити аналіз цих проб неможливо, - сказала представник громадської ради при державній екологічній інспекції. - У цілому, ті дані, які отримують, відображають лише 5% реального стану справ з навколишнім середовищем».

Але точнісінько така картина спостерігається і в Кременчуці, і в інших містах України.

Сучасних постів повинно бути більше. Єдина проблема, що зробити з цими даними практично нічого не можна. Тож, як заявляє заступник директора департаменту - начальник управління комунальної екології департаменту екологічної політики Дніпровської міської ради Ірина Козлова, їхні нардепи на печі не сидять, на відміну від кременчуцьких. Там депутати готують зміни до закону, які б могли дати законне право місцевим радам збирати й аналізувати дані.

Якщо будуть внесені зміни до законодавства, з такими даними можна йти в суд і на підставі фактів доводити, що підприємство сильно забруднює навколишнє середовище. У результаті цього можна буде оштрафувати підприємство-забруднювач або й навіть закрити його.

В Україні підприємства зобов'язані передати дані про викиди, але роблять вони це самі й на свій розсуд. З цих даних потім вираховується податок, який підприємства повинні платити як компенсацію в місцеві бюджети. Тому вважати дані, які передають підприємства в департамент екології ДніпрОДА, достовірними не можна. Для цього й потрібен постійний автоматичний моніторинг, в роботу якого не можуть втрутитися, а дані змінити. «Зараз усі дані про те, скільки й коли підприємства викидають забруднюючих речовин, - суто теоретичні, - сказала керівник громадської організації «Екорада» Яніна Басиста. - Самі підприємства збирають звіти, в яких вони вказують, що й коли вони планують викидати. З 2014 року в місті немає можливості перевіряти й отримувати ці дані, тому що їх передали обласному екологічному департаменту. А перевірки підприємств заборонені».

У Польщі, наприклад, підприємствам дають безвідсоткові кредити на встановлення необхідного обладнання. У разі ж порушення норм у підприємства забирають усе, навіть до закриття.

На одну людину в рік припадає 60 кг викидів. І це нелогічно - отримувати гроші від виробництва, але при цьому труїтися всією країною. Бо з часом гени людини змінюються від екологічної небезпеки і вже незабаром в Україні буде генетично слабка нація. Підприємства відмовляються витрачати навіть відносно мізерні суми через свою жадібність.

Отже, з огляду на досвід сусідів, варто, крім встановлення моніторингу, працювати й над зміною законодавства, яке не витримує жодної критики. А тут уже кременчуцькі нардепи Шаповалов та Жеваго мали б щось робити. Але що робити, якщо один депутат – власник підприємства-забруднювача, а інший – «кнопкодав», як його називають у народі?

До речі, в Інтернеті є така мапа, на якій можна побачити картину забруднення всього світу онлайн. Там України немає…

І це зрозуміло, бо кожен другий політик, депутат, чиновник, міністр і навіть президент – це олігарх, у якого своя мережа підприємств-забруднювачів. Але, на жаль, Україна - в списку держав, у яких процвітає корупція. Як перемогти пристрасть до грошей тих, у чиїх руках доля людей, - невідомо. Але не варто опускати руки.

 

Поділитися з друзями

Коментарі

Для того, щоб залишити коментар, вам необхідно авторизуватись

Антирейтинг: місця у Кременчуці, де відпочивати — “не айс”. ФОТО 1016 0
Чотири місця у Кременчуці, де можна відпочити. ФОТО 1885 0
Посол Словаччини, модерн, романтика і містика: у Кременчуці відкрили Міжнародну виставку. ФОТОрепортаж 877 0