Новини з 1996 року

У яких випадках бригада швидкої медичної допомоги до вас не приїде

Валерія Макряшина 14 серпня 2018 11:00 731 0

Швидкий початок допомоги, проведення критичних для виживання процедур на догоспітальному етапі дають шанси людині на те, що в разі нещасного випадку чи серцевого нападу її життя буде врятоване. Ефективне госпітальне лікування та реабілітація – наступні етапи для відновлення фізичного стану людини, повідомляє Урядовий Кур'єр. 

На початку медичної реформи Урядовим контактним центром було проведено дослідження шляхом телефонного опитування громадян, які звертаються на урядову «гарячу лінію». Досліджувалась ефективність та якість надання екстреної (швидкої) медичної допомоги населенню.

Мета дослідження: аналіз громадської думки щодо забезпечення населення таким видом соціального захисту як екстрена медична допомога та ефективність шляхів оперативного вирішення проблем, які виникають у громадян у процесі виклику та при отриманні екстреної медичної допомоги.

Майже кожен другий опитаний (46,0%) повідомив, що хоча б один раз викликав екстрену медичну допомогу (ЕМД) у 2016 році. При цьому потреба респондентів у виклику ЕМД залежно від вікового розподілу однакова у вікових групах 18-35 років та 36-59 – 43,4%, а у віковій категорії понад 60 не набагато більша – 53,2%.

Результати дослідження засвідчили, що головним для пересічного українця є фактор своєчасності надання екстреної медичної допомоги. Саме цей аспект на момент проведення опитування виявився найпроблемнішим у сфері охорони здоров’я України. Другим за значенням у сприйнятті респондентів є фактор кадрового та технічного забезпечення при наданні ЕМД.

Міністерство охорони здоров’я України розробило проект Концепції розвитку системи екстреної медичної допомоги, в основу якої покладено такі принципи:

• автомобіль має виїхати протягом кількох секунд. Головне — ніхто не має залишитись без допомоги;

• кожної секунди має бути відомим стан кожного виклику і місцеперебування кожного автомобіля екстреної допомоги. На виклик має їхати автомобіль, який знаходиться найближче;

• запровадження світових програм навчання практикам порятунку і введення зовнішнього незалежного тестування знань та навичок екстреної допомоги. Навчання пройдуть усі, хто працюють у бригадах — лікарі, фельдшери, навіть водії;

• усі пожежники, рятувальники, поліцейські, водії, машиністи, пілоти, провідники, бортпровідники, кондуктори України пройдуть оновлені курси першої розширеної допомоги;

• вихователі, вчителі, соціальні працівники пройдуть оновлене навчання навичкам першої базової допомоги;

• у всіх найбільш людних місцях буде розміщено дефібрилятори та джгути.

Чи звертаються громадяни на урядову «гарячу лінію» з питань екстреної медичної допомоги, поцікавився «Урядовий кур’єр» в управлінні взаємодії з громадськістю Урядового контактного центру. Як з’ясувалося, протягом січня – липня ц. р. зареєстровано майже 800 звернень із зазначеного питання. Переважно зверталися жителі Харківської, Дніпропетровської, Київської та Львівської областей. Громадяни у зверненнях нарікали на відмову у виїзді та затримку прибуття бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги за викликами хворих; неналежне надання медичної допомоги хворим; відмову працівників швидкої допомоги в перевезенні хворих для госпіталізації до медзакладів; неналежне матеріально-технічне забезпечення окремих підрозділів швидкої допомоги.

Ось деякі приклади звернень.

Харків’янин повідомив, що телефонував на номер 103 з приводу надання негайної медичної допомоги, оскільки в нього судоми, важко дихати, не може піднятись. Проте додзвонитися не зміг. Звернувся по телефону до поліклініки для виклику лікаря з метою проведення знеболюючої ін'єкції, на що отримав відмову. Заявник просив фахівця урядової «гарячої лінії» допомогти в питанні виїзду швидкої медичної допомоги.

Перевіркою, проведеною в Харківській обласній держадміністрації, було встановлено, що бригада прибула на виклик. Після огляду та зібрання анамнестичних відомостей було надано допомогу. Із запропонованим лікуванням заявник погодився та відмовився від госпіталізації, про що свідчить особистий підпис у карті виїзду швидкої медичної допомоги. Стосовно виклику лікаря з поліклініки, який би зробив удома новокаїнову блокаду, медичним реєстратором заявнику було надане роз’яснення, а саме: новокаїнові блокади лікар-терапевт не проводить, лікар оглядає хворого, призначає амбулаторне лікування (таблетки, ін’єкції, розтирки) та за необхідності направляє в стаціонар або призначає консультацію фахівця. Від виклику та огляду терапевта вдома (без проведення новокаїнової блокади) заявник відмовився.

Фахівець урядової «гарячої лінії» під час зворотного зв’язку переконався в тому, що працівники швидкої медичної допомоги прибули та надали заявнику відповідну медичну допомогу.

Львів’янка звернулася на урядову «гарячу лінію» від імені знайомої.

Жінка зранку, у зв'язку з поганим самопочуттям, зателефонувала до сімейного лікаря, який призначив ліки. Впродовж дня приймала тричі ліки: «Новірин», «Гоферин, 400», «Парацетамол», «Спазмалгон», проте стан хворої не покращився. На вечір у знайомої температура підвищилася до 40 градусів. З 18 години вона неодноразово зверталася до швидкої медичної допомоги, при першому дзвінку їй повідомили, які ліки потрібно ще прийняти, відмовивши у виклику. Вдруге вона знову перетелефонувала до швидкої медичної допомоги, проте диспетчер відмовився реєструвати виклик, аргументуючи тим, що якщо температура в людини, на виклик медична допомога не приїжджає.

Жінка просила допомоги у фахівців урядової «гарячої лінії».

У Департаменті охорони здоров’я Львівської обласної державної адміністрації за результатами розгляду звернення повідомили про таке.

Адміністрацією комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» було проведено службову перевірку та встановлено, що, згідно з аудіозаписом розмови, звернення з приводу підвищеної температури тіла в жінки 32 років надійшло в оперативний відділ обласного центру о 22 год. 35 хв. Виклик було зареєстровано і передано до виконання бригаді о 22 год. 35 хв., яка прибула на місце о 22 год. 52 хв. Щодо дій диспетчера, який відмовив у виклику швидкої медичної допомоги першого разу, було надано роз’яснення: фельдшер (сестра медична) - диспетчер, згідно з пунктами 10 та 11 «Правил виклику бригад швидкої медичної допомоги», затвердженими наказом МОЗ України від 01.06.2009 р. № 370, може відмовити в прийомі виклику та надати консультативну допомогу (симптоматичне лікування), якщо хворий перебуває під наглядом дільничого лікаря і стан не вимагає надання екстреної (невідкладної) допомоги.

Під час зворотного зв’язку заявниця підтвердила позитивне вирішення питання щодо її знайомої.

За період з 30 липня по 6 серпня 2018 року на урядовій «гарячій лінії» зареєстровано 29 622 звернення, з них по телефону 28 277, через інтернет 1345.

Отримати відповідь, роз’яснення чи довідкову інформацію можна, звернувшись на урядову «гарячу лінію» за номером телефону 1545 у цілодобовому режимі та безкоштовно з мережі фіксованого зв’язку Укртелекому, телефонів мобільних операторів Київстар, Vodafone Україна, Lifecell.

Особи з порушенням слуху можуть звернутися на урядову «гарячу лінію» за допомогою Skype-зв’язку за таким іменем:

Урядова гаряча лінія 1545 -1,

Урядова гаряча лінія 1545-2,

Урядова гаряча лінія 1545-3.

Працює «Гаряча лінія» для кандидатів на посади фахівців з питань реформ: (044) 284-19-64.

Для підприємців діє «гаряча лінія» за номером: 0-800-503-045.

Для громадян України, які перебувають за кордоном, номер телефону урядової «гарячої лінії»: +38(044)284-19-15.

 

 

Поділитися з друзями

Коментарі

Для того, щоб залишити коментар, вам необхідно авторизуватись

У Кременчуцькій бібліотеці пригощали гарячим глінтвейном. ФОТО 689 0
Кременчужани можуть насолодитися красою традиційних вузлових ляльок. ФОТО 755 0
У Кременчуцькій галереї - аншлаг: відкрили всеукраїнську виставку. ФОТОрепортаж 933 0