Новини з 1996 року

У Кременчуці відбувся квартирник до 80-річчя з дня народження Володимира Висоцького. ФОТО

Валерія Макряшина 22 січня 2018 11:00 664 0

«Я не люблю, когда наполовину, или когда прервали разговор. Я не люблю, когда стреляют в спину. Я также против выстрела в упор». В.Висоцький

 

Минулими вихідними кременчужани й гості міста мали змогу почути улюблені пісні та вірші легендарного актора, музиканта й поета Володимира Висоцького. Незвичайний вечір у форматі квартирника, що мав назву «Я к микрофону встал, как к образам», відбувся в центральній міській бібліотеці. Його присвятили пам'яті Висоцького, якому 25 січня цього року виповнилося б 80 років. Варто зазначити, що такі творчі посиденьки були дуже популярні за життя Володимира Семеновича, настільки, що потрапити на камерну зустріч часто було неможливо. На квартирниках зазвичай співали, читали вірші, дивилися рідкісну кінохроніку тощо. Відтворити ту особливу атмосферу спробували і в нашому місті. На захід прийшло досить багато людей, деякі стояли в проходах, але навіть цей факт не змусив їх піти.

Зустріч почалася з перегляду світлин легендарного барда, під час демонстрації яких одна з організаторок заходу Інна Хмелик розповіла гостям про творчий шлях поета, після чого з його піснями й віршами виступили всі бажаючі.

Особливу вдячність гостей, які завітали на захід, отримали молоді люди, які далекі від епохи Володимира Висоцького, але абсолютно близькі за ступенем «оголеності світосприйняття». Затишну атмосферу допомогли створити учасники об’єднання «Творчий Кременчук» - поети Валерія Брага, Марія Федоренко, Валерія Кірєєва, Тетяна Гусар, Костянтин Козлов, Олеся Міфтахова та Валерія Каплін.

 

 

Усіх присутніх вразив вокал кременчужанина Олександра, який виконав хіт Володимира Висоцького, пісню «Дом хрустальний», що, за даними біографів поета, була присвячена Марині Владі, з якою поет познайомився у 1967 році.

 

 

На вечорі прозвучали не лише пісні та вірші Володимира Висоцького, а й унікальні історії про великого поета, представлені у фото- і кінохроніці. Деякі "артефакти" дуже тепло приймала публіка.

Наприклад, мало хто знає, що знаменитий поет, актор і виконавець бував у Кременчуці. Так, у червні 1975 року Володимир Висоцький приїздив до нашого міста, аби провести кілька концертів. Однак тоді адміністрація міста заборонила їх. Втім найвідданіші шанувальники знайшли квартиру і просто вмовили Висоцького зіграти там, влаштувати так званий "квартирник" або "кухонний" концерт. Ця квартира розташована в будинку №2 по вул. 1905 року. У 2008 році на стіні цього будинку відкрили меморіальну дошку. 

 

 

Разом з бібліотекарями районні старожили ділилися відомими й цікавими фактами про життя і творчість поета-пісняра. 

Як розповіла Інна Хмелик, Володимиру Висоцькому було байдуже, де та кому співати. Він виступав на концертах, де збирав велику кількість людей, на квартирниках – завжди був на «розрив». За декілька років Висоцький здобув таку популярність, що його пісні звучали з вікон усіх будинків, це при тому, що йому не давали ні радіо, ні телеефірів. Однак ще за життя ця людина стала легендою.

Дійсно, не зважаючи на велику популярність, тодішня влада більшовиків і чекістів так і не вирішила, на яку соціальну поличку запхати ім'я Володимира Семеновича. Артист, хуліган, поет, повний антипорадник, співак, алкоголік, улюбленець народу? Ні, все це нікуди не годилося -  не вміщувався Висоцький в жодне бюрократичне ложе за життя. Зрозуміло було лише одне: був він вільною людиною і дозволяв собі жити так, як жодна радянська людина не могла і не вміла. Тому влада намагалася Висоцького ігнорувати, ні на секунду при цьому не спускаючи очей з цього об'єкта спостереження.

Поет не був прийнятий ні в один творчий союз. Чудовий артист театру й кіно, формально він не був навіть «заслуженим» і не отримав за життя ні ордена, ні медалі, ні зубожілого латунного значка чи хоча б державного поплескування по плечу. Але навіть це не вплинуло на любов до нього усього радянського народу. 

Репертуар Висоцького складається з понад 600 пісень і 200 віршів, які досі залишаються популярними і не втрачають актуальності. 

 

 

Не зрозуміло, в особливості вірша чи незримому генії тут справа, але саме від цього талановитого поета радянська людина дізнавалася про себе те, що, мабуть, і сама завжди про себе думала, та не могла висловити...

Більше інформації з творчого вечора можна буде прочитати у свіжому випуску газети "Програма Плюс" вже у четвер. 

 

 

Поділитися з друзями

Коментарі

Для того, щоб залишити коментар, вам необхідно авторизуватись