Новини з 1996 року

Тонкощі вищої освіти у Кременчуці: потрібні механіки, а студенти вчаться на психологів

Ксенія Омельченко 17 липня 2017 17:39 801 0

Кременчуцький Національний університет, який у місті називають "Політех", вже кілька років пропонує абітурієнтам найбільшу кількість навчальних місць. Цього річ, це майже 5,5 тис. На даний момент, цей показник найбільший в Полтавській області.

В Україні продовжується вступна кампанія 2017, тож ми вирішили дізнатися, що пропонує кременчуцький університет та які спеціальності виявляютьсянайпопулярніші серед майбутніх студентів.

На 2015 рік найбільшу кількість бюджетних місць виділяли для механіків, автотранспортників та компьютерщиків:


Тоді така кількість місць становила третю або навіть четверу частину від усіх заявлених університетом.

Однак уже на 2016 рік кількість бюджетних місць зросла. Тож за кожною спеціальністю навчатися за державний кошт змогли ще на 5-6 студентів більше.
 

Та, як показують статистичні дані, не всі спеціальності з даного переліку популярні серед вступників. Наприклад, на спеціальність "Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології" у наш університет подали оригінали документів лише 18 абітурієнтів. І всі вони на бюджеті! На спеціальність "Телекомунікації та радіотехніка" оригінали у 2016 році подали всього 13 чоловік, враховуючи, що бюджетних місць 15.

Трохи краща ситуація зі спеціальностями, що пов'язані з транспортом. Незважаючи на те, що в університеті стабільно 18 бюджетних місць, студентів значно більше: у 2015 році - 52 заяви, а в 2016 - 34.

То що ж тоді обирає молодь?

Якщо знову звернутися до статистики, здається, що абітурієнти  взагалі не зважають ні на інформацію з Центру зайнятості населення, ні на прохання Міністерства освіти. Адже дані організації вже кілька років те й роблять, що просять про збільшення технічних спеціальностей. 

Чим керуються студенти, вгадати неважко. Психологія та філологія забезпечують людину теплим офісом та мінімальними фізичними навантаженнями. Такий собі спосіб потрапити до списку "офісного планктону".

Туди ж можна віднести й економічні спеціальності та туризм. Спеціальності відрізняються від гуманітарних зарплатнею, яку обіцяють різного рівня компанії по всій Україні. Але ось проблема - великі зарплати потребують великого досвіду, до того ж певну частину робочих місць займають біженці зі Східної України. А знайти роботу студенту, в якого за плечима лише 6 років університету, - це вже важче.

Серед даного переліку найпопулярніших спеціальностей лише дві можна віднести до дійсно перспективних та затребуваних.  Це "Комп'ютерна інженерія" та "Комп'ютерні науки". На даний момент факультет електроніки та комп'ютерної інженерії у місцевому університеті має 4 кафедри, де навчаються близько 700 студентів денної форми. І знову ж таки більшість з них - за кошт держави.

Та подібна невтішна ситуація "невідповідності хочу-треба " зараз по всій країні. У мережі постійно з'являються жарти з цього приводу:

Варто сказати
Чому всі вважають, що для університету "бюджетники" - проблема? 
Приблизно 50% фінансування вишу – це його заробіток із контрактників і грантів. Інші 50% − гроші, які держава виділяє на бюджетників. Через відсутність ряду дієвих реформ жоден університет України не може самостійно використовувати зароблені кошти. Це підтверджують і представники інших вузів. 

За їхніми словами, наразі всі гроші йдуть на оплату комунальних послуг, утримання споруди університету, придбання потрібних меблів та іншого. Тож про обладнання для лабораторій мова не йде. 

Саме тому для кожного університету залишаються пріоритетними "контрактники". 

«В Україні навчання безкоштовне, тому вищі навчальні заклади заробляють набагато менше, ніж у Польщі, − пояснив у одному з інтерв'ю Кшиштоф Становскі, екс-заступник міністра освіти Польщі. − Польські виші стали самостійніми ще в Середньовіччі.

Освіта здебільшого платна – це приносить основний дохід, інша частина грошей – гранти, які видає Комітет наукових досліджень. У результаті зароблені кошти вкладаються в науку, покращення якості освіти.

Думаєте, чому в Польщі навчаються 15 000 українців? Бо платний виш у нас обійдеться дешевше за безкоштовний в Україні, де ти отримаєш неякісні знання, за які розплачуватимешся все життя та ще й постраждаєш від хабарництва».

Аби заробити, серед вишів нашої країни залишається тенденція не відраховувати студентів до останнього. У результаті виникає попит не на якісні знання, а на диплом як додаток. Цим і користуються вітчизняні заклади освіти.

Замість того, аби вкладати гроші в інфраструктуру, їм простіше заманювати абітурієнтів рекламними кампаніями зі слоганами: «У нас найбільше бюджетних місць!» Питання лише в тому, чи буде ця "безкоштовна" освіта якісною та корисною для самих студентів?

 

 

Теги: Освіта Кременчука

Поділитися з друзями

Коментарі

Для того, щоб залишити коментар, вам необхідно авторизуватись

Виставка Кременчуцької міської художньої школи: дивовижний творчий світ дітей. ФОТО 112 0
Чи щасливе число 13, розповіли учасниці гурту «НеАнгели» в Кременчуці. ФОТО 100 0
У Кременчуцькій бібліотеці відбулася презентація нового роману братів Капранових. ФОТО 140 0