Новини з 1996 року

Суд у Гадячі по кременчуцькій справі: правозахисники зафіксували понад 50 порушень прав обвинувачених

Валерія Макряшина 14 травня 2019 12:40 1162 0

Справу Олександра Мельника, директора телекомпанії "ВІЗИТ", та інших кременчужан, яких попри відсутність доказів обвинувачено в тяжких злочинах, взяло на моніторинг Міжнародне товариство прав людини ще в серпні 2017 року.

У ході моніторингу правозахисники зафіксували понад 50 порушень прав обвинувачених, гарантованих національним і міжнародним правом. У своїй оцінці порушень міжнародних норм прав людини вони зазначають, що передусім брали за основу Європейську конвенцію та уточнюючу її практику ЄСПЛ.

Згідно з доповіддю МТПЛ, найчастіше фіксували такі порушення права на справедливий суд і суміжних прав по справі О. Мельника, О. Крижановського, І. Пасічного та І. Куника:

1. Тиск на адвокатів

Найбільш кричущим випадком тиску на адвокатів у цій справі є те, що 21 листопада 2018 біля будівлі Гадяцького районного суду активісти пікетували суд, обклеїли машину адвоката О. Миронова плакатами з написами «Захисник вбивці». 

ЄСПЛ неодноразово заявляв про те, що переслідування та утиски представників юридичної професії «завдає удар у саме серце конвенційної системи» («Елчі та інші проти Туреччини»), маючи на увазі Європейську конвенцію, яка є обов'язковою для виконання європейськими державами, включно з Україною.

2. Ігнорування рішень суду

Застосування до підозрюваних (обвинувачених) обмежувальних заходів під час судових засідань - безперечно, грубе порушення ст. 3 Європейської Конвенції. На жаль, позитивна тенденція усвідомлення судами цього факту часто супроводжується необгрунтованим опором конвою при виконанні рішення суду щодо звільнення обвинувачених із так званої «клітки».

Спостерігачі МТПЛ неодноразово стикалися з подібним недбалим ставленням конвою до судових рішень.Так, 5 червня 2018 у справі О. Мельника та інших суд задовольнив клопотання захисту про перебування обвинувачених поруч з адвокатами, була оголошена перерва для переобладнання залу засідання для того, щоб розмістити адвокатів і їх клієнтів поруч, проте після перерви підсудні залишилися в пластиковому боксі. Конвой їх не випустив, посилаючись на «своє розпорядження», згідно з яким вони діють. Представлятися й називати відповідальну особу старший конвоїр відмовився.

На наступному засіданні конвой продовжував відмовлятися виконувати рішення суддів. Тільки після заяви захисту про намір повідомити про це порушення та ігнорування закону Комісару з прав людини, в штаб ООН, ОБСЄ та МТПЛ конвой виконав рішення суду.

3. Неправильне використання та ігнорування практики ЄСПЛ

Спостерігачі МТПЛ неодноразово стикалися з ігноруванням практики ЄСПЛ з боку українських судів і прокуратури. Найчастіше така ситуація виникає при обранні (або продовженні) запобіжного заходу.

При подачі клопотання про продовження запобіжного заходу прокуратура часто користується стандартним набором причин: для запобігання спроби сховатися від суду; запобігання впливу на свідків; щоб уникнути інших можливих перешкод з боку обвинуваченого з метою ухилення від кримінальної відповідальності тощо.

У ході моніторингу спостерігачі МТПЛ зіткнулися з такою ситуацією й у справі О. Мельника та інших.  Стандартність клопотань також підтверджується відсутністю в справі якихось індивідуальних причин для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Це завжди практично ідентичний набір формулювань, які, як правило, суд задовольняє.

Останнім і найбільш кричущим випадком ігнорування практики ЄСПЛ стала відмова суду без будь-яких причин виконувати рішення ЄСПЛ, прийняте безпосередньо по одному з обвинувачених - І. Пасічному 11 квітня 2019 року. Порушення прав людини в рішенні «Левченко та інші проти України» (куди увійшла й справа Ігоря Пасічного) стосується тривалого утримання під вартою та порушення п. 3 статті 5 Європейської конвенції. 

4. Порушення права на захист

Протягом усього періоду моніторингу спостерігачі МТПЛ стикалися з діями, що порушують право на захист. Найпоширенішою практикою є перебування обвинуваченого в клітці або скляному боксі під час судового засідання. У справі О. Мельника та інших до всіх обвинувачених були застосовані обмежувальні заходи в залі суду. Після чергового перенесення справи в інший суд знадобилося кілька місяців клопотань з боку адвокатів і кілька днів присутності спостерігачів від МТПЛ на засіданнях (лютий 2018) для того, щоб обвинувачених пересадили спочатку з клітки в скляний бокс, а потім дозволили перебувати за столом захисту, поруч зі своїми адвокатами.

При цьому в справі вже рік було рішення Київського районного суду (м. Полтави) від 21.02.2017, яке дозволяє підозрюваним знаходитися поруч з адвокатами під час судових засідань.

Обмежувальні заходи значною мірою ускладнювали спілкування обвинувачених з адвокатами, а конфіденційність такого спілкування (з огляду на перебування в боксі чотирьох чоловік) стає неможливою. 

5. Покладання тягаря доведення на адвокатів

Проблема з покладанням тягаря доведення на сторону захисту часто зустрічається при обранні або продовженні запобіжного заходу. У процесі моніторингу експерти МТПЛ відзначили, що в більшості справ, де це можливо, застосовується запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Сторона обвинувачення кожні два місяці подає клопотання про продовження виняткової міри запобіжного заходу, в якому систематично вказує початкові причини взяття під варту, при цьому не підкріплюючи їх доказами.

У той же час адвокати щоразу подають нові докази та аргументи на користь своїх підзахисних (тобто весь тягар доведення лягає виключно на сторону захисту, хоча тягар доведення повинен лежати саме на стороні обвинувачення).

6. Тиск на суд

У процесі моніторингу спостерігачі МТПЛ часто стикаються з діями представників влади і громадських активістів, які можуть і/або повинні розцінюватися як спроби втрутитися в процес прийняття судом рішень. Адвокати у справі О. Мельника також зверталися в МТПЛ із заявами про тиск на суд з боку представників влади, зокрема прокуратури та народного депутата С. Капліна. 

У своїх висловлюваннях нардеп заявив, що затягування з покаранням обвинувачених підриває авторитет правоохоронних органів і правосуддя України. Так, після рішення про обрання запобіжного заходу (для двох з обвинувачених) у вигляді домашнього арешту депутати місцевої міськради направили звернення до Президента, ВРУ та Вищої раді правосуддя про звільнення з посади судді О. Логвінової - головуючого судді колегії, яка прийняла таке рішення. У підсумку суд змушений був змінити своє рішення і застосувати запобіжний захід у вигляді утримання під вартою.  

Є також проблема тиску на суд з боку активістів. Систематичне проведення мітингів під судом, а також обклеювання будівлі суду плакатами («Вбивцям! Бабаєва суворий Вирок!») у день прийняття рішення про продовження або зміну запобіжного заходу.

Якою б не була причина, такі дії можуть бути сприйняті судом як психологічний або інший тиск з метою прийняття певного рішення. 

7. Порушення принципу розумних строків судового процесу

Раптове перенесення судових засідань - спосіб, який найбільш часто використовують суди для "штучного затягування" процесу. У кременчуцькій справі звіти спостерігачів свідчать про те, що основними причинами порушення принципу розумного строку є недоліки в діяльності судів, безвідповідальне ставлення суддів та прокурорів до своїх обов'язків.

У  своїх рішеннях ЄСПЛ підкреслював, що п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції визнає за кожною особою, переслідуваною у кримінальній справі, право отримати в розумний строк остаточне рішення про обгрунтованість обвинувачення, спрямованого проти нього.

ЄСПЛ підкреслює, що обґрунтованість тривалості судового процесу повинна оцінюватися обставинами справи, зокрема поведінкою сторін. У зв'язку з цим ЄСПЛ вказує, що обвинуваченому в скоєнні кримінального злочину має надаватися право на те, щоб його справа розглядалася з особливою ретельністю, а ст. 6 Конвенції, коли мова йде про кримінальні справи, розроблена з метою уникнення тих ситуацій, коли обвинувачений занадто довго залишається не обізнаним зі своєю подальшою долею.

8. Катування і ставлення, що принижує людську гідність

Статтею 3 Європейської конвенції («ніхто не може бути підданий катуванню або нелюдському, або такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню») на держави накладаються особливо суворі обмеження на дії (бездіяльность) з метою захисту гідності, фізичної та психічної недоторканності людської особистості. 

Проте в процесі моніторингу правозахисники МТПЛ неодноразово стикалися з діями (бездіяльністю), які ЄСПЛ у своїх рішеннях визнавав порушеннями статті 3 Конвенції. Особливо необхідно відзначити проблеми із забезпеченням права на медичну допомогу та умови утримання під вартою. Обвинувачені у справі О. Мельника та інших (термін перебування під вартою майже 5 років) пов'язують загострення хронічних захворювань з жахливими умовами утримання під вартою: маленькі розміри камер, відсутність заборони на куріння в приміщенні, короткочасні прогулянки (всього близько години в день) тощо.

Протягом тривалого періоду часу обвинуваченим не надається медична допомога, хоча суду відомо про те, що один з них - учасник ліквідації аварії на ЧАЕС 1-ї категорії та інвалід 2-ї групи потребує постійного амбулаторного та періодичного стаціонарного лікування.

ЄСПЛ зазначає, що загострення хронічних захворювань свідчить про неналежне лікування осіб, які утримуються під вартою («Коваль проти України»). У своїх рішеннях Європейський суд недвозначно вважає, що відповідальною за життя і здоров'я осіб, які утримуються під вартою, є держава. І факт ненадання належної медичної допомоги кваліфікує як ставлення, не сумісне з гарантіями статті 3 Європейської конвенції.

Представлений вище аналіз свідчить про безліч процесуальних порушень. Але особливу увагу варто звернути на відсутність медичного забезпечення, на що обвинувачені скаржилися спостерігачам Міжнародного товариства прав людини на кожному засіданні, а також на останні засідання, які свідчать про повне ігнорування національним судом рішень ЄСПЛ, навіть прийнятий щодо одного з обвинувачених у справі.

Усі ці порушення відбуваються при декларуванні прихильності міжнародним і національним стандартам справедливого судочинства і формальному використанні посилань на рішення ЄСПЛ, які, на думку суду, в порівнянні з доводами прокуратури не є досить вагомими (висновки зроблені за допомогою аналізу ухвал суду про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою). 

 


Міжнародне товариство прав людини та його національні секції є незалежними неурядовими правозахисними організаціями, діяльність яких ґрунтується на Загальній Декларації прав людини Організації Об'єднаних Націй.

МТПЛ прагне сприяти міжнародному взаєморозумінню і терпимості у всіх галузях культури і суспільства. Це некомерційна організація, незалежна від усіх політичних партій, урядів чи релігійних груп.

МТПЛ було засноване в 1972 році з метою надання підтримки особам, які поділяють цей принцип і, отже, прагнуть відстоювати свої права ненасильницьким чином. Дана організація налічує близько 30 000 її членів у 38 країнах світу.

Пріоритетними напрямками нашої роботи МТПЛ є підтримка окремих осіб або груп, які піддаються переслідуванням, тюремному ув'язненню і/або дискримінації, інформування громадськості про порушення прав людини, просвітницька діяльність у сфері прав людини та гуманітарна допомога.


 

Як відомо, 2  вересня 2014 р. міліція повідомила про затримання чотирьох підозрюваних у скоєнні вбивства мера Бабаєва та судді Лободенка. Серед затриманих – керівник кременчуцької телекомпанії «Візит» Олександр Мельник.

Розгляд обвинувачення в суді розпочато у 2015 році. Перший такий розгляд відбувся в Кобеляцькому райсуді. Однак на початку 2017 року в присяжних Кобеляцького райсуду закінчилися повноваження і справу передали для розгляду в Київський райсуд Полтави.

12 липня 2017 року Київський районний суд Полтави прийняв рішення відпустити двох обвинувачених під домашній арешт. Серед них - керівник кременчуцької телекомпанії "Візит" Олександр Мельник, проти якого взагалі немає жодного слова про можливу причетність до злочину. 

Натомість Полтавська обласна рада 14 липня ухвалила звернення до Вищої ради правосуддя з вимогою звільнити суддю Логвинову за прийняте рішення щодо зміни запобіжного заходу обвинуваченим.

Прийняття звернення ініціював колишній бізнес-партнер Бабаєва й нинішній перший заступник голови Полтавської облради Холод. Одночасно таке ж рішення з тиску на суддю й з погрозами звільнення з роботи прийняла й Кременчуцька міська рада.

Результатом адміністративного тиску на суд, крім скасування зміни запобіжного заходу для Олександра Мельника з домашнього арешту на нове утримання в СІЗО, стало рішення колегії суддів та присяжних Київського райсуду Полтави про самовідвід.

Розгляд цієї справи було передано з Київського районного суду Полтави до Октябрського районного суду, де колегія суддів спочатку відправила акт обвинувачення проти затриманих до прокуратури для виправлення помилок, а потім теж оголосила про самовідвід у новому розгляді.  

Далі ця справа  розглядалася вже в Полтавському районному суді, однак розгляд було припинено через присяжних, які попросили про свій відвід від цієї справи.  Й від участі в цьому процесі відмовилися 11 присяжних із 14-ти.

Тепер цю справу розглядає суд у Гадячі.

 

 

Поділитися з друзями

Коментарі

Для того, щоб залишити коментар, вам необхідно авторизуватись