Новини з 1996 року

Скандал! Малецький візьме у кредит за 350 млн грн сміттєпереробний комплекс, вартість якого 15 млн грн

Марина Баніт 29 січня 2018 11:47 1781 0

У Кременчуці назріває черговий скандал!

 Міський голова Віталій Малецький хоче років через 7-8 отримати кредит від ЄБРР на 10 млн. ЄВРО (а це на сьогодні близько 350 млн. грн.) на впровадження сміттєпереробного заводу на Деївському звалищі. Мешканці міста порахували, що за орієнтовні 12-15 млн. ГРИВЕНЬ на Деївці можна змонтувати сміттєсортувальну лінію та отримувати щорічний орієнтовний дохід від 130 млн грн. При цьому вкладені гроші вже за 3 місяці повернуться!

Варто додати, що дохідна частина бюджету Кременчука - 2 мільярди гривень, тобто для міста це цілком підйомні суми.

Відчуваєте різницю, що пропонує мер і як можна вирішити питання раціонально?

Просто кременчужани намагаються підрахувати, у скільки б могло обійтися місту створення сміттєпереробного комплексу, якби створити таке за прозорими схемами вже зараз і почати отримувати прибутки, й скільки «відхапають» нині діючі чиновники, якщо візьмуть черговий кредит у ЄБРР на цей проект, переплативши гроші і запустивши комплекс лише через 6-8 років.

 Міський голова Віталій Малецький наразі лобіює шлях кредитування в цьому питанні.

«Спершу їм треба взяти кредит і забрати собі половину суми, потім створити свої фірми-прокладки, які будуть отримувати увесь прибуток, а місто буде виплачувати кредит... А тут ще на підході багатомільйоннний кредит на термомодернізацію, який теж треба "ОСВОЇТИ"!!! Стільки роботи, стільки роботи! Не встигають гроші гребти лопатою!!!» - так коментують кременчужани у соцмережі ФБ наміри міського голови.

Про що ж розповідають  цифри?

ЩО СЛІД ЗНАТИ ПРО ПОТЕНЦІАЛ ДЕЇВКИ:

1. Комунальне підприємство «Кременчук-Інвест» хоче КОЛИСЬ (за 7-8 років) отримати кредит від ЄБРР на 10 млн євро (близько 350 млн грн) на впровадження сміттєпереробного заводу на Деївському звалищі. Як вказують комунальники, для розгортання сміттєпереробки вже нині є ВСЕ: шляхи, електролінія та територія під приміщення (так вказано в інвестиційній анкеті інвестпроекту), але немає вказаного жирного кредиту, який не скоро може з'явитися.

ЧОМУ СЛІД КВАПИТИСЬ зі встановленням сміттєсортувальної лінії?
Справа в тому, що з 1 січня цього (2018-го) року вступили в дію зміни до Закону України «Про відходи», відповідно до яких захоронення неперероблених (необроблених) побутових відходів ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ, тобто просте вивезення сміття сміттєвозами на Деївку з 1 січня 2018 року заборонено, адже сміття треба вже сортувати, а потім захоронювати рештки (див. посилання: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/187/98-вр/page2).
У цьому випадку мерія прямо порушує Закон, коли не здійснює тотальне сортування, тому можна вести мову про злочинну бездіяльність чиновників, які де-факто вганяють місто в ситуацію, коли може статися сміттєва катастрофа за львівським сценарієм.

2. «ЗОЛОТО» Деївки у цифрах.
У своїй анкеті КП «Кременчук-Інвест» вказало, що на Деївку щороку вивозять орієнтовно 450 тис. кубів сміття, що складає орієнтовно 135-150 тис. тонн твердих побутових відходів.
Наші комунальники з «Кременчук Інвест» виявились дуже «скромними», вказавши, що з цих 135-150 тис. тонн сміття не менше 30% матиме цінність.

Зовсім іншу інформацію надають виробники сміттєсортувального обладнання, яке встановлюється по всій Україні, але чомусь не в Кременчуці.
Якщо розбити відходи за типами, то їх частки будуть виглядати так:
- макулатура - 35%,
- склобій – 3%,
- полімери – 6%,
- метал – 4%,
- текстиль, гума, шкіра - разом 1%,
- дерево – 2%,
- органіка – 40% .
За вказаними позиціями видно, що сортувати та продавати можна не 30, а всі 50%, без урахування органіки (харчових відходів).

Якщо брати найменше значення по тоннах (135 тис. тонн), то матимемо 67,5 тис. тонн цінної вторсировини, яку можна продавати через майданчик Прозорро.Продажі (https://prozorro.sale).
За даними виробників сміттєсортувального обладнання, тільки по 4-х позиціях сміття в день можна заробляти щонайменше 380 тис. грн. 
За рік сума мінімального заробітку на продажі сміття складатиме 138,7 млн грн.

3. КРЕДИТ ЄБРР НЕ ПОТРІБЕН, оскільки сама сміттєсортувальна лінія відповідної продуктивності нині коштує до 13 млн гривень. Ще десь стільки ж коштуватиме бетонування майданчика під цех та зведення ангарів. Максимум - це 2О-25 млн грн загалом, що в 12-15 разів менше кредиту, який хочуть отримати від ЄБРР під сміттєзавод. 
Навіщо витрачати до 6-7 років на реалізацію такого проекту під захмарний кредит, якщо за півроку можна встановити лінію та отримати прибуток уже цього року, - питання риторичне.

ЩОРІЧНИЙ ЧИСТИЙ ДОХІД від сміттєсортування (після виплати зарплати сортувальникам, сплати за електроенергію, амортизацію і т. д.) в розмірі орієнтовних 125-130 МЛН ГРН(!!!) є куди витратити (модернізація дірявих тепломереж КП «Теплоенерго», впровадження енергозбереження не тільки в комунзакладах міста, але й у приватному секторі, в тих же ОСББ).

Депутат міської ради Оксана Піддубна все це прокоментувала у соцмережі на своїй сторінці:

«Міський голова Кременчука поступово стає «КРЕДИТНИМ НАРКОМАНОМ», або Як у мерії не хочуть щорічно знімати 100-МІЛЬЙОННІ вершки на смітті Деївки на користь громади міста, але із заздрісною легкістю беруть багатомільйонні кредити в євро!

У даному випадку мова про озвучений мною 16.11.20 17 року на сесії Кременчуцької міської ради депутатський запит щодо заснування високоприбуткової для Кременчука діяльності з механізму сортування твердих та побутових відходів на базі Деївського звалища, який ПІДТРИМАНО депутатами ТА НЕ ВИКОНУЄТЬСЯ міським головою.

Тема захмарних тарифів на тепло для населення від КП «Теплоенерго» цікавить майже кожного кременчужанина. Проблема не виникла раптово - вона стала результатом тривалої бездіяльності міської влади та відсутності постійного вкладення коштів у модернізацію дірявих тепломереж, котелень, що зрештою б'є по гаманцях кременчужан. 
Очевидно, що цю проблему «лікувати» слід саме енергозбереженням, яке потребує чималих коштів. Тут у можновладців одразу спадає на думку КРЕДИТ від ЄБРР, але особисто я ПРОТИ цього, бо кредити слід повертати з чималими відсотками та занадто високим (невідомо яким) курсом євро.

Місту не потрібно залазити в боргову кабалу, якщо гроші буквально лежать на Деївському сміттєзвалищі у вигляді цінної вторсировини, яка коштує грошей, але яку чомусь захоронюють, не здійснивши сортування.

Саме для реалізації цього проекту та уточнення цифр та строків у своєму запиті я пропонувала створити комісію з вивчення та опрацювання питання будівництва сміттєсортувальної лінії на Деївському звалищі. Депутати ПІДТРИМАЛИ.

Чому міський голова не виконує, можу лише припусти, що за вказівкою нардепа-кнопкодава Шаповалова ще не вибудував схему з «відкатами» та не винайшов спосіб, ЯК заробити у свою кишеню та кишеню кнопкодава».

А що мер?

«Відповідь же міського голови така: потрібен КРЕДИТ ЄБРР та 6-7 років на реалізацію. Щодо окупності. Як показує практика, мера влаштовує окупність понад 10-12 років (принаймні в останнього кредиту ЄБРР саме такий строк)», - коментує відповідь мера депутатка.

 

Поділитися з друзями

Коментарі

Для того, щоб залишити коментар, вам необхідно авторизуватись

Кременчужанам нагадали про подвиг ветеранів, які боролися за наше місто проти нацистів. ФОТОрепортаж 218 0
Фестиваль краси та грації: кременчуцька виставка-ярмарок зібрала тисячі відвідувачів. ФОТО 218 0
На 449 річницю міста бібліотекарі відкрили сторінки сивого минулого Кременчука. ФОТО 377 0