Новини з 1996 року

Шокуючі одкровення учасників суботника. Послання владі від народу. Фоторепортаж

Марина Баніт 08 квітня 2017 14:59 1500 1

Сьогодні по місту в дворах багатоповерхівок можна було спостерігати кременчужан, які прибирали подвір‘я. Влада знову проводить "Зелену толоку". З цього приводу по дворах за кошти міського бюджету роздали фарбу, знаряддя праці, дерева, кашу, солодощі та горілку. 

Тож кореспондентське опитування про те, кому як прибирається та пошук дерев, які мають посадити і на які з бюджету виділено чимало коштів, увінчався ще й багатомовними одкровеннями.

Так довелося спостерігати першу подію. В одному з дворів активно прибирали пенсіонери. У цей час з дому вийшла молода сім’я – чоловік, жінка та дитина. Тож активісти зробили зауваження, мовляв, чого гуляєте, ставайте з нами поряд. Що вони відповіли бабусям, було погано чути. Але вже кореспонденту пара розповіла про те, що їм не подобається, що їх примушують. У них свої плани. Жінка розповіла, що вони платять великі комунальни послуги, в тому числі ексвитрати, але нічого ні в будинку, ні біля нього не робиться. Чому я мушу замість комунальників щось робити? Ми відпрацювали свій робочий тиждень, із зароблених грошей заплатили комуналку та податки, а тепер я у свій вихідний мушу не свої справи робити, а за когось ще працювати? Ми і так підтримуємо порядок у під’їзді, якщо пенсіонерам немає чим зайнятися – то їхня справа!

У наступному дворі працювали також переважно люди похилого віку. Їх прийшов проконтролювати молодик, у якого був бейджик «Зелена Толока», фіолетова папка в руках та ручка. Він ходив і розпитував, чи всі все отримали у належній кількості. Зі слів парубка, в його обов’язки входить контролювати роботу на певній ділянці. Ставати та допомагати стареньким людям у їх нелегкій праці – це не входило у його роботу.

Коли хлопець пішов, то кореспонденту самі активісти розповіли, навіщо вони прибирають.

Три жіночки стали поруч і розповіли: «Якщо ви з "Програми Плюс", то напишіть, щоб там наверху почули! Напишіть, що ми платимо шалені гроші і в тому числі за ексвитрати. Комунальники в нашому будинку палець об палець не вдарили. Жодних робіт, що мають виконувати в будинку, – ні ремонтів, ні фарбування, ні прибирання. Навіть за полив зовні будинку хочуть лічильники поставити на будинок. Вони вже зовсім совісті не мають. Ми вийшли працювати за них, бо не дочекаєшся від влади нічого. Ми скаржилися, скаржилися... терпець увірвався, оце вийшли й самі за них робимо. Ніколи не побачиш тієї поліції, яку викликаєш, коли отут сідають алкоголіки та наркомани й безлад чинять. Вони просто відповідають, що якби щось важливіше, то приїхали б... За що ми гроші платимо, якщо самі усе прибираємо? Подивіться навколо, де хоча б один комунальник чи поліцейський?»

Далі шлях кореспондента проходив через зупинку громадського транспорту "Водоканал"! А тут було знайдено найбільше скупчення диво-дерев. Справа в тому, що навколо зупинки перекопали створені обгороджені клумби, і двоє молодиків висаджували багато саджанців.

На запитання кореспондента про те, звідкіля ці дерева, чи то не ті, що закупило місто з бюджету, про що "Програма Плюс" уже писала, вони почали запевняти: «Ні... ви що? Це депутат Терещенко виступив спонсором та за власні гроші купив дерева і ми їх саджаємо! Ви що не знаєте, що у міському бюджеті немає грошей на дерева? Це пан Терещенко такий молодець!»

Виходячи з того, що з бюджету були закуплені саджанці і це достеменно відомо, але немає інформації про спонсорство депутата Терещенка, репортер лишає відкритим питання того, за чиї кошти дерева саджають на Водоканалі до з’ясування обставин.

Поки чоловіки розповідали свою думку про спонсорів, у цей час підійшла пересічна жіночка та зробила зауваження, що ці дерева не можна так саджати, як вони це роблять, мовляв, дерева не приживуться через порушення технології висаджування. Чоловіки знизали плечима, ймовірно, вони до цього не саджали дерева. Тож, не сперечаючись, зробили висновки. Добре, що та жіночка проходила мимо і такі красиві саджанці матимуть шанс прийнятися. Бо минулорічні висаджені рослини на тому ж самому місці переважно загинули.

Але репортеру кортіло знайти ще дерева, які роздали людям. І це вдалося, але вони дуже відрізнялися від тих, що були на Водоканалі - і вигляд не такий, і кількість не та. У тих дворах, де опитали людей, – видали по одному саджанцю на один двір або квартал. Люди саджали, як уміли, на думку репортера, не завжди в потрібному місці з огляду на те, що дерево має вирости.

Наприклад, липи саджали дуже близько біля будівель, а вони ж дуже гіллясті. Горіх - близько до інших дерев, але ж він  знищує навколо себе іншу рослинність через вміст йоду в опалому листі.  

Далі спілкуватися довелося з іншими кременчужанами. В одному з дворів молодих людей було стільки, скільки й пенсіонерів. Вони відповіли, що саме в їхньому будинку комунальники хоча б щось таки роблять. Але вони прибирають просто так, для себе. Щоб самим було приємно. А ще радіють, що після заходу вони будуть усім двором їсти кутю, тушонку, солодощі та запиватимуть горілкою і це їх зблизить як сусідів.

У наступному дворі дідусь, знайшовши корінь дерева, намагався його витягнути, наче ріпку. Він покликав бабусю, і вони вдвох тягли-тягли, а витягти не змогли...

Далі за маршрутом можна було побачити бабусю з палицею в одній руці та з лопатою в іншій. У цьому суть української жінки, яка все зможе...

Не менш цікавим був один чоловік, на вигляд років під 40. Біля нього, як бджілки, носилися бабусі й дідусі – щось копали, саджали, білили, фарбували...  А він із сумним обличчям стояв посеред них, увесь такий втомлений, склавши руки на животі, тримаючи віник під рукою, вдивляючись у далечінь... Про що він думав – невідомо... Можливо, про те, що навіщо він тут і коли вже кашу з горілкою роздаватимуть.

В іншому дворі жінки також просили передати владі послання: «Добре, ми вже тут копаємо, фарбуємо, білимо... Але рослини треба поливати постійно, а комунальники прийшли й перекрили у нашому дворі крани для поливу. Вони ж якось мають дбати про ті рослини у дворах. Комунальники ж не поливають самі, як то має бути, але й власникам будинків перекрили крани. Тепер ми оце самі саджаємо й воду у відрах з квартир принесли, але далі воно засохне... Крани перекрили через відсутність лічильника на поливі. Нам, пенсіонерам, дорого поливати за власний кошт з пенсією 1400 гривень».

Як уже стало традицією, у день Зеленої толоки  постійно під кінець заходу людей по домівках розганяє дощ. І цього разу теж почало накрапати. Тож хоча половину роботи й переробили, але ще ж планувалося застілля. В одному з дворів люди наперекір стихії вирішили стояти без прикриття. Мовляв, не цукрові... Але найбільш винахідливі розділилися по під’їздах і під навісом почали готуватися до гостини. Це завжди дуже приємно – скуштувати смачних страв після плідної роботи.

Також у одному з дорів на питання, за чий кошт робиться це все, одна кременчужанка сказала: «Та це фіолетова влада, щоб попіаритися, дала все». А інша її перебила: «Ти що! Це ж за кошти бюджету, все за наші ж гроші! Ніхто нам нічого не подарує! І за наші кошти, і нашими руками. Ми вийшли, щоб хоча б цю фарбу не покрали. Вони все крадуть, нам нічого не лишається. Скільки на утримання будинків ми платимо – де ті гроші?»

Майже у кожному дворі гула музика з вікон квартир. Кременчужани не дуже активно брали участь у даному заході. Ті, хто не брав участь, не хотіли, щоб влада користувалася ними двічі – коли гроші беруть і коли самих же змушують робити те, за що сплачено. Інша позиція була така - нехай владу совість мучить за тарифи і бездіяльність, мовляв, Бог усе бачить.

Чи буде совість мучити когось – невідомо, але люди на те сподіваються. Кременчужани зі свого боку стараються. Вони все розуміють. 

Теги: Зелена толока

Поділитися з друзями

Коментарі

Для того, щоб залишити коментар, вам необхідно авторизуватись

Iriska 09.04.2017 22:27

Я а взагалі не розумію чому я повинна виходити на прибирання та фарбувати фіолетовою фарбою зламані дитячі майданчики! Я сміття не розкидаю ніколи. І дітей своїх навчила все нести до урни. Тварин в нас нема, недопалки з балкону не викидаємо. То чому я повинна прибирати за людьми, які поводять себе на вулиці як свині? І до речі, за мене мою роботу сусіди не збираються робити раз на рік. То з якого дива ми повинні виконувати роботу за когось, хто за це кошти від нас і отримує?