Новини з 1996 року

Розписка не допоможе. Чи зміниться життя українців після правок Кримінального кодексу?

Ксенія Омельченко 11 січня 2019 17:06 423 0

На початку грудня минулого року депутати проголосували за ухвалення Закону "Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метою реалізації положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами", де, зокрема, розширюється поняття "зґвалтування" і "сексуальне насильство".

Одразу після цього в медіа почали з’являтися матеріали з кричущими заголовками про те, що відтепер українцям слід отримувати згоду на секс, а деякі ЗМІ розповідали про спеціальні додатки для отримання згоди та вигадане підприємство "Укрдержсекс". 
 

Тож як насправді нововведення змінять життя пересічних громадян та навіщо вони взагалі потрібні?

Законопроект про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України подали на розгляд парламенту 44 депутати, але основною ініціаторкою була представниця Президента у Верховній Раді Ірина Луценко. Метою документа стала реалізація положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству над жінками та домашньому насильству.

Проголосований закон набирає чинності сьогодні, але деякі його положення вже діють майже рік.

Так, у січні 2018-го набули чинності зміни до статті 67 Кримінального кодексу України щодо обставин, які обтяжують покарання. Відтоді скоєння злочину щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких стосунках, вважається обтяжувальною обставиною під час призначення покарання.

Нові поправки, проголосовані депутатами, стосуються криміналізації домашнього насильства (ст. 126-1 КК), примушування до шлюбу (ст. 151-3 КК), незаконного проведення аборту або стерилізації (ст. 152 КК), запровадження обмежувальних заходів щодо особи, яка вчинила домашнє насильство (ст. 96-2-1 КК), а також кримінальної відповідальності за невиконання обмежувальних заходів або обмежувальних приписів і непроходження програми для кривдників (ст. 390-1 КК). 

На думку ініціаторки поправок Ірини Луценко, вони мають значно підсилити реагування на домашнє насильство в Україні, за яке раніше була передбачена лише адміністративна відповідальність.  

"Ми очікуємо, що кривдники почнуть відчувати всю силу дії закону. Сподіваємося, це сприятиме і попередженню цього ганебного явища", – сказала вона на прес-конференції, де разом з колегами намагалася пояснити, як на практиці застосовуватимуть норми Кримінального кодексу України у випадках домашнього насильства.

Згідно з новими поправками, тепер зґвалтуванням буде будь-який секс без добровільної згоди особи (проникнення вагінальне, анальне, оральне), а розрізнення понять зґвалтування "природним" і "неприродним" способом усунули з КК.

До цього часу, як зазначає в дописі на своїй сторінці у Facebook юрист Євген Крапівін, цей термін розуміли з медико-біологічної точки зору, тобто вагінальний секс між чоловіком та жінкою.

"Усе інше вважалося задоволенням статевої пристрасті неприродним способом. От тільки природа знає набагато більше варіантів, які досі багато людей розглядають як сексуальні девіації. Як наслідок сказаного вище, суб‘єктом цього злочину майже завжди були чоловіки. Рідко — жінки, але у формі співучасті, наприклад організатори", — зазначає юрист.     
 

Важливо, що однією з тем, яка збурила соцмережі після ухвалення поправок, стало отримання згоди на секс.

Проте, за словами юриста центру "Розвитку демократії" Олени Зайцевої, розповіді про одержання розписок та існування окремих електронних додатків для згоди є нічим іншим, як пересмикуванням.

"Це зміщення акцентів. Адже згоду можна відкликати в будь-який, підкреслюю – будь-який, момент, що робить такі "запобіжні" заходи дещо комічними. Мета закону – захистити людину від сексуального насильства, а не забезпечити ґвалтівника додатковим електронним чи письмовим папірцем – індульгенцією. На відміну від поширених упереджень, відсоток наклепів у сфері сексуального насильства дуже маленький (2–6%)", – зазначила вона в коментарі Центру інформації про права людини. 

Юрист та громадський діяч Леонід Маслов у своїй публікації "З новим сексом! Міфи і факти про статеву революцію в Україні", акцентує, що "міф про те, що тепер будь-який секс без нотаріальної розписки можна буде в подальшому представити як зґвалтування, не витримує ніякої критики".

Адже, як пише Маслов, у кримінальному праві діє правило презумпції невинуватості, тому відсутність згоди доводитиме сторона обвинувачення. 

Юрист відзначає ще одну суттєву зміну до КК: 

"Нова редакція статей 152 та 153 вперше вводить кримінальну відповідальність за секс з малолітніми незалежно від їхньої згоди. Достатньо, щоб потерпілому (потерпілій) було менше 14 років, а правопорушнику — більше, причому караність діяння не обмежується проникненням у тіло, а й охоплює будь-які інші акти сексуального характеру. За перше можна відхопити від 8 до 15 років, а за друге — від 5 до 10 років", — пояснює Леонід Маслов. 

Юрист Асоціації жінок-юристів України "ЮрФем" Катерина Вітер та голова асоціації Христина Кіт зазначають, що ухвалені поправки вже давно були на часі. 

"Практика притягнення винних за зґвалтування до кримінальної відповідальності в Україні є незначною, багато осіб уникають відповідальності, зокрема якщо це стосується зґвалтування у шлюбі. Проблема полягала в тому, що за чинною на сьогодні редакцією КК України необхідно довести застосування насильства чи погрози його застосування або наявність безпорадного стану особи", – розповіли вони.  

За словами Вітер та Кіт, пункт про отримання згоди буде, зокрема, стосуватися осіб, що не досягли 16 років – віку сексуальної згоди.

"Вважається, що особа з огляду на свій вік не може об’єктивно оцінювати значення своїх дій та рішень. Іншими обставинами, які нівелюють факт того, що згода була добровільною, можуть бути: перебування особи в підпорядкованому чи залежному (фізично, економічно, психологічно) стані щодо кривдника, або коли особа потерпала й надалі потерпає від домашнього чи іншого насильства з боку кривдника, або якщо особа перебувала в безпорадному стані та не могла вільно висловити свою згоду на секс тощо", – зауважили вони. 

У законодавстві жодної країни, за словами представниць асоціації "ЮрФем", чітко не передбачено, що можна розцінювати як відсутність добровільної згоди потерпілої особи. Проте в практиці ЄСПЛ є рішення у справі "М.С. проти Болгарії", де, зокрема, зазначається, що будь-яке статеве проникнення без згоди потерпілої особи є зґвалтуванням і що згода має бути добровільною, тобто результатом її доброї волі, оціненої таким чином у контексті наявних обставин. 

"Єдине, що зазначено в рішенні ЄСПЛ (щодо отримання згоди – ред.) та випливає із судової практики інших країн, – під час вирішення питання про наявність чи відсутність добровільної згоди особи необхідно враховувати всі факти в сукупності, зокрема факти до скоєння злочину та після нього, фізичний та психологічний стан особи тощо", – розповіли Вітер та Кіт. 

На їхню думку, механізми та способи захисту постраждалих від домашнього насильства, запропоновані авторами поправок, є, безумовно, кращими за наявні. 

"Це стосується винесення в рамках кримінального провадження обмежувальних приписів та покарання за їх невиконання. Також важливим є те, що скоєння злочину щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких стосунках, а також у присутності дитини, вважається обтяжувальною обставиною, яка враховується судом під час винесення вироку", – розповіли Вітер та Кіт, відзначаючи, що до цього в Україні побиття чоловіком дружини на очах у дітей та бійка на вулиці між незнайомими людьми кваліфікувались однаково. 

Відповідаючи на запитання щодо застосування нових норм на практиці, юристи наголосили, що поки говорити про це зарано. 

"Важливе значення має формування правозастосовної практики. Наприкінці 2019 року можна буде більше говорити про позитивні моменти, а також про прогалини", – зазначили представниці "ЮрФем". 

Натомість Олена Зайцева зауважила, що не дуже оптимістично дивиться на майбутнє застосування закону на практиці: 

"Ті, хто мають виконувати та контролювати виконання закону, на жаль, не завжди цілком на боці постраждалих". 

 

 

Поділитися з друзями

Коментарі

Для того, щоб залишити коментар, вам необхідно авторизуватись