Новини з 1996 року

Річки без риби — горе в країні. Як корупція знищує наші водойми?

Валерія Макряшина 15 квітня 2019 13:10 630 0

Останніми роками політика рибного господарства була заснована тільки на споживчому ставленні до рибних ресурсів, що, безумовно, призвело до того, що майбутні покоління будуть змушені вкладати величезні кошти у відновлення популяцій цінних видів риби, чисельність яких зменшилася вже до критичної межі.

Екологи переконані, що настільки критичної ситуації ще не було.

"Наші водойми погубила безвідповідальність і жадібність. Жоден вид риби не пропав просто так. Але не все так погано - властивість екосистеми до самовідновлення ще не втрачено, тому необхідно терміново вживати жорстких заходів у галузі охорони й відтворення рибних запасів", - говорять в Асоціації рибалок України.

В Асоціації рибалок України впевнені, що, зважаючи на депресивний стан, у якому перебувають сьогодні всі без винятку вітчизняні водойми, прийшла пора замислитися про серйозне скорочення промислового вилову риби або повну його заборону на внутрішніх водоймах. Це питання вкрай важливе. 

При цьому не варто ставити якихось тимчасових рамок для природи - 5 або 8 років, за які вона повинна відродитися.

Нехай наука відстежує динаміку відновлення риби, що зараз знаходиться в незадовільному стані. Без сумніву, треба прагнути відновити рибні запаси наших річок хоча б до рівня 1991 року.

"У даний час природа дуже страждає від господарської діяльності, вона стала залежною від людини. Тому якщо ми говоримо про відновлення риби, то не обійтися без практики штучного зариблення аборигенними видами риби, а також для природної біологічної меліорації, щоб розчистити водойми від зайвої рослинності, не треба забувати про товстолоба, білого амура. Треба надати бізнесу всі умови для розвитку аква і марикультури, що включає в себе садкові господарства, а також мідійні і устричні ферми", – каже голова Асоціації рибалок України Олександр Чистяков.

Для того, щоб державні програми почали діяти, треба створити на законодавчому рівні Фонд підтримки рибної галузі.

Закумульовані кошти Фонду за прозорим механізмом мають розподілятися на програми зариблення, меліорації та підтримки підприємств аквакультури. Одним з джерел наповнення Фонду може стати відрахування 20% відсотків від штрафів та компенсацій збитків, завданих браконьєрами.

За офіційною статистикою, яку наводить Держрибагентство, у водосховищах Дніпра у 2018 році загальний вилов становив 13,17 тис. тонн водних біоресурсів. Основу промислу в дніпровських водосховищах склали: карась сріблястий – 3,9 тис. тонн, лящ – 2,54 тис. тонн, плітка – 2,3 тис. тонн, плоскирка – 1,12 тис. тонн, рослиноїдні види риб – 0,746 тис. тонн.

У р. Дунай загальний вилов водних біоресурсів склав 254,4 тонни. Вилов оселедця чорноморського - 126,6 тонн, коропа – 44,6 тонн, карася сріблястого – 26,8 тонн.

На деяких озерах і водосховищах (їх частинах) України працюють спеціальні товарні рибні господарства (СТРГ), що поєднують у собі елементи аквакультури і промислового вилову.

У 2018 році на території України діяло 533 таких господарств, загальною площею 144,8 тис. га. Протягом минулого року скасовано 52 режими СТРГ. Всього у 2018 році вилов проводили 295 СТРГ, які добули 7,2 тис. тонн риби.

Варто зазначити, що Україна має 63 тис. річок, 400 тис ставків, 1100 водосховищ, два моря. У нас є значний потенціал рибогосподарського фонду прісноводних внутрішніх водойм, що складає понад 1 млн 300 тис га.

При цьому загальний ставковий фонд складає понад 120 тис. га, водосховища дніпровського каскаду - 797 тис. га, лиманні господарства на водосховищах Дніпра - 5,9 тис. га, водойми-охолоджувачі енергетичних установок - 13,5 тис. га та інші водойми України - 86,6 тис. га.

У 2018 році діяльність в умовах аквакультури здійснювали понад 4 тис. суб’єктів господарювання. Вони виростили 20 193 тонни водних біоресурсів (сазан/короп – 9 585 тонн; рослиноїдні – 7 990 тонн; лососеві – 261 тонну; сомові – 134 тонни; осетрові – 111 тонн; інші – 2 111 тонн). З яких було виловлено 15 977 тонн риби (товарної риби та молодої риби на зарибнення водойм). Зокрема, сазан/короп – 7 867 тонн; рослиноїдні – 5 892 тонни; лососеві – 229 тонн; сомові – 112 тонн; осетрові – 89 тонн; інші – 1 789 тонн).

Багато це чи мало? Фахівці стверджують, що це занадто мало.

Такі цифри говорять про повний провал Програми з розвитку Аквакультури в країні.

Що ж треба робити?

"Ставки для розведення риби треба здавати в оренду за символічну плату, – кажуть в Асоціації рибалок України. - А підприємців, які займаються цією галуззю, звільняти від сплати податків на довгостроковий термін".

За таких умов вітчизняне рибництво зросте шаленими темпами. І не треба шукати закордонних інвестицій, це все можна зробити, використовуючи вітчизняний потенціал.

Головне - потрібно почати йти правильним шляхом, який необхідно позбавити від чиновницької бюрократії та корупції, а це в умовах нинішньої ситуції зробити вкрай важко, втім можливо. 

 

 

Поділитися з друзями

Коментарі

Для того, щоб залишити коментар, вам необхідно авторизуватись