Новини з 1996 року

Про кращих кременчужан-добровольців і захисників України. В гостях у героя Євгена Саленка

Валерія Макряшина 13 березня 2019 16:00 398 0

Сьогодні, 13 березня, Громадська організація "Координаційний центр" разом з учнями Вищого професійного училища №7, у рамках ініціативи, яка називається "Провідай пораненого бійця", завітали в гості до кременчужанина, бійця добровольчого батальйону "Донбас" з позивним "Альпініст" — Євгена Саленка, щоб привітати його з Днем українського добровольця. 

Його дружина та найголовніша радість у житті - Світлана - зустріла гостей радісно та й сам Євген не приховував щирого здивування. 

Як розповів гостям та вихованцям училища Євген Саленко, на війну він пішов добровільно, не чекаючи повістки. З 2014 року служив у батальйоні "Донбас". З лютого брав участь у боях у селі Широкине, де й отримав перше тяжке поранення. Євген Саленко довгий час був повністю прикутий до інвалідного візка. До цього було безліч операцій та реабілітація. Втім наразі він уже робить перші кроки.

 

 

"Він постійно тренується", - запевнила дружина Євгена, яка, немов той маленький янгол-охоронець, завжди з ним поруч. Він і сам каже, що якби не було дружини, то все могло б бути зовсім інакше — гірше, однозначно гірше. 

Попри безліч нагород, які отримав Євген Саленко, найбільшою для нього є саме Світлана — проста мешканка Маріуполя, уродженка Білорусі, з якою він познайомився біля театру всього за кілька днів до поранення. Чоловік каже, що її зелений борщ вразив його наповал. 

Світлана змогла не лише допомогти йому знайти віру в себе після тяжкої травми, але й подолала опір місцевих чиновників, які фактично забули про бійця. Й продовжують це робити, адже на урочисті заходи, що відбудуться завтра, 14 березня, в парку "Ювілейному" Євгена чомусь не запросили.

Та родина цим не переймається, нашим чиновникам вистачає тих, кого вітати. Втім деякі дії міської влади іноді дуже дивують, зокрема дружину бійця. 

"Взагалі неприємні ці заходи урочисті. Три дні ось була гулянка - Масниця. Грала музика гучно цілий день, здається, що нікуди гроші витратити. Міст у аварійному стані. Якщо він завалиться, то буде біда. Такі голови, як у Жені, не дай Боже, можуть бути не в однієї людини. Про це треба думати. А в них лише гулянки в голові..." - обурюється Світлана.

 

 

Поговорили трохи й про війну, згадали бої. Виявилося, що Євгену знадобився місяць, щоб навчитися стріляти. З простого байкера та спеціаліста з утеплення стін він швидко перетворився на справжнього бійця. 

"Тоді як у школі 12-бальна система, то на фронті - двобальна. Або ти живий, або мертвий. Там потрібно швидко вчитися, там дуже хороші вчителі. Якщо ж ти погано вчишся, то можеш загинути..." - звернувся до учнів товариш Євгена Саленка та голова ГО «Координаційний центр об’єднань ветеранів АТО» Володимир Поляков. 

"Почнімо з того, що фронт нам не потрібен. Війна - це дуже погана річ, дуже брудна. На війні не буває правих та винуватих. У кожного правда своя. З одного боку, всі праві, з іншого - винуваті. Виняток - це відверті козли..." - зазначив Євген Саленко. 

Попри всі травми та втрати, він зовсім не жалкує, що потрапив на війну. Якби повернути час назад, то Євген зробив би такий же вибір — пішов би на фронт добровільно. За це йому велика повага! 

 

 

Поділитися з друзями

Коментарі

Для того, щоб залишити коментар, вам необхідно авторизуватись