Новини з 1996 року

Православний календар

pplus 17 грудня 2018 06:58 151 0

Святої великомучениці Варвари

Великомучениця Варвара жила в ІІІ ст. у фінікійському місті Іліополі, в часи царювання Максиміана, нечестивого царя Римського.
Батько її, знатний і багатий чоловік на ім'я Діоскор, за походженням і віросповіданням був язичник. Він мав одну доньку Варвару і беріг її як зіницю ока. Коли вона почала підростати, то ставала дуже вродливою. Через це Діоскор спорудив для неї високу вежу з прекрасними палатами. Туди він замкнув свою доньку та приставив до неї надійних виховательок і служниць, бо матері в неї вже не було. Він це зробив для того, щоб її дивовижну красу не могли бачити прості й незнатні люди. Живучи у вежі, у високих палатах, діва знаходила втіху в тому, що з цієї висоти споглядала вишні й долинні Божі творіння - небесні світила та красу земного світу. Спостерігаючи за сонячним сяйвом, місяцем і красою зірок, вона запитувала:
- Хто створив це? 
Поглянувши на красу земну, на вкриті зеленню поля, гаї та сади, на гори та води, запитала:
- Чиєю рукою все створено?
Служниці відповіли, що все це створено руками богів, яких вшановує її батько і яких має у своєму палаці - золоті, срібні та дерев'яні і яким він поклоняється.
Почувши такі слова, дівчина засумнівалася, і вона розмірковувала сама з собою:
- Боги, яких вшановує мій батько, зроблені людськими руками: золотих і срібних - виробив майстер золотих справ, кам'яних - каменяр, дерев'яних - різьбяр. Як же ці рукотворні боги зуміли створити таке прекрасне високе  небо і таку земну красу, коли самі не можуть ні ходити ногами, ні робити руками? 
Вона прагнула пізнати Творця. І коли вона була охоплена сильним бажанням дізнатися, хто створив таку  прекрасну височінь, широчінь і світлість неба, у її серці засяяло світло Божественної Благодаті й відкрило їй духовні очі до пізнання Єдиного Невидимого, Невідомого і Незбагненного Бога, Який премудро створив небо і землю. Вона ні вдень ні вночі не мала спокою, думаючи лише про одне, бажаючи лише одного, щоб напевне дізнатися про Бога і Творця всього. Діоскор оточив її пильною вартою.  Але Сам Наймудріший Учитель і Наставник, Дух Святий, таємно вдихав у неї благодать і скеровував її розум до пізнання істини.
Коли надійшов час  видавати діву заміж, чимало багатих шляхетних і знатних юнаків, просили в Діоскора її руки. Варвара і слухати не хотіла про шлюб, всіляко відмовлялася від нього.
Діоскор вважав, що краще буде заручити її з доброї волі і, вирушаючи в дорогу, наказав приставленим до доньки особам не перешкоджати їй вільно виходити з вежі, куди захоче, і робити все, що забажає.
Варвара, користуючись свободою, виходила з будинку, здружилася з дівами-християнками і від них почула Ім'я Ісуса Христа. Її нові подруги розповіли їй все про Христа: про Його невимовне Божество, про Його втілення від Пречистої Діви Марії, про Його страждання і воскресіння, також про майбутній суд, про вічну муку ідолопоклонників і нескінченне блаженство віруючих християн у Царстві Небесному.
Трапилося в той час одному пресвітерові прийти в Іліополь під виглядом купця. Дізнавшись про нього, Варвара запросила його до себе і таємно навчилася від нього пізнанню Єдиного Творця всього і Бога Вседержителя і віри в Господа нашого Ісуса Христа. Пресвітер, виклавши їй усі таємниці святої віри, охрестив її в ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа.
Просвічена хрещенням, свята Варвара запалала ще більшою любов'ю до Господа і дала обітницю зберегти в непорочності своє дівство.
Вона запропонувала зробити три вікна у лазні, яку будували у дворі будівничі, наперекір батькові. Три вікна - як образ Святої Тройці; пальцем накреслила на мармурі зображення святого хреста, яке так чітко відбилося на камені, ніби було вибито залізом.
Побачивши все це, Діоскор розгнівався і дуже збентежився, коли дочка пояснювала  Йому про немеркнуче Троїчне Світло, про втілення і страждання Христові, про силу Хреста та інші таємниці святої віри.
Діоскор запалав гнівом і, забувши природну любов до доньки, витягнув свого меча і хотів уразити її, проте вона втекла. З мечем у руках батько переслідував її, і хоча її загородила кам'яна гора і сховала в печері, один із пастухів, що були неподалік, вказав Діоскорові, де сховалася  його донька. Знайшовши в печері свою доньку, Діоскор став безжалісно бити її, потім замкнув її у тісній і темній хатині, морив голодом і спрагою. Ніщо не могло скорити юної Варвари. Діоскор вирушив до правителя цієї країни, розповів йому про дівчину і попросив, щоб той, погрожуючи різними муками, схилив її до батьківської віри.
Побачивши перед собою дівчину, правитель здивувався надзвичайній її красі і застерігав її не відступати від батьківських законів і не противитись батьківській волі, бо якщо вона не підкориться, то її жорстоко мучитимуть. Свята Варвара сказала:
- Я завжди приношу Богові моєму жертву хвали і хочу сама бути Йому жертвою, бо Він Єдиний є Істиний Бог...
Розгніваний такими словами, правитель віддав її на катування. Однак ніякі муки не порушили міцної віри мучениці Варвари. Вона з радістю терпіла тяжкі страждання й зі сльозами молилася своєму Небесному Жениху. Господь зціляв її від ран, а правитель велів знову мучити її. Бачила її муки і страждання Юліанія і слізно почала викривати немилосердного правителя. Її стали мучити так само, як і Варвару, і обох засудили на смерть.
І йшли на смерть обидві мучениці, Варвара і Юліанія, із великою радістю, бажаючи швидше звільнитися від тіла і явитися перед Господом. Варвара схилила голову під меч і була усічена руками немилосердного свого батька. Святій Юліанії відтяв  голову воїн. Святі душі їх радісно відійшли до свого Жениха Христа і були зустрінуті ангелами, і з любов'ю прийняті Самим Владикою.   

 

 

 

Поділитися з друзями

Коментарі

Для того, щоб залишити коментар, вам необхідно авторизуватись