Новини з 1996 року

Подарунок героя АТО другокласнику Кременчуцького колегіуму №25. ФОТО

Едера Бедьо 04 листопад 2015 10:06 906 0

22 жовтня в Кременчуцькому колегіумі №25 відбулося велике свято «Для козака понад усе честь, слава і військова справа».

Готували його вчителі та учні 2-3-х класів. Координувала підготовку й проведення свята класний керівник 2-Б класу Ковінська Тетяна Сергіївна. Батьківський актив прикрасив актову залу рушниками, кетягами калини, горобиною, осіннім листям, вирізаними з паперу червоними маками. Діти й ведуча Ковінська Т.С. були в традиційному українському одязі – зала рясніла від красивих вишиванок, різнокольорових віночків, райдужних стрічок, патріотичних прикрас.

А коли до зали завели героїв АТО Самойленка Юрія Анатолійовича та Забігая Юрія Юрійовича, учні одноголосо почали скандувати слова «Герої!», «Слава Україні!».  Діти танцювали, розповідали про козацькі звичаї, говорили прислів’я про доблесть козаків, демонстрували свої вишиванки, а дівчатка – свої коси – традиційну українську жіночу гордість. Присутні переглянули фільм про Хортицю, а згодом хлопці провели гру «Козацька чайка». До слова запросили героїв.

Кіборги Самойленко Ю.А. та Забігай Ю.Ю. подякували за свято, побажали миру й любові до України. Приємно було дивитися на цих побратимів, які разом пройшли горнило війни. Забігай Юрій Юрійович витяг на собі з поля бою пораненого Самойленка Юрія Анатолійовича. А потім було тривале лікування в госпіталях. Учні та педагоги провідували в Кременчуцькому військовому госпіталі героя. А тепер він прийшов у гості. Юрій Анатолійович – випускник колегіуму №25, з теплом згадує вчителів та клас. Діти радо прийняли наших захисників, заспівали гуртом для них пісню «Україна – це я».

Герої стоячи аплодували. Піднесення було неймовірним, дитяча енергетика переповнювала бійців, герої  розуміли, що воювали не дарма. Маленькі хлопчаки по черзі підбігали потиснути руки, дівчатка дарували малюнки, матері – квіти. А один хлопчик Рябов Микита так сподобався своєю щирістю, що Юрій Анатолійович пригорнув його до себе й подарував годинник, з яким пройшов війну. Щасливе хлопя притулило годинник до своєї руки і з задоволенням сфотографувалося. Цей подарунок Микита пронесе крізь усе своє життя як символ героїзму та незрадливої любові до своєї землі – України.

 

Зупинившись біля центрального входу,  військові побратими поклали подаровані квіти до меморіальної дошки загиблому під Іловайськом Олексію Древалю.  Героїзм українців житиме в віках.

Козацькому роду нема переводу!

Тетяна Лобан, заступник директора з виховної роботи Кременчуцького колегіуму № 25

 

Теги: Життя КременчукаПідтримка АТОПідтримка оборони

Поділитися з друзями

Коментарі

Для того, щоб залишити коментар, вам необхідно авторизуватись