Новини з 1996 року

Останні новини України

pplus 06 грудня 2019 08:50 151 0

У Зеленського хочуть змінювати Конституцію, посилаючись на "Мінськ"

Окремі райони Донецької та Луганської областей можуть отримати додаткові повноваження, каже помічник президента.

Команда президента України Володимира Зеленського готова провести конституційну реформу за підсумками саміту в "нормандському форматі", але обіцяє обмежити ці зміни питаннями децентралізації, в тому числі щодо ОРДЛО.

Про це заявив помічник президента Андрій Єрмак на зустрічі в Лондоні, пише "Європейська правда"

За словами Єрмака, ця вимога буде виконана, оскільки вона передбачена Мінськими домовленостями.

"Україна готова виконати положення "Мінських домовленостей", яке передбачає проведення конституційної реформи в частині децентралізації", - заявив він.

"Про жодну федералізацію не йдеться", - додав помічник президента.

Єрмак пояснив, що зміни Конституції, про які йдеться, будуть стосуватися передачі частини повноважень на місця, але будуть також певні положення, які стосуються ОРДЛО.

"Окремі райони Донецької та Луганської областей можуть отримати додаткові повноваження. Але це ніколи не означатиме, що це буде федералізація чи якась автономія", - додав він.

Єрмак також заявив, що це не загрожуватиме цілісності України.

Субсидій стало менше: хто отримав допомогу в листопаді

У листопаді 2019-го субсидію на оплату житлово-комунальних послуг отримали близько 3 млн домогосподарств.

Середня субсидія становила майже 1,2 тис. грн, повідомила прес-служба Мінсоцполітики.

Торік у листопаді субсидію отримували 3,35 млн сімей, свідчать дані Держстату. У середньому мали 531 грн державної допомоги.

"95% субсидіантів отримують виплати в готівковій формі. Уже зараз у готівковій формі профінансовано 3,1 мільярда гривень", - повідомив заступник міністра соцполітики Віталій Музиченко.

Монетизація субсидій відбувається з 1 січня 2019 року.

"Такий механізм заохочує субсидіантів до раціонального споживання житлово-комунальних послуг - внаслідок зменшення фактичного споживання послуг домогосподарством. Зекономлені кошти житлової субсидії члени домогосподарства можуть використовувати на власний розсуд", - пояснив Музиченко.

У ПЦУ повідомили про зміни в церковному календарі

Реформа календаря вплине в майбутньому на дати всіх головних свят в Україні.

Про це розповів митрополит Єпіфаній у своєму інтерв’ю ВВС Україна.

Для прикладу він розповів про перенесення святкування Покрови і Дня Святого Миколая.

За його словами, тільки коли буде видно, що народ готовий, можна приймати рішення.

Верховна Рада прийняла закон щодо протидії рейдерству

Про це повідомляє “РБК- Україна”.

“За” проголосували 235 депутатів.

Як відомо, закон передбачає забезпечення майнових прав власників і користувачів земельних ділянок, запобігання протиправному поглинанню та захопленню підприємств в аграрному секторі економіки, вирішення інших питань у сфері регулювання земельних відносин.

Закон також передбачає вдосконалення процедури  державної реєстрації земельних ділянок, прав на землю тощо.

Були внесені зміни, які унеможливлюють:

неправомірне заволодіння землями, в тому числі шляхом подвійної реєстрації договорів оренди земельних ділянок, що використовуються сільськогосподарськими підприємствами;

захоплення майна сільськогосподарських підприємств (будівель і споруд, сільськогосподарської техніки, врожаю, інших матеріальних активів);

зупинки діяльності сільгосппідприємств внаслідок необґрунтованого накладення арешту на майно та активи підприємств, силової протидії їх виробничої діяльності, поглинання підприємств шляхом протиправного привласнення корпоративних прав (часток).

Милованов спростував інформацію про скорочення лікарняних

Про це повідомляє прес-служба Мінекономіки.

Міністр зазначив, що уряд не має планів порушувати вже підписані стандарти, а навпаки, прагне захищати фундаментальні права робітників.

Милованов заперечив збільшення робочого дня до 12 годин, зменшення терміну лікарняних відпусток, звільнення вагітних чи жінок, які перебувають у декреті.

Такі чутки виникли після ініціативи уряду  змінити трудове законодавство. Зокрема, ці зміни мають спростити процедуру звільнення працівників та заохочувати їх створювати нові робочі місця.

Також, за словами Милованова, уряд планує узаконити дистанційну роботу та роботу з гнучким графіком в Україні.

Експерт назвав причину низьких результатів українців на PISA

Україна посіла 39 місце з 80 країн світу за результатами рейтингу якості шкільної освіти PISA-2018. У дослідженні оцінювали знання 15-річних підлітків у трьох видах грамотності. З читання українські учні посіли 37-42 місце, математики - 41-46 і природничих наук - 35-42 місце.

У міжнародному тестуванні наша країна брала участь уперше. Всього завдання проходили 600 тис. підлітків, із яких 6 тис. - українці. Зараз українська шкільна освіта знаходиться на рівні з Туреччиною і Люксембургом. Ми намагаємося наздогнати Білорусь і Хорватію. Сильно відстаємо від інших країн колишнього Радянського Союзу - Росії, Латвії та Литви. Щодо Естонії, то вона - одна з найкращих країн за рівнем навчання.

"Багато хто вважає, що винною в таких результатах є радянська система освіти. Однак її давно вже немає. Крім цього, в Білорусі чи Естонії вона теж була в ті самі роки, що й у нас. Але їхні результати є значно вищими. Тому не варто шукати причину в минулому, - говорить шеф-редактор порталу "Освітня політика" Віктор Громовий. - Для мене результат українських школярів є очікуваним. Бачачи реальний стан нашої освіти, не варто було сподіватися на якісь неймовірно позитивні результати. Більше здивувало, що поруч з Україною знаходиться Люксембург. Знаючи рівень життя та інвестицій цієї країни в навчання, я не очікував побачити її так низько".

36% українських підлітків не досягли базового рівня з математики. В європейських країнах таких учнів - 24%. До 2020 року в цих державах планують зменшити цю кількість до 15%. Із читання базового рівня не мають 25,9% учнів. Із природничих наук - 26,4 %. Загалом, за показниками успішності Україна відстає від країн, які входять до Організації економічного співробітництва та розвитку, куди належать 35 найбільш економічно розвинених країн світу, на 39 балів із математики, на 23 - з читання та на 22 бали - з природничо-наукових дисциплін.

"Є кілька причин посередніх результатів українських підлітків, - додає Громовий. - По-перше, недостатнє фінансування освіти. Впродовж 10 років Україна витрачає на навчання одного учня 27 тис. доларів. Найуспішніші країни - 50 тис. доларів за аналогічний період. Відповідно державі потрібно вдвічі збільшити витрати на школярів, матеріальну базу і зарплати вчителів. По-друге, аналізувати потреби суспільства. Нам потрібно створити попит на ті професії, які є найбільш необхідні. Наприклад, людина з високим рівнем знань математики повинна мати перспективи реалізувати себе, отримувати високу заробітну плату і розраховувати на кар'єрний розвиток в Україні, а не за кордоном, де великий попит на хороших спеціалістів".

Шкала PISA має шість рівнів. Перший - найнижчий, другий - базовий, третій-четвертий - достатній, п'ятий-шостий - рівень олімпіадників. Якщо людина не досягла базового рівня з математики, читання або природничих наук, то в майбутньому вона не зможе співпрацювати з іншими людьми, вирішити найпростіші життєві завдання чи працювати з текстом.

"Для того, щоб наша освіта була більш пристосованою до життя, а не лише академічною, необхідно змінювати зміст навчальних програм, посібників, застосовувати більш сучасні підходи у викладанні. Наприклад, кейс-стаді, коли процес навчання максимально наближають до реальної практичної діяльності якогось спеціаліста, - каже експерт. - У Німеччині, наприклад, дітей можуть відвезти на ферму. Там малеча на власні очі бачить весь процес виготовлення молока й сиру. Для дітей, які виросли в місті, така практика буде надзвичайно пізнавальною. А побачене краще запам'ятається, ніж якби вони про це просто почули".

46,4% українських підлітків досягли третього і вище рівнів із читання, 37,9% - із математики, 43,6% - із природничих наук. Хлопці в Україні на 7 балів переганяють дівчат у результатах із математики. З читання дівчата попереду хлопців на 24 бали. Діти з більш заможних родин мають удвічі більше шансів вчитися краще. Однак є 12% підлітків із малозабезпечених родин, які отримали високі результати за тестами PISA. Також українські учні, що живуть у селах, почуваються щасливішими, ніж їхні ровесники в містах. 25% учнів кажуть, що ніколи не чули схвальних слів від учителів. А їх підтримка здатна підвищити результати на 4 бали.

"Щоб підвищити цікавість дітей до природничо-наукової освіти, необхідно створювати в школах мейкерспейси - місця, де учень власноруч може провести експеримент, дослідження або щось сконструювати, - говорить Віктор Громовий. - Також у містах потрібно будувати такі центри науки, як у Варшаві "Коперник" або в Амстердамі музей "Немо". В них можна самотужки сконструювати гідроелектростанцію, яка даватиме струм, чи зайти у відділ генетики, де практично з 100% точністю дізнатися із другою половинкою колір очей вашої майбутньої дитини. Місто також повинно бути розвиваючим освітнім простором, а не лише школа".

 

Поділитися з друзями

Коментарі

Для того, щоб залишити коментар, вам необхідно авторизуватись

В Кременчуцькій бібліотеці на Водоканалі вчилися приборкувати акварель. ФОТОрепортаж 69 0
У Кременчуцькій бібліотеці пригощали гарячим глінтвейном. ФОТО 790 0
Кременчужани можуть насолодитися красою традиційних вузлових ляльок. ФОТО 847 0