Новини з 1996 року

Останні новини України

pplus 11 вересня 2019 08:45 134 0

У Зеленського хочуть дещо “модернізувати” Конституцію

Команда президента України Володимира Зеленського готує нові зміни до Конституції, які будуть стосуватися прав людини і децентралізації.

Про це заявив представник президента в Конституційному Суді Федір Веніславський, передає РБК-Україна.

За його словами, готується ряд змін до Конституції, які виведуть її “на більш якісний рівень”.

Він також зазначив, що 7 поданих до КСУ законопроєктів є першочерговими.

За його словами, один зі складників – це конституційна реформа. Ці зміни, які були направлені до Конституційного Суду для отримання висновку, мають невідкладне значення для того, щоб усунути деякі проблеми. Що стосується системної зміни Конституції, комісія буде працювати і над цими питаннями, і над процедурою імпічменту зокрема. Скажімо так, комісія з правової реформи буде займатися вирішенням тих питань, які за 25 років так і не були вирішені.

Денісова назвала терміни наступного обміну полоненими

Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова заявила, що є перспективи ще одного обміну між Україною та Росією до кінця року.

Про це вона повідомила в ефірі “Сніданку з 1+1”.

Вона зазначила, що зараз проводяться особисті перемовини.

“Президент і керівник робочої групи, саме пан Єрмак, проводять перемовини для того, щоб повернути всіх. Зараз наших, тих, які ідентифіковані, 113, з них – 89 кримських татар. Перспективи обміну є, я вважаю, що цього року обмін відбудеться”, – сказала Денісова.

У Раді назвали терміни запрошення України в ЄС

Народний депутат від "Слуги народу", голова комітету Верховної Ради з питань зовнішньої політики Богдан Яременко вважає, що в найближчі п'ять-десять років Україна не отримає запрошення в ЄС. Про це він сказав в інтерв'ю ТСН, оприлюдненому в понеділок, 9 червня.

"Європейський союз не готовий нас приймати, ми не готові бути членом Європейського союзу. Суть того, що між нами відбувається, визначена Угодою про асоціацію, з якою концептуально теж є проблема... Поки що, з огляду на кризовий стан у Європі, з точки зору існування їхньої єдності та консолідації, вони не готові будуть у найближчі п'ять-десять років відповідати на це питання", - сказав Яременко.

За його словами, цей час дає Україні можливість "спокійно подивитися, чого ми хочемо за цей час досягти, чого ми можемо досягти, що ми зобов'язані зробити, чого не варто поспішати робити".

Він нагадав, що одного лише бажання вступити в ЄС недостатньо.

Половина українців підтримують право на продаж землі

Половина населення України вважають, що людина повинна мати право на вільний продаж своєї землі. Про це свідчать результати опитування, проведеного фондом Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва.

Не підтримують права на продаж землі 28% українців (і 33% власників землі). Ще 21% українців не мають власної думки з цього приводу.

Серед жителів міста підтримують право власників землі на її продаж 51% (проти - 27%). Серед жителів сіл - відповідно, 46% і 35%. Регіонально більше підтримують право власника на продаж землі в західному регіоні ("за" - 62%, "проти" - 14%), найменше - на Донбасі ("за" - 44%, "проти" - 43%).

Третина громадян України (33%) переконані, що земля в принципі не може бути об'єктом купівлі-продажу, в той же час тільки 8% вважають, що земля має бути у вільному продажу, без будь-яких обмежень.

Серед власників земельних паїв більшість - 51% опитаних - здають таку землю в оренду (40% здають в оренду офіційно, а 11% - неофіційно, не оформивши відповідні документи).

У разі зняття мораторію 48% власників землі відповіли, що вони ніяких дій робитимуть, тільки 7% мають намір продати землю або частину землі, а 4% - навпаки, докупити ще землі.

Рябошапка пояснив, чому ліквідують військову прокуратуру

Про це сказав генпрокурор Руслан Рябошапка в коментарі УНН у вівторок, 10 вересня.

 "Державне бюро розслідувань буде розслідувати ці злочини, а прокурори цивільні здійснюватимуть процесуальне керівництво і потім представництво в судах", - сказав він і додав, що у військових прокурорах немає необхідності.

На думку Рябошапки, військова прокуратура - це, по-перше, невідповідність міжнародним стандартам.

 "А по-друге, взагалі втрачено логіку існування військової прокуратури в Україні, тому що розслідування здійснюють цивільні особи - слідчі Державного бюро розслідувань. Процесуальне керівництво і підтримка державного обвинувачення в Луганську, в Донецьку, там, де конфлікт, здійснюються в багатьох випадках так само цивільними прокурорами. І немає ніякої особливості або специфіки для того, щоб ці люди носили погони і проходили військову службу", - зазначив генпрокурор.

Він вважає, що проходження прокурорами військової служби означає, що ці люди втрачають у своїй процесуальній діяльності незалежність, що для прокурора є одним з найважливіших чинників у його статусі.

Держава в смартфоні: перевести держпослуги в онлайн недостатньо. Із чого почати?

Новий президент підняв прапор «держави в смартфоні», і лідери IТ-ринку дружно підтримали цю ідею. Нюанс лише в тому, що це зовсім не IТ-проект.

Перед тим, як висловлюватися про державу в смартфоні, потрібно вирішити більш глибокі, стратегічні завдання. Державі настав час поміркувати про зміну моделі суспільства — про те, що інші країни, наприклад Естонія, почали робити 20 років тому. Це не просто переведення державних послуг в онлайн, а глобальна зміна моделі відносин громадянина і держави. І «держава в смартфоні» — лише фасад будівлі.

Перший і ключовий пункт цих змін — переорієнтація економіки з виробництва на послуги. Економіка США на 78% складається з послуг, 21% дає промисловість і 1% агро. Економіка України — менше 60% послуг і 18% агро. Колишній уряд Гройсмана планував збільшити внесок агросектора до нечуваних 25%, закладаючи величезні бюджети на підтримку того, що зростає самотужки. Поточні 18% агро в Україні — це не «вау», а лише ефект низької бази, коли будь-хто, хто трохи випереджає економіку, показує суперрезультат.

Промисловість — лишень спосіб забезпечення роботою значної частини населення, проте аж ніяк не драйвер економічного зростання. Усі розвинені економіки зростають за рахунок послуг

У промисловості та сама історія. На даному етапі розвитку технологій і місця України на мапі світової економіки промисловість — виключно спосіб забезпечення роботою значної частини населення, проте аж ніяк не драйвер економічного зростання. Всі розвинені економіки зростають за рахунок послуг. Європа, США з виробництва переорієнтуються на R&D, розробку продуктів і віддають власне функцію виробництва на аутсорс. Основа економіки розвинених країн — це послуги. IТ, медицина, освіта і наука, транспорт, зв’язок, фінансовий сектор — ось на що треба робити ставку.

Другий найважливіший пункт створення «держави в смартфоні» — це поглиблена реформа державної IТ-сфери. Вона громіздка, неефективна і витратна для бюджету. У ній немає єдиних стандартів роботи, за поодинокими винятками, вона не схильна до інновацій. Парадокс: IТ-галузь, яка за замовчуванням є найбільш інноваційною сферою світової економіки, в Україні щосили чинить опір нововведенням.

Вважається, що виною всьому корупція. Дивно, але це не так. Найголовніші причини застою державної IТ-сфери — побоювання, що за нове покарають. Усі, хто працює з державними органами, знають, як складно переконати їх щось робити не так, як робили раніше, і майже неможливо, якщо немає дозвільного «наказу» згори. Їх можна зрозуміти: після завершення будь-якого великого проекту приходить з перевіркою КРУ, яке навряд чи схвалить ініціативу.

Державний сектор активно штампує тендери на побудову нових дата-центрів, хоча міг би перейти на модель «послуга, а не виробництво» — оренди IТ-інфраструктури в хмарних операторів і послуг із підтримки IТ-сервісів у системних інтеграторів. Навіщо утримувати на державній службі тисячі вельми середніх у професійному плані адмінів і платити їм з бюджету, коли можна купувати готові IТ-сервіси в професійних компаній?

Один з нечисленних успішних прикладів оптимізації державних послуг — проект iGov, який уже автоматизує величезну кількість державних бізнес-процесів. Централізація в даному випадку є набагато ефективнішою, ніж якби кожне відомство впроваджувало свою платформу і втілювало власну систему надання послуг. Витрати були б значно вищими, а відсутність єдиного стандарту визначало користування такими послугами як незручне для громадян.

Україна не є унікальною ні в чому. У 2011 році Вівек Кундра, федеральний IТ-директор США, розробив державну IТ-стратегію Cloud First і заборонив держструктурам створювати нові дата-центри й купувати своє обладнання. Тільки оренда в хмарних операторів. Є питання, в яких роль держави — диктат. Якщо залишити можливість продовжувати працювати як раніше, тільки так і буде.

Завдання держави — створити умови для розвитку суспільства. Зокрема, диктуючи незручні для суспільства правила.

Незручно їздити, не перевищуючи швидкість? Незручно, але треба. Незручно, коли в ІТ-сфері використовуються ФОПи для податкової оптимізації? Так створіть спеціальні умови для ІТ-компаній, відкрийте ІТ-кластери, як це вже давно зробили всі сусіди. Покажіть, що готові ставити на майбутнє, а не на загнаних коней. Незручно змінюватися? Незручно й дуже некомфортно. Але треба. Тому що другим Китаєм уже не станеш, та й не потрібно.

Якщо ми хочемо «державу в смартфоні», нам потрібні хмарні сервіси, а не державні дата-центри, розвинена сфера послуг, а не гігантські заводи. Майбутнє за інтелектом, послугами, малим і середнім бізнесом. Тільки бізнес, який щось створює і знає, що в нього є майбутнє в цій країні, зможе розвинути економіку. А держава в смартфоні підтягнеться.

 

Поділитися з друзями

Коментарі

Для того, щоб залишити коментар, вам необхідно авторизуватись