Новини з 1996 року

Операція "Врятувати Дніпро!": до чого тут Кременчук і скільки треба мальків, щоб потруїти українців?

Марина Баніт 26 липня 2018 17:20 1464 0

Як врятувати Дніпро  – головне джерело води для українців, вирішували не хто-небудь, а кременчужани. Одні пропонували купити мільйони мальків, інші пояснювали, що це вб’є споживачів отруйної риби. Одні казали, що треба очищувати Дніпро механічно, а інші - про гроші з бюджету. Присутні переймалися колізіями законодавства, а нардеп Шаповалов навіть не прийшов на зустріч.

Щось таке відбувалося сьогодні в приміщенні інституту імені Остроградського. Там зібралися представники міськвиконкому, місцеві депутати, науковці, громадські діячі. Так за круглим столом розпочали порятунок Дніпра від екологічної катастрофи.

Суть проблеми описали в презентації і вона всім відома. Цього року Дніпро так зацвів синьо-зеленими водоростями, що річка дуже смерділа. Україна сильно залежить від вод Дніпра, адже 80% українців користуються ними. Серед причин такого цвітіння назвали синьо-зелені водорості, які утворюються через надмірні скиди в Дніпро фосфатів. Фосфати при цьому скидають самі люди – це викиди підприємств та стічні води, які дуже насичені мийними фосфатними засобами.

Тож вирішення проблеми, на думку присутніх, полягало б у ряді заходів, які співзвучні з проектом звернення депутатів до Президента України та цілої низки відповідних відомств і міністерств. Такий проект був зареєстрований на сайті міської ради.

 У переліку заходів пропонують:

 посилювати течію за рахунок ГЕС,

провести інвентаризацію в усіх господарствах хімічних речовин,

 заборонити по всій Україні продаж та використання фосфатовмісних мийних засобів,

 порахувати підприємства, які роблять викиди в річку,

 зробити більш суворими норми скидів,

 впровадити сучасне водоочищення,

 створити систему механічного збору синьо-зелених водоростей та перетворення їх на біогаз,

створити біогазові станції для видобутку газу з синьо-зелених водоростей,

створити податкові пільги для тих підприємств, які будуть встановлювати за власний рахунок очисні споруди на своїх зливних станціях.

І ось що варто додати про перелік цих заходів…

В Україні дослідження, наукові роботи і як наслідок - захист екології давно померли. Якщо ще в нашому дитинстві воду безпосередньо з Дніпра люди пили й були здорові, то через занедбаність законодавства у сфері екології сталася катастрофа і не тільки з водою, але й з грунтом та повітрям. Тож науковці, які щось у цьому тямлять, уже не молоді люди. А ті молоді спеціалісти, які працюють у державі, залишили все напризволяще і навіть не проводять дослідження, не впроваджують винаходи. Тож депутати назбирали різних думок різних науковців природоохоронної сфери і так утворилося звернення до Президента. Але все це мають компонувати, обробляти та створювати не тільки екологи, але й менеджери, економісти тощо. Кременчуцькі депутати вимагають те, що вони суб’єктивно вважають правильним. Замість того, щоб вимагати створення національної комісії та проведення наукових досліджень науковцями державного рівня.

Але трішки суб’єктивної критики.

Для того, щоб збільшувати течію за допомогою ГЕС, треба, щоб ця вода була…

Як можна провести інвентаризацію хімічних речовин в Україні, якщо діє закон про заборону перевірок?

Якщо причина забруднення – фосфати та підприємства-забруднювачі, то коли Україна візьметься за очищення Дніпра від водоростей  та відмінить продаж фосфатних мийних засобів, вони зникнуть. Лишається відкритим питання: якщо вони зникнуть, то навіщо інвестувати в біогазові станції, якщо планується попередити ріст водоростей?

Далі, як розповідають кореспонденту спеціалісти з екології, як і в ситуації з викидами в атмосферу, підприємства-забруднювачі декларують розрахункову кількість викидів у Дніпро, а не фактичну.  Якби вони показали реальне перевищення, то майже ніхто не отримав би дозвіл навіть за існуючими нормами. Тобто наразі перевірки фактичної кількості викидів проводяться вибірково водоохоронними та екологічними органами та при завчасному попередженні. Звідси випливає, що лише при зменшенні нормативів викидів результату не досягти, адже це лишається лише паперовими обмеженнями. Насправді підприємства приховують справжню кількість викидів і відсутність закону про фактичну звітність (а не розрахункову) дає їм таку можливість. Біда і з перевіряючими органами – перевірки підприємств в Україні заборонили, навіть якщо вони небезпечні для життя.

Також цікаве й питання, як можна створювати пільгові умови для підприємств, які нечесними шляхами отримують дозволи на викиди? Бо немає гарантії, що підприємства не почнуть симулювати заходи з екологічної безпеки для того, щоб отримати мільйони гривень.

Так на комісії розповіли про те, що на території Полтавської області в Дніпро офіційно скидають очисні води 9 підприємств. Переважно комунальні очисні.

Олексій Федюн, головний еколог міста, розповів, як його управління рятувало Дніпро – вони неодноразово відправляли телефонограми на ГЕС. З 11 липня це подіяло і ГЕС таки посилило потік води. Федюн обіцяв звернутися із запитами на фінансування видалення водоростей та переробку їх на газ.

Секретар міської ради Юрій Гриценко заявив, що треба вирішувати як глобально проблему, так і регіонально, серед усіх заходів – зариблення Дніпра мальком.

Про це дуже докладно й дуже довго розповідав Євген Ярцев, який пояснив, що в старій книжці з екології написано, що рятувати Дніпро від синіх водоростей може білий амур та товстолобик, які харчуються саме цими водоростями та очеретом.

Для цього потрібно 2 мільйони 370 тисяч шт щорічно випускати в Дніпро. Вартість мальків у такій кількості складе 10 мільйонів 647 тисяч гривень. Але й при цьому є великі проблеми. В Україні немає рибних господарств, тож немає і мальків. А останнє зариблення Дніпра було років 15 тому. Один рибгосп лишився під Лубнами. Інші – в занедбаному стані.

Але цю всю ейфорію від думок, як Україну врятують мальки, порушив Юрій Сподін, директор товариства охорони природи Кременчука. Він усіх поставив на землю:  

- Якщо зараз запустити цих мальків, риба ця буде небезпечною для життя людей, які її будуть ловити та вживати. Адже синьо-зелені водорості, які їсть ця риба, – це онкологія і гепатит.  І якщо мер Малецький хоче бути найкращим в Україні, то нехай береться за екологічні програми, які спеціалісти розробили ще кілька років тому.

Депутат Роженко зауважив, що в європейських та інших країнах законом заборонено виробництво та використання фосфатних мийних засобів. Але вони везуть усе в Україну, яка, на жаль, використовується як полігон для збуту дешевої продукції. Пан Роженко додав, що на все треба гроші, тому екологічна комісія буде постійно займатися цим питанням. Хоча він не пояснив, як Кременчук рятуватиме всеукраїнську річку.

Також важливим питанням, яке порушив доктор наук Сокур, було те, що наразі навіть немає карти підприємств-забруднювачів Дніпра. Тож, на його думку, це мало б бути найпершим, що має бути зроблено. Він зазначив, якщо підприємства таки будуть визначені, то за їх рахунок і має фінансуватися очисна програма.

Своє слово сказала й депутат Оксана Піддубна. Вона цікавилася, чому на засідання, на яке запросили спеціалістів та керівників обласного рівня, не прийшов сам народний депутат Шаповалов. Вона припустила, що йому байдуже.

Депутатка Тетяна Сідерка пояснила, що їй допомогли скласти текст звернення до Уряду науковці.

Отже, побалакали в Кременчуці, як Дніпро рятуватимуть, і розійшлися.

Яке значення мав цей круглий стіл – подивимося. Але звернення до Президента не витримує критики. Тоді як ігнорування цього питання, як і багато інших, народними депутатами Шаповаловим та Жеваго навіює думки на те, що буде далі, як у приказці «Балакали-балакали, посідали й заплакали!»

 

Поділитися з друзями

Коментарі

Для того, щоб залишити коментар, вам необхідно авторизуватись

Кременчук став містом, в якому Україна та Казахстан міцно закріпили свої відносини. ФОТОрепортаж 515 0
Яким ти був, Кременчук? Фотографії старого міста, якого ми не знали. ФОТО 647 0
У Кременчуці Хеловін провели «з вітерцем», і дощ цьому аж ніяк не завадив. ФОТОрепортаж 1138 0