Новини з 1996 року

Моряки захищали наддніпрянське місто Кременчук влітку 1941-го. Як все було?

Андрій Рубан 22 червня 2016 17:17 670 0

Незабута історія від кременчужанина Євгена Бергера про початок бойових дій у 1944-му році.

Як відомо, 22 червня Німеччина напала на Радянський Союз, що стало логічним продовженням 2-ї Світової війни. 
На початку сепня 1941 року німці захопили Крюків та почали готуватися до форсування Дніпра.

На допомогу захисникам командування Дніпровської військової флотилії направили три кораблі - монітор“Жемчужин” та 2 канонірські човни "Вірний" і “Передовий”.

Серпневим ранком кораблі дійшли до Таборища (нині Світловодськ. – Авт.). Але раптом з берега по них почали стріляти батареї берегової оборони.

Кораблі вступили в дуель з німецькою артилерією. Бій тривав понад годину, під час якого було виведено з ладу кілька німецьких гармат. Але монітор ”Жемчужин” і канонірський човен "Передовий" отримали серйозні ушкодження. Командир “Вірного” ст. лейтенант Терьохін, побачивши, що “Жемчужин” не в змозі рухатися самостійно, дав наказ взяти на буксир пошкоджене судно. 
Після чого кораблі дісталися лівого берега, де командир загону капітан-лейтенант Павлов зібрав капітанів кораблів у своїй каюті і видав наказ екіпажам “Жемчужина” та “Передового” залишатися на місці й проводити ремонтні роботи. Також їм необхідно було чекати аварійно-рятувальну команду, а у разі необхідності судна треба було б затопити, щоб не дістався німецькому ворогу. Команді канонірського човна  “Вірний” був наказ рухатися у Кременчук і діяти по ситуації.

Командир “Вірного” під час курсування Дніпром у бінокль побачив велику колону військової техніки на правому березі, яка рухалася у бік Дніпра. Екіпаж “Вірного" прийняв важкий бій з канонадою німців, знищивши 15 танків, кілька гармат та бронемашин. У цьому бою корабель отримав незначні ушкодження. Пізніше це судно неодноразово курсувало між Черкасами та Кременчуком. 

 

 

Уже 15-19 вересня під Кременчуком флотилія вела останні бої на Дніпрі. В цих боях був важко поранений командуючий флотилією контрадмірал  Рогачов. Викинувши на щогли сигнали “Гину, але не здаюсь!” екіпажи затопили свої кораблі. Моряки, яким вдалося врятуватися, згодом брали участь у боях за Сталінград.

Вже у квітні 1945 року Дніпровська флотилія під проводом віце-адмірала Григор’єва брала участь у боях за Берлін з військами 1-го Білоруського фронту.

Флотилія допомагала піхоті у форсуванні річки Шпреє. А вже 2-го травня 1945 року чорнофлотці мічман Бабков і старшина 2-ї статті Тушинський підняли синьо-білий прапор Військово-морських сил. З таким же самим прапором спадкоємці Дніпровської флотилії виконують завдання з охорони державних кордонів у басейнах річок Десна та Дніпро.

 

 

 

Теги: 2 світова війнаІсторія Кременчука

Поділитися з друзями

Коментарі

Для того, щоб залишити коментар, вам необхідно авторизуватись