Моніторинг суду. Що відбулося у Полтавському районному суді при розгляді кременчуцької справи

24 квітня в Апеляційному суді Полтавської області відбувся розгляд питання про зміну територіальної підсудності справи керівника телекомпанії «Візит» Олександра Мельника.

Сам розгляд справи стосується факту вбивства екс-мера м. Кременчука О. Бабаєва і судді Лободенка.

Серед обвинувачених також - А. Крижановський, І. Пасічний, І. Куник.

Ще до засідання апеляційного суду адвокати звернули увагу експертів Міжнародного товариства прав людини на той факт, що під час розгляду справи Полтавським районним судом, крім порушення головуючим суддею і секретарем судового засідання презумпції невинуватості (про що зазначалося в попередньому звіті), було й інше порушення судом прав підсудних.

Так, у своєму рішенні про продовження строку тримання під вартою (від 10.04.2018) щодо Мельника основною мотивацією був не ризик невиконання підсудним своїх процесуальних обов'язків при застосуванні більш м'якого запобіжного заходу, а неналежна процесуальна поведінка обвинуваченого й неповага до суду, що полягає в «тактиці узгодженого захисту» й «підтримки заяв і реплік інших обвинувачених», а також припущення суду, що основною метою Мельника є звільнення з-під варти. Представники МТПЛ, присутні на засіданнях, відзначають, що ніяких дій з боку обвинувачених, які порушували б процесуальні норми, помічено не було.

Це підтверджується також відеоматеріалами, знятими представниками МТПЛ, які знаходяться у вільному доступі.

Експерти МТПЛ неодноразово висловлювали побоювання щодо спроможності Полтавського районного суду сформувати колегію для розгляду справи.

Сама наявність підозри про втручання в автоматизовану систему документообігу суду (АСДС) в частині відбору присяжних (про що було зазначено в попередніх звітах) ставить під сумнів справедливість і об'єктивність судового процесу.

За заявою адвокатів, у багатьох судах Полтавської області є узгоджена й прихована практика порушень у налаштуваннях АСДС для автоматизованого розподілу справи, наслідком чого є незаконні склади судів, що розглядають кримінальні справи.

Більш того, в Полтавському районному суді всупереч Положенню про АСДС і Основ використання АСДС у справі Мельника та інших при автоматичному розподілі був відключений показник складності справи.

Це давало можливість керівництву суду впливати на розподіл справи, а саме направляти його на розгляд заздалегідь визначеному судді.

ДП «Інформаційні судові системи» офіційно повідомило адвокатам, що система не має перешкод для використання коефіцієнта складності справи при автоматизованому розподілі, а причини відключення цієї опції слід з'ясовувати в самому суді.

Відповідна скарга була направлена ​​голові суду, проте останній самоусунувся від розгляду питання по суті. Згідно з відповідями від уповноважених органів на запит одного з адвокатів, при виборі присяжних у системі була виставлена ​​складність справи з коефіцієнтом 1, що не відповідає даній справі, так як умисне вбивство вважається найскладнішим і йому виставляється коефіцієнт 10.

З огляду на той факт, що поломок програми не було встановлено і складність виставлялася в суді вручну, недовіру обвинувачуваних та їхніх захисників до неупередженості суду можна вважати виправданою.

Також один із адвокатів засумнівався в незалежності та неупередженості всіх судів Полтавської області, у зв'язку з чим просив апеляційний суд розглянути можливість звернення до Верховного суду України для передачі справи до суду іншої області.

У підсумку Апеляційний суд Полтавської області задовольнив клопотання сторони захисту, визначивши для розгляду справи один із запропонованих адвокатами судів - Гадяцький районний, де кількість суддів та присяжних відповідають складності й тривалості судового процесу.

Експерти Міжнародного товариства прав людини продовжать моніторинг даного судового процесу.

Друкується за повідомленням Міжнародного товариства прав людини.