Новини з 1996 року

Міжнародні експерти з прав людини вражені жорстокими умовами утримання в СІЗО кременчужан

Марина Баніт 12 червня 2018 13:00 391 0

Скільки в Україні було випадків, коли людей саджали в місця обмеження волі навмисно - на замовлення. Історії відомі такі випадки, коли невинуватим людям закидали причетність до вбивства або іншого злочину.  Замовники злочину, звісно, - люди не з простих смертних... Навіть якщо фальсифікованої справи не вистачало, щоб людину посадити, просто затягували процес і таким чином тримали за решіткою. Українські закони дозволяють тримати людину роками в СІЗО. А потім - вибачте, ми помилилися! 

Так справою Олександра Мельника опікуються Експерти Міжнародного товариства прав людини. Вони спостерігають за тим, що відбувається в суді. І навіть ще суд не приступав до суті справи, але вже вбачалися порушення прав людини. 

Як відомо, вже 4 роки справа блукає судами як перекотиполе. То судді відмовляються від справи, то присяжні змінюються, то ще щось.  І в ті моменти, коли нарешті той чи інший суддя наважується розпочати суд і вирішити питання причетності Олександра Мельника  до справи, підключаються владні особи, які  рішенням сесій Кременчуцької міської та Полтавської обласної ради призначають винним Олександра Мельника.

Загалом такий прецедент, коли міська та обласна ради своїм рішенням визначають винних, є першим в Україні, однак чим усе закінчиться - буде вирішувати суд відповідно до позову Олександра Мельника по цій справі.

Суддів, які приймають рішення про переведення Олександра Мельника під домашній арешт, вимагають звільнити.

Хто й чому може бути так зацікавлений у тому, щоб директор телекомпанії "Візит" лишався за гратами - можна міркувати. І це окрема тема, в якій можна було б подивитися, кому так заважав тепер покійний мер, хто так бажав привласнити не своє майно, кому було вигідно вбивство судді й чому в певних осіб після цих подій стрімко зросли доходи, змінилися на краще перспективи, пересунулися позиції по кар'єрній драбині вгору. Але тема ця має розглядатися в суді. Тому те, що дуже зрозуміло, на жаль, роками розслідується судом України. А в роздумах на цю тему - відповідь, хто насправді замовив убивство мера. 

Але про порушення прав людини, яке очевидне в цій справі, пишуть експерти міжнародного товариства з прав людини. Ось що вони констатують:

5 червня в Гадяцькому районному суді відбулося засідання у справі керівника телекомпанії «Візит» Олександра Мельника, який є одним з чотирьох обвинувачених (разом з О. Крижановським, І. Пасічним, І. Куником) у справі про вбивство мера м. Кременчука О. Бабаєва і судді Кременчуцького суду О. Лободенка.

Моніторинг даного судового процесу протягом тривалого часу дозволяє виділити основні порушення права на справедливий суд:

1) На засіданні 5 червня обирався запобіжний захід: продовження утримання під вартою або домашній арешт. Як уже раніше зазначалося, справа не розглядається по суті вже більше 10 місяців, увесь процес протягом цього часу зводиться лише до зміни судів і продовження запобіжного заходу.

Експерти Міжнародного товариства прав людини багаторазово вказували на надмірну тривалість судових процесів в Україні, які часто супроводжуються триманням під вартою понад розумні строки. Практика Європейського суду з прав людини вказує на те, що така тенденція йде врозріз з Європейською конвенцією прав людини та основоположних свобод, оскільки кожне продовження утримання під вартою можливе тільки «за наявності конкретних ознак справжньої необхідності огородження інтересів суспільства, які, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги свободи особистості», гарантований статтею 5 Європейської конвенції («Калашников проти Росії», «Кудла проти Польщі», «Іванов та інші проти України»).

 

2) Конвой з підсудними затримався більш ніж на годину у зв'язку зі зміною варти в СІЗО й поганою дорогою. Двох з половиною годинна поїздка обернулася для підсудних О. Крижановського і І. Пасічного сильними болями в спині. До зали суду викликали швидку допомогу, яка змогла лише усунути больовий синдром.

Експерти Міжнародного товариства прав людини вже звертали увагу на те, що обвинувачені в цій справі неодноразово скаржилися на відсутність медичної допомоги в СІЗО. Згідно з відповідями, отриманими на офіційні запити адвокатів від адміністрації СІЗО, в ізоляторі немає ні лікарів, ні необхідного медикаментозного забезпечення, так як слідчі ізолятори не передбачені для тривалого перебування. Однак у даному випадку термін перебування під вартою становить уже понад 3,5 роки. За цей час здоров'я погіршилося у всіх обвинувачених, вони скаржаться на жахливі умови: маленький розмір приміщення, відсутність заборони на куріння в камері, короткочасні прогулянки (всього близько години на день). У справах «Островар проти Молдови», «Митрофан проти Молдови» ЄСПЛ підкреслив, що накурена камера разом з проблемами здоров'я та відсутністю належної медичної допомоги свідчать про «жорстокості умов утримання, що перевищує передбачений рівень строгості, властивий триманню під вартою».

У своїх рішеннях ЄСПЛ також зазначає, що загострення хронічних захворювань свідчить про неналежне лікування осіб, які утримуються під вартою («Коваль проти України»), а обов'язок забезпечувати охорону здоров'я таких осіб лежить на державі («Яковенко проти України»).

 

3) На засіданні порушувалося питання про перебування підсудних поруч з їхніми адвокатами (під час судового процесу). Нагадаємо, що 21 лютого 2017 року Київським районним судом м. Полтави було прийнято рішення про розміщення обвинувачених поруч з їхніми адвокатами, проте досі в жодному суді це рішення не було виконано. За словами прокурора Д. Москаленка, виконання даної постанови покладено на службу, яка вже розформована. Однак захист порушив це питання знову, адвокат О. Мельника заявив про неповагу не тільки до обвинувачених, а й до їхніх захисників, бо «щоб спілкуватися зі своїм підзахисним, необхідно вивертатися й шукати місце, де в пластиковому боксі більш-менш нормальна чутність». Недоліки перебування в пластиковому боксі очевидні. До боксу підключений мікрофон і про конфіденційність спілкування не може бути й мови. Між собою підсудні й захист спілкуються через проміжки в пластикових боксах, що не є зручним і прийнятним.

ЄСПЛ у своїх рішеннях зазначає, що конфіденційне спілкування зі своїм адвокатом захищено Конвенцією і є важливим для реалізації права на захист («Чоботарьов проти Молдови»).

 

4) Суд вирішив задовольнити клопотання захисту, була оголошена перерва для переобладнання залу засідання для того, щоб розмістити адвокатів та їхніх клієнтів поруч. Однак після перерви підсудні залишилися в боксі, конвой їх не випустив, посилаючись на «своє розпорядження», згідно з яким вони діють. На прохання суду представитися відповідальна особа, старший конвою, відмовився назвати своє ім'я і повідомити, за чиїм наказом діє, а також запропонував написати офіційний запит начальнику конвою СІЗО. Під час засідання старший зміни неодноразово порушував порядок і перебивав обвинувачених, коли вони вказували на причину спізнення на судове засідання. Ця ситуація може розглядатися як чергове порушення прав людини й неповага до суду. Крім того, поведінка з обвинуваченим, яка може викликати відчуття пригніченості й безсилля, що, безсумнівно, мало місце в ситуації з невиконанням конвоєм рішення суду, ЄСПЛ визначає як таке, що принижує гідність людини і відповідно є порушенням Європейської конвенції («Янков проти Болгарії», «Свинаренко і Сляднєв проти Росії»).

 

5) Прийняття рішення з питання зміни запобіжного заходу перенесли через закінчення робочого дня. На засіданні встигли вислухати прокурора і захисників О. Мельника. Прокурор посилався на ті ж ризики, що й раніше, які не підкріплюються документацією і доказами. На думку сторони обвинувачення, однією з причин утримання під вартою було спрацювання електронного браслета при перебуванні О. Мельника під домашнім арештом. На що захист надав письмове підтвердження того, що система працювала зі збоями. Так само сам О. Мельник на свій захист вказав, що при кожному збої двері співробітникам міліції відчиняв саме він і при збоях у роботі самі співробітники говорили йому про перезавантаження браслета, що спричиняло втрату зв'язку з ним.

Сторона захисту також озвучила аргументи, які підтверджують відсутність зазначених прокурором ризиків і підкріпила їх доказами, а також доклала характеристики, що свідчать про доброчесність їхнього підзахисного. На користь пом'якшення запобіжних заходів адвокати попросили врахувати поганий стан здоров'я, перенесений інфаркт і численні хронічні захворювання О. Мельника. Європейський суд з прав людини дотримується думки, що тримання під вартою без розгляду альтернативних запобіжних заходів та продовження перебування в СІЗО без обґрунтування ризиків прямо порушує право людини на справедливий суд, гарантоване Європейською конвенцією («Іванов та інші проти України», «Кляхін проти Росії»).

Експерти Міжнародного товариства прав людини продовжать моніторинг та уточнення деталей даного судового процесу. З попередніми матеріалами можна ознайомитися тут.

 

Експертна рада

Поділитися з друзями

Коментарі

Для того, щоб залишити коментар, вам необхідно авторизуватись