Новини з 1996 року

Люди і тварини. Кременчуцька історія про Самсона і людей ФОТО

Олександр Курилов 28 вересня 2016 10:01 1218 0

Що примушує людей втрачати людське обличчя, натомість що примушує тварин їх набувати? Чому тварини, які з десяток років вірно слугували своїм господарям, раптом виявляються непотрібними.

Кого знайшли?

Це історія зі старою вівчаркою Самсоном, яку кременчуцькі комунальники зі «Сперцсервіс Кременчук» знайшли у Крюкові, на вулиці Сербіченка.

Собака був в ошийнику, й спочатку захисники тварин вирішили, що знайшли вівчарку, яка загубилася. Про те, що його вигнали з дому, бо старість, – думати не хотіли.

З того, що, однак, написали в соціальних мережах – пес веде себе дуже пристойно, але сильно скучає за господарями. Ще  висловили подяку дівчині, яка цю собаку побачила й працівникам комунального підприємства про свою знахідку повідомила. 

Собаки - як люди. Теж стають не потрібними

А це вже інше повідомлення в соціальних мережах, оприлюднене за 5 днів після того, як загубленого у Крюкові собаку на ім’я Самсон привезли до комунального підприємства й посадили у вольєр.  

«Ми дуже сподівалися, що це «потеряшка», але сталося те, у що так не хотілося вірити: від собаки «позбулися через старість»!
Співробітники Спецсервісу провели невелике розслідування, дізналися номер телефону господаря, живе він у районі молокозаводу і собаку звуть Самсон.
Коли люди приходять до нас і знаходять своїх улюблених, загублених собак, завжди приємно бачити щастя господарів і радісних тварин. У передчутті такої хорошої події ми і подзвонили господареві Самсона. Але на жаль…» - розповідає про те, чим усе закінчилося, заступник директора комунального підприємства Марина Кожушко.
«Чоловік, у якого пес прожив 12 років(!!!), сказав, що собака йому більше не потрібен, у родині з'явилася внучка і старий Самсон став на заваді. Його відвезли на якусь човнову станцію, він звідти пішов...
Звичайно, пішов! Старий, благородний і вірний пес пішов ДОДОМУ, туди, де «вірою і правдою» служив стільки років, туди, де був завжди потрібен.

До людей, яких любив і яким вірив. Як вони там без нього, хто їх там охороняє, оберігає і любить? На старих хворих лапах, голодний і втомлений, по незнайомих місцях, Самсон пробирався ДОДОМУ... Але на шляху був Дніпро, адже його завезли через Крюківський міст, пес бродив по вул. Сербиченка, намагаючись зрозуміти, як іти далі. Звідси його і забрали співробітники Спецсервісу», - зазначає відомий захисник тварин у нашому місті. Інше, про що додає,  – так це про самого собаку.

На підприємстві сподіваються на диво?

«Про вірність, розум і шляхетність старої німецької вівчарки ходять легенди, про них пишуть вірші та поеми. Самсон незвичайний пес, таке враження, що він розуміє людську мову, дуже соромно дивитися в його старі, сумні і мудрі очі.
Як сказати йому: «Самсон, не будеш дивитися з такою тугою на ворота, не скавчи, не чекай, по тебе не прийдуть. Все твоє колишнє  життя, наповнене любов'ю і сенсом, залишилося позаду. Твоя доля - старіти, слабшати і залишати цей світ далеко від звичних речей і запахів, від усього того, що ти вважав своїм ДОМОМ, від людей, яких ти так любив, їх ніколи вже не буде поруч», - пише Марина Кожушко й з цієї теми її враження.

«Співробітники Спецсервісу на своїй роботі бачили багато трагедій, але після розмови з господарем Самсона деякі плакали, абсолютно не вкладається в голові, як такий собака може бути не потрібний?

 Ми ніколи не скривдимо Самсона, він залишиться у нас, постараємося дати йому любов і турботу, замінити йому будинок і сім'ю, але у нас пункт тимчасового утримання, від 80 до 130 собак, які постійно змінюються. Як би ми не старалися, в нашій суєті, шумі і нескінченному«гавкотінні» Самсону буде важко, адже він був домашнім 12 РОКІВ!
Ми сподіваємося на диво, а раптом?»

Поділитися з друзями

Коментарі

Для того, щоб залишити коментар, вам необхідно авторизуватись