Новини з 1996 року

Купрієнко про соняхи України: концерт пісень, які народжені в АТО. ФОТОрепортаж + ВІДЕО

Ксенія Омельченко 11 лютого 2017 21:47 1091 0

Бойовий офіцер презентував новий альбом «Подсолнухи».

Сьогодні вдень у Палаці культури "Нафтохімік" відбувся концерт лауреата міжнародних конкурсів авторської пісні В'ячеслава Купрієнка. Концерт присвячувався Дню вшанування учасників бойових дій на території інших держав.

Але на сцені пролунали й пісні, які є новітнім українським фольклором, що створені всіма тими, хто причетний до захисту нашої Вітчизни вже майже 3 останні роки. 

 

 

На початку концерту для розігріву виступили місцеві виконавці. Вже після перших пісень дехто з глядачів не міг стримати сліз, адже забути бої в Афганістані неможоливо. Зала була майже повна, серед присутніх були й самі ветерани цієї жахливої війни, і батьки загиблих молодих хлопців, що втратили своє життя на чужій землі.

 

 

"Для мене велика честь виступати перед Вами у такий важкий і особливий час, тож хочу представити Вам свою творчість, сподіваюся, атмосфера буде натхненною", - промовив музикант, якого у творчому просторі називають Пілігрим.

 


 

Також на сцені був Ігор Моісеєнко - відомий український журналіст, кінодраматург, поет, а за сумісництвом - лауреат кількох літературних премій та ветеран Афганістану.

"Я щасливий Вас усіх бачити! Я щасливий подвійно, тому що організатори проклали стежину сьогодні на цю сцену моєму другові, з яким ми вже безліч разів проводили творчі зустрічі у Києві, у військових закладах наших, у ліцеї ім. Богуна, в інститутах та бібліотеках.

Ця людина натхненна Богом, людина - що...  Хоча ви зараз почуєте, як він співає, а я Вам скажу, що тут ніхто не знає. Це ще й дитячий письменник! Він казки дітям пише. Отакий діапазон душі! Я щасливий, що ця людина має змогу завітати до нашого міста зараз!" - поділився емоціями Ігор Олексійович.

 

Від свого імені та як представник Спілки письменників України, Ігор Олексійович передав книги музиканту, аби вони були відвезені нашим захисникам та, можливо, врятували б комусь життя. Серед цих книжок був і роман самого Моісеєнка -  „Сектор обстрілу "Аісти". 
 

"...Нікому нас було зупиняти, наказом останнім було: "Взяти!" Ніхто не відмінив його -  вже не було командира у батальйона сивого..." - лунало зі сцени, а у тих, хто пережив те пекло, знову й знову з'являлися сльози на очах.

"Добрый всем вечер. Спасибо огромное, что пригласили. Спасибо огромное, что сегодня полный зал - это потрясающе! Низкий поклон, прежде всего, вам, кто не дождался своих сыновей с Афганской войны, с сегодняшней войны. Огромная благодарность волонтерам, ребятам, которые прошли и сейчас служат на востоке нашей страны. Спасибо Вам всем огромное и низкий поклон!" - такими словами розпочав свій виступ В'ячеслав.

      Про музиканта  
В'ячеслав народився 28 лютого 1964 року. У 1985 році закінчив факультет розвідки Київського вищого загальновійськового командного училища ім. М. В. Фрунзе. У 1987-1989 роках служив в Афганістані на посаді командира групи спеціального призначення 177-го окремого загону спеціального призначення, нагороджений двома орденами Червоної Зірки.

У 1992 році звільнився зі Збройних сил у званні капітана. Після звільнення працював перекладачем з китайської мови. У 1997 році випустив збірку пісень «Я хотел отыскать дорогу», а в подальшому – аудіоальбоми  «Гимн сердца», «Хочется», «Семь перевалов», «Полет», «Исповедь офицера разведки».

 


 

Свій сьогоднішній концерт музикант розпочав з пісні "Разведка", яка має пряме відношення до його служби. Адже в Афганістані він служив у спецпідрозділі розвідки. До того ж це була перша пісня, яку почав співати В'ячеслав, хоча хто її автор - було невідомо. Це зараз уже дізнались, що слова пісні написав розвідувальник часів Другої Світової, Ігор Рінк (1924—1988). 

Звісно, на сцені пролунала й інша, не менш знакова пісня - "Эх, пацаны!", присвячена "Афганському синдрому". Як зазначив музикант, ця пісня і зараз знаходить свій відгук у тих бійців, які повертаються з АТО.

 

 

Кожен ранок, за словами В'ячеслава, він розпочинає з перевірки новин з АТО:
"Там одразу пишуть, що з нашої сторони втрати 1-2 людини. Нормально, так? Ми ж уже звикли, що там...1-2".

Але, на його думку, коли до списку таких втрат потрапляє близька для нас людина, тоді арифметика бою переважує на інший бік. Саме про це й була ще одна пісня барда - "Арифметика бою".

Пролунали й розповіді про супутні насідки війни, точніше, про невинні жертви. А такими можна вважати тварин, які були транспортним засобом для духів (моджахедів). Розстрілюючи каравани ісламістів, доводилося вбивати і тварин. Одна з композицій В'ячеслава мала назву "Верблюженок".

Це, певно, була найбільш жалісна пісня всього виступу музиканта. Дехто вже не витримував. "Дуже важко це слухати. Занадто багато спогадів", - і виходив із зали. А хтось, навпаки, згадував ті часи та порівнював дві війни, які забирають життя справжніх українських бійців.

 

 

      Новий альбом  

В'ячеслав також повідомив про вихід нового альбому пісень під назвою "Подсолнухи". За його словами, до альбому увійшло 12 пісень, вірш та есе. Всі твори – про війну на Донбасі. Пісні про війну і мир, життя і смерть, добро і зло, любов і ненависть, солдатів та волонтерів.

Альбом відображає реальну картину подій на Сході країни. Вірші та есеї написані українською та російською мовами. Знаковою є й однойменна пісня «Подсолнухи», присвячену всім захисникам України, яку музикант також виконав на сцені "Нафтохіміка".

У пісні бійці зображені через алегоричний образ соняшників. Це головна сільськогосподарська рослина на Донбасі. Символ сонця, праці й достатку. А ще соняшник символізує Батьківщину: як він повертається за сонцем, так і людина словом та ділом звертається до своєї землі.


Картинки по запросу куприенко подсолнухи

 

Пролунали й інші пісні барда - «Олеженька», україномовні «Іловайська самота», «Небо в окопах». 
Заключним акордом виступу музиканта стало виконання пісні про його дочку та вірш «На крымском перекрестке».

 

 

Поділитися з друзями

Коментарі

Для того, щоб залишити коментар, вам необхідно авторизуватись