Новини з 1996 року

Кременчук & Кіровоград. Порівняти за півдня й не на нашу користь

Олександр Курилов 25 квітня 2016 14:32 2140 0

Тема вихідного дня – що робити, якщо раптом у вас з’явився вільний час? Тож у Кременчуці можна піти в парк Миру, аби подивитися на музей військової техніки, або просто відвідати парк "Придніпровський", де поглянути на два недобудовані магазини. Їх  споруджують чиновники на вході у парк і там же можна  побачити поруч такий же недобудований, але рекордний кременчуцький фонтан.

А можна вчинити й простіше – поїхати в сусіднє місто, у той же Кіровоград, та подивитися на тюльпани в тамтешньому дендропарку.

А заодно й побачити, чим життя в інших містах відрізняється від нашого?

Мер Малецький, зробіть дорогу у Крюкові!

Чутки про те, що у Кіровограді дороги гірші наших, – неправда.  

Отже, перша справа - транспорт. Раніше потрібно було бігти на автостанцію й допитуватися про автобус.

Нині є Інтернет, є BlaBlaCar і дістатися до сусіднього міста можна без зайвих проблем. В Інтернеті списалися, про все домовилися – сіли в авто й за три години вже всі у Кіровограді.

Втім усе ж таки дорога – це окрема тема.

Можливо, наш перевізник їхав би швидше, але є ями на дорогах і стосується це Кременчука – дивовижних ям у Крюкові, на вул. Чумацький шлях, Кременчуцького району й далі. Таких ям дуже багато. Окремі водії жартують, що тут немає дороги, є лише напрямок. Можливо, в цьому жарті – велика доля правди.

Але вже у Кіровоградському районі – все змінюється. І таких ям, які можна бачити у Кременчуці, у Кіровограді немає.

Транспорт

У Кіровограді, як і у Кременчуці, пасажирів колись возили трамваєм. Тепер від трамвая у Кіровограді  залишився тільки пам’ятник, а сучасних пасажирів перевозять тролейбусами та маршрутками.

Останні – такі самі "Школярики", як і у Кременчуці, але ціна – не така. Проїзд коштує 3, 3,5 та 4 гривні на великі відстані. У нас же проїзд навіть у межах двох зупинок такий же, чк і проїзд через усе місто. Тобто – дорожчий.

Торгівля

Торгівля ж у Кіровограді теж відрізняється від кременчуцької й перш за все різниця – у надзвичайно великій кількості малих магазинів та кіосків.

Їх у центральній частині сусіднього обласного центру дуже багато й, здається, такої заборони, прийнятої депутатами Кременчуцької міської ради, тамтешні депутати не приймали.

Однак справа не лише у кіосках.

Тамтешня влада поводить для людей ярмарки виробників. І ціни на ту ж м’ясну продукцію у Кіровограді нижчі. У нас, незважаючи на величезну кількість чиновників у міськвиконкомі, цим ніхто не займається взагалі.

Є й інше – це торгівля з рук. Тут така відбувається не лише за півкілометра від ринку. Люди продають різні речі і їх не чіпають.

Вочевидь, тамтешні чиновники, на відміну від наших, розуміють, що людям сьогодні потрібно виживати.

Патріотизм і пам'ять

Це теж окрема тема. Й знову в очі кидається величезна різниця між Кременчуком і Кіровоградом. У сусідньому обласному центрі теж давно зняли пам’ятник Леніну, але тут не додумалися руйнувати постамент і ніхто не став перетворювати головну площу свого міста на руїну.

Так само ніхто не додумався ремонтувати, як у нас, іншу площу, вже  перед меморіалом, присвяченим Другій Світовій війні. Навпаки, тут же – на цій же площі відкрито меморіал загиблим учасникам АТО.

У нас же пам'ять про загиблих на сході кременчужан вшанували найбільше на дошках та фотографіях у міськвиконкомі, які й зробили лише  після великих нагадувань представників громадськості.

У Кіровограді ніхто не фарбує  латками бетонні стовпи у кольори державного прапора, але головна площа цього міста називається площею героїв Майдану, а герби України викладені в дуже красивій інсталяції.

Культурне життя

А в цій справі Кременчук ніяк не порівнюється з Кіровоградом, де й нині тривають дебати, яка нова назва має бути у міста.

Втім дебати дебатами, але у суботній день людей у центрі цього міста дуже багато. А ще більше – у тамтешньому дендропарку.

У нас у парку стоять незрозумілі недобудовані магазини чи військова техніка 50-х років.

Тут – це просто парк з величезною кількістю тюльпанів, атракціонів і невеликий зоопарк.

Зрозуміло, що побачене – захоплює. Усе ж, аби побачити багато квітучих тюльпанів, слід їхати в Голландію. А тут – своя Голландія.

Ну і, врешті-решт, сфотографувавши все, що можливо, гості поступово йдуть у центр. Там теж є на що подивитися, починаючи від старовинних храмів.

У Кіровограді з цим  - усе не так, як у нашому місті.

Тут ніхто не ремонтує музеї й такого краєзнавчого кременчуцького розгрому немає.

Натомість сам центр міста тут, на відміну від Кременчука, вдалося зберегти практично повністю й історичних будівель, починаючи з театру імені Кропивницького, – дуже багато.

Зразки архітектури – всі й на будь-який смак. Усе зберігається й ніхто не споруджує замість дореволюційних двоповерхових будинків багатоповерхівки. Все ж таки центр міста у Кіровограді вдалося зберегти. У нас – ні.

Чому так і чому у Кременчуці вже в 70-і та 80-і роки зносили старі будівлі, натомість ставили на їхньому місці хрущовки в центрі – це питання до архітекторів. А з ними нашому місті не щастить.

Останнє й на завершення. Наступним, якщо випаде вільний час, вочевидь, слід буде поїхати у Вінницю. Там є цікавий фонтан. Він, як і кременчуцький, коштує дуже багато. От тільки різниця між ним і нашим – це земля і небо.

 

 

 

  

 

   

Теги: Кіровоград

Поділитися з друзями

Коментарі

Для того, щоб залишити коментар, вам необхідно авторизуватись