Новини з 1996 року

Кременчужанам телефонують начебто з банку та вимагають заплатити борги. Що робити?

Марина Баніт 02 червня 2017 14:43 464 0

Кременчужанам  час від часу  телефонують якісь представники банків і повідомляють про те, що на їхніх рахунках накопичилася заборгованість та пеня по старих банківських кредитах. З телефону лунають погрози про те, що у разі несплати будуть судитися.

Налякані кременчужани намагаються щось дізнатися.

Отже, є дві версії:

Перша – до вас телефонує шахрай, якому стало відомо, що у вас колись був кредит у даному банку.

Друге – до вас телефонують з банку.

Хто б це не телефонував – не продовжуйте розмову по телефону. У будь-якому разі вона не має істотного значення. Запитайте у того, хто телефонує, конкретну адресу відділення банку, точну суму боргу, його прізвище, ім'я та по батькові. Повідомте, що прийдете до офісу банку самостійно. Ніколи не повідомляйте будь-які свої власні дані та не підтверджуйте їх по телефону у відповідь на запитання.

Після отримання відповідей на поставлені вами питання не дискутуйте, закінчіть розмову і самостійно зверніться до банку за роз’ясненнями за офіційними телефонами банку.

Там ви зможете дізнатися про суму боргу та чи дійсно вам телефонував працівник банку, чи то був шахрай.

У разі ж якщо у вас дійсно є борги минулих років, то маєте знати про рішення Верховного Суду, яким заборонено стягувати борги минулих років, якщо вийшов строк позовної давності.

Більше про це пише діловий тижневик Бізнес компаньйон:

Банкам заборонили відсуджувати у людей кредитні борги, а також усі супутні пені та штрафи. 

Розглядаючи справу №6-16цс15, Верховний  Суд постановив, що на все про все у фінансистів є три роки - по всіх спорах з боржниками буде застосовуватися тільки цей строк позовної давності, якщо людина не поставила свій підпис під його продовженням. Банк у нього не вклався - він залишився без грошей.

«Щоб продовжити строки позовної давності і через довгі роки продовжувати вимагати з людей гроші, банки почали вдаватися до різних хитрощів. Подаючи до суду позови про стягнення боргу, вони, наприклад, вказують, що людина підписала кредитну угоду, до якої додавалися «Основні умови», не внесені в текст угоди, але в ній обумовлені. І саме в них і йдеться про те, що людина погоджується з продовженням терміну позовної давності, і попутно ще й цілий перелік додаткових штрафів. На практиці ж усе це виливається в несподівані сюрпризи.

Банк бере справи клієнтів, за якими у нього, скажімо, ще в 2005 році зависли невеликі недоплати за кредитами: у когось 500-700 грн., а у когось і по 1-1,5 тис. Налічує їм відсотки, пені і штрафи за десять років, і починає вимагати через суд погашення зараз по 80-100 тис. грн. І шоковані люди навіть не розуміють походження цих «листів щастя».

Так от ВСУ при розгляді справи №6-16цс15 ухвалив - так бути не повинно. Якщо людина особисто не підписала документ про продовження строків позовної давності, то у банку є тільки три роки на стягнення заборгованості, не більше того», - пояснив «Вістям» ситуацію старший партнер адвокатської компанії «Кравець та Партнери» Ростислав Кравець.

Це дуже поширене явище - підписання з банком невеликого договору на пару-трійку сторінок, у якому обумовлюються лише загальні положення. А потім людині кажуть, що всі деталі угоди («Основні умови») можна прочитати на сайті банку, на стенді або ще десь.

«Часто буває, що для отримання кредиту або ж при відкритті рахунку в банку від клієнта вимагається лише заява або анкета на отримання тієї чи іншої послуги. У заявах/анкетах такого роду не розписуються основні умови одержуваної послуги, а лише згадується, що є основні умови, в яких усе розписано, і клієнт з ними ознайомлений. Але фактично виходить так: людина приходить, заповнює анкету або заяву, де згадано про Основні умови і що вони можуть бути розміщені на сайті або у відділенні банку, і підписує тільки заяву, а Основні умови не підписуються», - підтвердила «Вістям» юрист ЮК «Грищенко, Пронін і Партнери» Айна Халмурадова.

До речі, ВСУ уточнив, що трирічний термін позовної давності поширюється тільки на спори щодо стягнення самої позики і відсотків по ній. Зовсім інша історія з пенею і штрафами - їх банк може відсуджувати лише протягом одного року.

Власне, це перша порада, яку юристи дають людям, що отримали повістку до суду у справі про стягнення немислимої суми боргу: перевірити дотримання банком терміну позовної давності. «При пред'явленні до них подібних позовів необхідно звертати увагу на те, чи підписував позичальник додаток до кредитного договору, який збільшує термін позовної давності. І в разі не підписання такого додатка, посилаючись на висновки Верховного Суду України у справі №6-16цс15, наполягати на застосуванні загальних строків позовної давності при розгляді справи - три роки», - сказав «Вістям» юрист ECOVIS Бондар і Бондар Євген Гончаренко.

Причому, якщо банк не вклався у строк, людині не обов'язково подавати зустрічний позов, не потрібно навіть оплачувати дорогих юристів. Достатньо лише написати письмово заяву до суду. «Боржник повинен у порядку ч.3 ст.267 Цивільного кодексу до винесення рішення подати до суду письмову заяву про застосування строків позовної давності. Якщо таку заяву не подати - справа буде розглянута по суті», - пояснив "Вістям" ситуацію керуючий партнер юрфірми "Можаєв і Партнери" Михайло Можаєв.

Важливий момент: якщо ви не підписували згоду на продовження строку позовної давності, але банк несподівано пред'являє вам документ з вашим підписом (тобто підробку), то потрібно не соромлячись вимагати проведення почеркознавчої експертизи. Юристи кажуть, що такі випадки вже зустрічалися.

До речі, правознавці сподіваються, що рішення №6-16цс15 поставить також крапку в практиці, коли банкіри підписують з клієнтами невелику угоду, а всі умови пропонують потім самостійно розшукувати на сайтах і вивчати постфактум.

«Плюсом нового рішення ВСУ можна вважати те, що нарешті Верховний Суд роз'яснив, що не мають юридичного значення і юридичних наслідків посилання в кредитному договорі на певні документи (внутрішні документи банку, наприклад положення про надання споживчих кредитів і т.ін.) , які позичальник не підписував як додатки до договору. І які містять умови надання і користування банківським кредитом, не передбачені безпосередньо договором кредиту. Такі документи (положення, правила) не є частиною договору споживчого кредитування і не можуть застосовуватися судами при визнанні умов договору кредиту, зокрема порядку його повернення», - пояснила партнер адвокатського об'єднання «СК ГРУП» Юлія Курило.

 

 

Теги: Економіка Кременчука

Поділитися з друзями

Коментарі

Для того, щоб залишити коментар, вам необхідно авторизуватись