Новини з 1996 року

Книжок не читають, Вікіпедію не відкривають. Молоді кременчужани про життя в Інтернеті. Точка зору

Олександр Курилов 17 липня 2016 16:34 482 0

Молоді мешканці нашого міста – хлопці та дівчата від 15 років і старші – не знають свою історію, не знають базові принципи життя, однак говорять про низьку якість освіти у школі, яка не вчить їх, як жити далі. Чому вони не хочуть вчитися самі, бо жодна школа цьому не вчить, – на це запитання не відповідають.

Це дебати у соціальних мережах, у групі «Типовий Кременчук»,  де обговорюється тема перейменування міст та вулиць, що відбувається відповідно до Закону України «Про декомунізацію», й заяви молодих кременчужан з цього приводу.

Тож перші такі – молоді люди, які категорично не погоджуються з перейменуванням, не соромляться визнати, що не знають, про що мова. Також їм ліньки відкрити Вікіпедію, аби витратити одну хвилину й більше знати своєї історії, бо в житті, й ми це знаємо, знадобиться все.

Однак заперечень на підтримку своїх лінощів у молодих людей через край. Остання така тема - перейменування міста Кіровоград на Кропивницький.

"Перейменовують вони, а соромно нам. Хочется взяти бамбукову палку і бить кожного депутата за їхні вчинки", – зазначає з цього приводу молодий кременчужанин Андрій Рокошевський, який, однак, не каже, чому саме йому соромно?

І, певно, що молодому чоловіку соромно, бо він не знає нічого ні про Кірова,  й так само нічого не знає про Кропивницького. А що взагалі знає цей хлопець, який виставив у мережу не тільки фото свого товариша й себе.

Нас не потрібно вчити історії, але потрібно вчити способам заробітку коштів – це теж точка зору підростаючого покоління, зокрема кременчужанина Дениса, який каже з цього приводу так:

"Кому нужно в 2016 году знать, что был такой шут Кропивницкий 130 лет назад? Может, в 21 веке лучше детей учить современным технологиям и способам заработка денег? 11 лет в голову вбивают бесполезную чушь. Сейчас тебе знания про всяких Кропивницких никак не помогут устроиться в какую-то солидную фирму, прям даже 0.01% шанса на успех не прибавят", – пише в мережі молодий  кременчужанин.

Однак наскільки така точка зору є правильною, що в школі  мають вчити учнів способам заробітку коштів?

І таких нарікань – коли молоді люди замість того, аби зайнятися самоосвітою, якщо бачать, що знань не вистачає, – дуже багато. Однак про те, аби вчитися, жоден з молодих кременчужан не говорить.

Натомість говорять про традицію, про те, що навіть міську зупинку транспорту, перейменовану на  «Героїв Чорнобиля», всі як називали "Меблевий  магазин", так і роблять це нині.
Тож який вихід тут – далі нарікати на традиції й розповідати, що в школі не вчать, як поводитися у повсякденному житті, чи змінювати життя самим?

Варіантів, здається, у цій справі два. Справді, можна жити й далі, як завжди, чекати, що хтось прийде й чомусь навчить або щось придумає.

Але є інший і для наших молодих кременчужан найкращий приклад тут – Стів Джобс. Він міг нічого не робити й тоді всі, як і раніше, носили б із собою калькулятори, для яких просунуті молоді люди писали непотрібні типові програми.

Але є люди, які сказали: досить, змінюємо наше бачення, й тепер усі ходять з планшетами та мобільними телефонами, а не дерев’яними рахівницями.

Єдине тут – як швидко ми всі зрозуміємо, що зміни потрібні, й саме в цьому сенс нашого життя?  

 

Теги: 2769

Поділитися з друзями

Коментарі

Для того, щоб залишити коментар, вам необхідно авторизуватись