Новини з 1996 року

Кілька речей про українське суспільство, які виявилися у 2018 році

Ксенія Омельченко 08 січня 2019 18:00 88 0

Українці стали щасливішими, якість людського капіталу підвищилась, а сприйняття корупції знизилося. Про це написала для VoxUkraine старша наукова співробітниця Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ірина Федець.

Протягом 2018 року Україну було помітно в багатьох міжнародних рейтингах, що характеризують її з точки зору конкурентоздатності, рівня освіти, сприйняття корупції та інших важливих питань.

Також в Україні протягом року проводились різноманітні соціологічні дослідження – і не лише про вибори.

Соціологів цікавило, чи готові українці протестувати, які цінності вони вважають найважливішими та як вони оцінюють якість власного життя.

З цих рейтингів, опитувань та офіційної статистики можна скласти певне уявлення про те, яким було українське суспільство у 2018 році. Разом з цим ці дані не показують усієї інформації про Україну, і залишається ще багато питань, на які немає точних відповідей.

Тож яким 2018 рік показав українське суспільство та які важливі факти про громадян України залишаються ще не до кінця вивченими?
 

Українці стали щасливішими

У 2018 році збільшилася частка українців, які вважають себе щасливими. Якщо у 2017 році 53% українців, опитаних Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС), назвали себе щасливими людьми, то у 2018 році – вже 63%. Це найбільша частка з 2011 року, коли щасливими себе відчували також 63% громадян нашої країни.

Однак складно сказати, що саме посприяло тому, що люди відчувають себе щасливішими і наскільки об’єктивні ці відчуття.

Як свідчить це ж опитування, щастя пов’язане з віком і фінансовим станом: молодші та більш фінансово забезпечені респонденти щасливіші. Та все-таки почуття щастя більшою мірою залежить від здоров’я: люди із «дуже добрим» здоров’ям майже у п’ять разів частіше почуваються щасливими, ніж ті, в кого здоров’я, за їхніми словами, «дуже погане».

Крім цього, у світовому рейтингу країн за рівнем щастя (а є і такий) Україна у 2018 році зайняла лише 138 місце. Тобто якщо виходити не лише із суб’єктивних відчуттів, а взяти до уваги й соціально-економічні показники, які враховує цей рейтинг, то побачимо, що українці – далеко не найщасливіші люди у світі.
 

Заробітчани надсилають в Україну приблизно мільярд доларів щомісяця

І це все більше перевищує обсяги іноземних інвестицій. Уже перше півріччя 2018 року показало, що збільшився розрив між обсягами коштів, які приватні особи переказують в Україну з-за кордону й тими, які вкладають у нашу країну інвестори. За першу половину 2018 року в Україну надійшло приблизно 1,1 мільярда дол. США іноземних інвестицій. За цей же час приватними переказами – 5,5 мільярдів дол. США.

За таких темпів, як прогнозує Нацбанк, сума приватних переказів за рік може перевищити 11 мільярдів доларів, тоді як іноземні інвестиції, ймовірно, залишаться на рівні 2-2,5 мільярдів. У результаті у 2018 році перекази від заробітчан будуть у чотири з половиною рази більшими за іноземні інвестиції в Україну, що навіть більше порівняно з 2017 роком, коли приватні перекази перевищили інвестиції у три з половиною рази.

Разом з цим ми не знаємо, скільки насправді українців сьогодні працює за кордоном. Держстат вирахував, що у 2015-2017 роках з України виїхало 1,3 мільйона трудових мігрантів. Виглядає замало? Напевно, так і є, адже, як стверджує економістка та дослідниця ринку праці Ганна Вахітова, якщо ми візьмемо до уваги безвізовий режим, війну й те, що деякі країни активно залучають працівників з України, загальна кількість трудових мігрантів буде ближчою вже до 2,5 мільйонів осіб.

Але і державна статистика не ідеальна: якщо у вас уся сім’я за кордоном, опитування Держстату не врахують жодного з вас. А з такими сім’ями, за словами дослідниці, кількість мігрантів може сягати чотирьох мільйонів. Таку ж цифру – 4 мільйони заробітчан – подає Центр економічної стратегії у своєму досліджені, проведеному у 2018 році. Навряд чи всі ці 4 мільйони осіб (а це одна десята дорослого населення) перебувають за кордоном одночасно. Тому схоже, що кожен десятий дорослий українець зараз не працює за кордом, але принаймні колись там працював.
 

Висока освіченість населення підвищує конкурентоздатність України

В Україні досить нестабільна макроекономічна ситуація і слабкі інституційні умови, скажімо, захист прав власності чи незалежність судової гілки влади. Це відображається у міжнародних рейтингах, таких як щорічний рейтинг конкурентоздатності країн, який видає Світовий економічний форум. А от найкращим показником України цього рейтингу у 2018 році виявився рівень професійних навичок.

Читайте також: Перший професійний стандарт: які знання та вміння повинен мати вчитель початкових класів

Якщо в цілому в цьому рейтингу наша країна займає 83 місце зі 140 країн світу, то за рівнем професійних навичок – 46-те. Інший міжнародний рейтинг – Індекс людського капіталу – поставив Україну на 50 місце серед 157 країн у 2018 році. Ці та інші рейтинги відмічають достатню тривалість навчання в Україні, високий відсоток освіченого населення і добрий рівень отриманих навичок.

Та добра освіта і висока кваліфікація випускників навчальних закладів не означає, що вони успішно працевлаштуються за спеціальністю. В Україні є значний розрив між попитом та пропозицією на професійні навички.

Якщо подивитися на дані Державної служби зайнятості, за такими професіями як слюсарі, сантехніки, машиністи, а також лікарі найважче знайти працівників.

Читайте також: Кременчуцький центр зайнятості не знає, що місту потрібні медики

Натомість серед професій, де мало вакансій, а багато претендентів на одне робоче місце, бачимо продавців, бухгалтерів, менеджерів та держслужбовців.

Одна з причин цих розбіжностей – це брак інформації про те, працівників яких професій та з якими навичками потребують роботодавці. А така інформація дуже потрібна на етапі планування освітніх програм і набору студентів. За словами Європейського фонду освіти, для успішної державної політики у сфері зайнятості в Україні бракує актуальних та цілісних даних про ситуацію на ринку праці.
 

У нашому повсякденному житті стало менше корупції

На це вказують результати опитування КМІС. Згідно з ними, частка українців, які особисто стикалися з корупцією або чиї родичі мали такий досвід, знизилася з 60,1% у 2017 році до 41,5% у 2018 році.

Зменшилась кількість опитаних, які вважають судові органи, медичні заклади та навіть прокуратуру корумпованими.

Читайте також: Побори та "мертві душі". Медики 1-ї стоматполіклініки заявили про корумпованість керівництва

Це може вказувати на те, що в нашому повсякденному житті – там, де ми отримуємо певні послуги і взаємодіємо з державними органами, – рівень корупції зменшився.

Однак при цьому важко визначити, чи в Україні зменшилась корупція на загальнодержавному, політичному рівні. Наприклад, це ж опитування КМІС показує, що суспільство досі вважає корупцію в центральних органах влади дуже поширеною. Майже 61% українців, опитаних Фондом «Демократичні ініціативи» у 2018 році, стверджують, що ті, хто має боротися з корупцією, самі корумповані.

За Індексом сприйняття корупції Transparency International Україна у 2018 році посіла 130 місце зі 180 країн світу, що свідчить про те, що експерти та ділові кола відзначають високий рівень корупції в нашій країні.

Читайте також: У рейтингу "Розбудова прозорості в містах України" Кременчук з 8 місця впав на 13

Щороку кількість країн у рейтингу змінюється: 2012 – 174 країни; 2013 – 175; 2014 – 174; 2015 – 168; 2016 – 176; 2017 – 180. 

І тоді як, за одними розрахунками, Україна вже економить 6 мільярдів доларів США  щороку завдяки запровадженню заходів із запобігання корупції, то інші вказують на те, що через неефективне врядування, включаючи корупцію та тіньову економіку, Україна щороку втрачає 8,6 мільярдів доларів США

Отже, якщо соціологічні опитування дають нам уявлення про оцінку рівня корупції за особистим досвідом, то оцінити її масштаби й динаміку на державному рівні все ще складно.

 

Свобода та справедливість – основні цінності українського суспільства

Коли учасників опитування, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» наприкінці 2018 року, спитали, які цінності вони вважають найважливішими для прав людини, найбільше з них назвали свободу (86%) та справедливість (майже 70%). При цьому свобода для українців – не лише гучне гасло. У 2018 році зросла кількість опитаних, які готові терпіти матеріальні труднощі заради особистої свободи та гарантій дотримання громадянських прав.

Однак невідомо, чи за потреби захищати власні права українці вдаватимуться до акцій протесту. Тоді як майже 24% учасників іншого опитування Фонду «Демократичні ініціативи» 2018 року вказали, що готові взяти участь у заходах протесту, 96% опитаних сказали, що не брали участі в жодному протестному заході протягом останніх 12 місяців. Тому складно передбачити, скільки українців і за яких умов сьогодні справді вийшли б на протест.

У підсумку 2018 рік показав деякі цікаві факти про українське суспільство: як позитивні, так і проблематичні.

Українці активно здобувають вищу освіту, не знаючи, чи потрібна вона їм буде при пошуку роботи. Працюючи за кордоном, вони фінансово підтримують своїх рідних вдома, але кількість заробітчан вимірюється мільйонами. І тоді як ми бачимо менше корупції навколо себе і відчуваємо себе щасливішими, важко насправді сказати, як змінилася ситуація в країні загалом і чи пов’язане відчуття щастя з об’єктивними факторами.

Тому говорячи про суспільні тенденції, варто розуміти й прогалини в наших знаннях. Перед дослідниками стоїть ще багато нерозкритих питань, які вимагатимуть поглибленого вивчення і, можливо, в майбутньому розкажуть нам більше про наші пріоритети, поведінку та цінності.

 

 

Поділитися з друзями

Коментарі

Для того, щоб залишити коментар, вам необхідно авторизуватись