Новини з 1996 року

Хто правий, а хто винуватий? Попри слізну промову Ульянова звільнення Ілони Бобер визнали незаконним

Марина Баніт 14 березня 2018 16:45 650 0

Хто правий, а хто винуватий у справі директора школи №5 – не зрозуміло. Точно відомо, що Ілону Бобер було звільнено з посади директора рік тому через те, що учнів перевозили в автобусах на урочистий захід, але в цих автобусах дітей було понад норму. Батьки поскаржилися, що діти перебували в цей час не тільки в незручних, але й у небезпечних умовах.

Після звільнення пані Бобер подала позов у суд з цього приводу і справу виграла частково.

Поки суддя перебував у судовій залі, захисник відповідача Руслан Ульянов виклав у соцмережі фейсбук позицію Департаменту освіти. Цікаво те, що ніколи, мабуть, не були в пана Ульянова пости такими довгими. Тож докладний та змістовний текст його виступу трохи скоротимо:

 

«Поки суд перебуває в нарадчій кімнаті, викладу для тих, хто цікавиться темою, нашу позицію в цій резонансній справі, якій деякі ЗМІ намагалися надати політичного контексту», - коментує свій допис пан Ульянов. А далі пише таке:


«Є такі запитання, на які є більше однієї правильної відповіді.

Наприклад, запитання про те, що було спочатку - дух або матерія, має дві протилежні відповіді й обидві вони будуть правильними. Але правильними лише для частини людей.

Такою є і наша справа. Вона, немов лакмусовий папір, виявить те, чого ми варті, виявить те, що в нас всередині, і нікого неможливо буде обманути надуманою юридичною казуїстикою, бо справа ця проста та зрозуміла для кожної людини, і для правильної відповіді на просте запитання, яке ставить перед нами ця справа, не треба бути дипломованим юристом – достатньо лише бути людиною.

Факти у справі напрочуд прості і всім нам відомі: 27 січня 2017 року близько 50 дітей віком від 6 до 8 років у супроводі двох педагогів були направлені автобусом, який мав 22 місця для сидіння, на акцію «Армія Добра» до Палацу культури, а після закінчення акції в супроводі цих двох педагогів привезені назад до гімназії. Директор гімназії І. Бобер під час відправки дітей автобусом перебувала в школі і достовірно знала про те, що в неї для їх перевезення є лише один автобус, але ніяких дій та заходів при цьому не вживала. В той же день та зранку наступного дня обурені батьки цих дітей почали писати пости в мережі Фейсбук про те, що їхніх дітей перевозили в автобусі без належних умов безпеки, немов тварин; у понеділок батьки подали офіційну скаргу до Департаменту, для її розслідування було створено комісію, яка дійшла висновку, що директор гімназії грубо порушила свої службові обов’язки, внаслідок чого пані Бобер була звільнена з посади директора гімназії.

У процесі розгляду справи в суді ми дізналися, що директор гімназії знала про захід щонайменше за два тижні, що наказ №42 від 26 січня 2017 року «Про участь учнів гімназії в проекті Велика Асамблея «Армія Добра» було сфальсифіковано і виготовлено вже після того, як інцидент набув розголосу в мережі, цілий ряд педагогів підписували його заднім числом і ніякої участі в супроводженні дітей на цей захід не брали, а при проведенні службового розслідування – відверто брехали членам комісії. Ми дізналися, що навіть після того, як комісія провела роботу та встановила ряд порушень, директор І. Бобер у своєму листі від 13 лютого 2017 року №52 демонструвала зверхність та цинізм, зазначаючи, що скарги батьків на неналежні умови перевезення дітей не підтвердились та були перекручені, немовби щоб створити негативне враження про неї, як директора навчального закладу.

Юридичні норми, які регламентують порядок перевезення груп дітей, також прості. Ст. 38 Закону «Про автомобільний транспорт» передбачає, що для перевезення організованих груп дітей замовником послуги призначається керівник, відповідальний за супроводження їх під час поїздки, а на групу з 30 і більше дітей призначається також медичний працівник. Максимальна кількість дітей та супроводжуючих осіб при перевезенні автобусом не повинна перевищувати кількості місць для сидіння в ньому, передбачену технічною характеристикою транспортного засобу та визначену в реєстраційних документах на цей транспортний засіб.

Згідно з п. 69 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 р. N176, замовник послуг повідомляє не пізніше ніж за сім робочих днів автомобільному перевізнику про здійснення перевезення організованих груп дітей (у нашому випадку це було зроблено за два робочі дні). П. 70 цих правил передбачено, що замовник послуг зобов'язаний: 
- до початку поїздки скласти в трьох примірниках список групи дітей; 
- допускати до поїздки дітей, які зазначені у списках;
- призначити для кожної групи з десяти дітей керівника, відповідального за супроводження їх під час поїздки, а для групи з 30 і більше дітей - медичного працівника та провести інструктаж з правил поведінки і техніки безпеки.

Усі ці вимоги законодавства до організації перевезення дітей того дня були знехтувані.

В якості підстави для звільнення Ілони Бобер у наказі була зазначена ст. 41 п.1 КЗпП: грубе порушення керівником установи своїх трудових обов’язків.

Ось в принципі і всі факти та юридичні норми, які слід враховувати при винесенні судового рішення. Вони прості, нескладні, і в них може розібратися кожна пересічна людина.

Як ми оцінимо вчинок людини, якій сотнями батьків було довірено найдорожче, що в них є, і вона цю довіру цинічно та холоднокровно спочатку зрадила, а потім зверхньо від їхніх скарг відписалася, на кшталт того, що «ваші почуття мене не турбують, то ваші діти, а не мої, не повбивались – і тому радійте»?

Є лише одна відповідь на питання нашої справи: поновити Ілону Бобер на посаді й дати їй карт-бланш і надалі діяти так, як вона діяла: не звертати увагу на правила, цинічно оформляти заднім числом документи, бути недоторканною на віки вічні або хоча б до того моменту, коли чиясь чужа дитина таки загине або стане інвалідом.

А є й інший погляд на цю справу.

І цей погляд скаже, що суворі правила щодо безпеки при перевезенні груп дітей – це не формальність, тому що правила на транспорті, як знає кожен досвідчений водій, – спочатку пишуться кров’ю і лише потім з’являються на папері. І очевидно, що ці правила щодо перевезення дітей написані кров’ю дітей, і слава Богу, що це були не наші з вами діти.

То що мав зробити департамент після того, як встановив ці неподобства, коли дітей, найстаршому з яких було 8 рочків, перевозили, немов худобу? Зрозуміти і пробачити? Залишити все так, як є, і плюнути в очі батькам, які поскаржилися так, як це зробила пані Бобер, коли написала про те, що це її оббріхують і все гаразд, а сама при цьому заднім числом робила документи і навіть ті не змогла зробити як слід – у жодному з них не призначені навіть керівники груп дітей?»

Попри те, що слова Ульянова були напрочуд гострі й навіть справедливі, однак існує закон і до того ж останнє слово - за судом.

Так суд, розглянувши справу, зробив свій висновок:

звільнення директорки визнано незаконним. Але поновлення її на посаді неможливе через те, що школу було реорганізовано. В результаті на користь пані Бобер призначили стягнути з відповідача гроші в розмірі 142 000 гривень за час, коли вона знаходилася у вимушеному прогулі.

Отже Ілона Бобер справу виграла.

Серед коментарів з інтернету мало хто ставав на бік пані Бобер повністю. Дехто казав, що хоча така ситуація не дає права на виправдання, але в Кременчуці можна звільнити половину директорів шкіл за не менші проступки.

Елена Губанова Остальные директора школ безупречны? 
Или кому-то нужен был стул директора лучшей гимназии города?
Тут много красивых слов. И выражений, что бередят душу. Кроме одного - вся эта история очень плохо пахнет.

У той же час дехто, хто навіть не завжди погоджується з політикою влади, став на бік Департаменту освіти. Дописувачі, в яких є свої діти, писали таке:

Алла Заможська У мене одне питання: коли ви навчитеся звільняти так, щоб потім не виплачувати гроші? Руслан, питання - не постібатися. Тим більше, що я була за звільнення.

Вячеслав Карлик Да, показательно уволили. Пусть икнется данный случай остальным директорам школ. Прежде чем что-то сделать - будут думать головой. В тексте промовы излишне много слов. Можно было ее не писать вообще. Я бы еще лишил лицензии перевозчика.  

 

Поділитися з друзями

Коментарі

Для того, щоб залишити коментар, вам необхідно авторизуватись