Новини з 1996 року

Громадський бюджет для Кременчука виявився непростою справою

Андрій Михайленко 21 квітня 2016 12:40 1307 0

Але у кременчужан з'являється шанс отримати інструмент, за допомогою якого можна вирішувати проблеми свого будинку, двору, вулиці та міста, до яких чиновники і робітники комунальних підприємств не можуть/не хочуть дістатися.

Позавчора у приміщенні міської ради відбулося перше офіційне засідання робочої групи з питання впровадження громадського бюджету у Кременчуці, учасники якої зіткнулися з рядом питань, які, як на репортера, мають і матимуть принципове значення в майбутньому. 

Головою робочої групи міський голова своїм розпорядженням призначив першого віце-мера Володимира Пелипенка. Його заступником стала віце-мер з фінансових питань Тетяна Неїленко, а секретарем - депутат Микола Шевченко. 

Члени робочої групи - громадські активісти міста Кременчука. 

Найпершою проблемою, яка викликала хвилю суперечок, стало саме розуміння громадського бюджету та його призначення.

 

Перше засідання робочої групи з питань впровадження громадського бюджету у місті Кременчуці.

 

ПРОБЛЕМА №1 - ЩО ТАКЕ ГРОМАДСЬКИЙ БЮДЖЕТ?

Якщо уважно читати Закон України "Про місцеве самоврядування", то можна дізнатися, що увесь місцевий бюджет Кременчука (на 2016 рік - 945 млн. гривень) уже є громадським, оскільки стаття 60 Закону, зокрема, зазначає, що територіальній громаді міста належить право комунальної власності на доходи місцевого бюджету. 

Громада міста відіграє чималу роль у його наповненні: із запланованих  945 млн. гривень доходу бюджету Кременчука частка безспосередньо громади становить 340 млн. гривень у вигляді надходжень з податків на доходи фізичних осіб.

Виходячи з наведеного, назву "Громадський бюджет м. Кременчука на 2016-2020 роки" доведеться змінювати, оскільки назва дещо не відповідає Закону та суті тієї ідеї, яку розпочали позавчора втілювати потроху в життя.

Як на репортера, коректним та найкращим варіантом буде назва "Бюджет громадських інціатив міста Кременчука", як це зроблено у Вінниці наприкінці 2015 року. Вінницькі чиновники лаконічно визначили, що Бюджет громадських ініціатив є частиною місцевого бюджету, кошти з якого йдуть на реалізацію проектів розвитку міста, які надійшли від мешканців міста.

Така назва підкреслюватиме, що з'явиться механізм, який дозволить кременчужанам брати беспосередню участь у вирішенні питань міста за рахунок місцевого бюджету, який вони, власне, наповнюють більше ніж на третину. 

Мешканці міста звикли, що їхніми коштами розпоряджаються депутати, мер, чиновники та працівники комунальних підприємств. Той же "бітумний" скандал показує, що місцевий бюджет за умови пасивної участі громади витрачається вкрай неефективно.

Якщо чиновники розпоряджаються фінансовими ресурсами так нераціонально, то, може, громада зможе краще? Питання є риторичним, адже приклад успішного освоєння значних коштів в обхід чиновників можна було спостерігати в 2014-2015 роках, коли українці одягали, заправляли та загалом матеріально забезпечували українське військо на Сході України.

Після АТО вже час потренуватися на Кременчуці.

 

ПРОБЛЕМА №2 - ЯК ВИТРАЧАТИ?

Ми вказали, що для того, щоб напряму вирішити якусь проблему за рахунок місцевого бюджету, кременчужанам необхідно буде подати у письмовому вигляді міській владі свій задум, ідею чи план. 

В інших містах України (Вінниця, Черкаси, Чернігів, Полтава, Світловодськ), де вже працює Бюджет участі, такі письмові пропозиції називаються проектами.

Звісно, що даний проект необхідно перевірити на відповідність чинному законодавству, щоб не реалізували щось протизаконне. Хто саме буде перевіряти та координувати втілення проекту - думок багато, але ще немає конкретики.

Враховуючи досвід тих же Черкас, гроші Бюджету участі не слід використовувати для задоволення потреб комунальних закладів, установ та організацій, оскільки може бути використано адмінресурс.

Якщо проект пройшов перевірку, то його необхідно буде виставити на голосування разом з іншими проектами, яких, як свідчить практика, буде немало.

Ось тут ми підходимо до найцікавішого - ГОЛОСУВАННЯ.

 

ПРОБЛЕМА №3 - ЯК ГОЛОСУВАТИ ЗА ПРОЕКТИ?

Навколо питання щодо того, як голосувати, точилося найбільше суперечок. 

Варіантів було три: 1) паперовий, 2) електронний, 3) змішаний.

Паперовий варіант має перевагу в тому, що методика відпрацьована на виборах - повторити її неважко. Так само неважко ідентифікувати особу, яка голосує.

Сформувати список тих, хто може голосувати, має допомогти Реєстр громади Кременчука, який лише хочуть створити.

Недоліки паперового варіанту стандартні: слід витратитись на друк бюлетенів та організувати людей до складу "виборчої комісії".

Електронне голосування на фоні "паперового варіанту" здається прогресивним, оскільки не вимагає витрат на папір та персонал, який мають задіяти під час голосування. Але недоліків не уникнути.

Перший недолік полягає у відсутності законодавчого врегулювання питання системи ідентифікації особи голосуючого через систему Bank ID. Дана система ідентифікації базується навколо банківської пластикової картки, яку сам банк видає особі лише тоді, коли встановить її особу.

Прогалина в законі є перепоною для впровадження цього прогресивного інструменту в інтересах Бюджету участі - стаття 19 Конституції України "не дозволяє". Але задля громади можна "зманеврувати", уклавши угоди з банками, за якими банк підтверджуватиме дані про своїх користувачів, які захочуть голосувати по проектах, - юристи припускають таку можливість.

Про старші верстви населення, де не всі користуються інтернетом, теж не слід забувати.

Змішане голосування (й електронне, й паперове) - це золота середина, але теж має недоліки у вигляді більших витрат, ніж у двох попередніх варіантах. Досвід Вінниці по цьому варіанту показує, що на громаді не слід економити.

Який шлях оберуть у  Кременчуці - покаже час.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Теги: Економіка КременчукаЖиття Кременчука

Поділитися з друзями

Коментарі

Для того, щоб залишити коментар, вам необхідно авторизуватись