Новини з 1996 року

Гризуни атакують Полтавщину: нищать урожай та є переносниками багатьох хвороб

Валерія Макряшина 30 жовтня 2019 09:45 473 0

На Полтавщині цьогоріч, на жаль, виникли сприятливі умови для розвитку й розмноження мишей та інших гризунів. 

У всьому винна, на думку спеціалістів, тепла й помірно волога погода. Це така собі достатня кормова база, яка стимулює активне розмноження мишоподібних гризунів.

Крім того, збір урожаю кукурудзи, сої, соняшнику змусив шкідників поступово мігрувати на розміщені поряд посіви озимих культур. Так у північних районах області виявлено заселення та живлення мишоподібних гризунів чисельністю 1 колонія/га.

Разом з цим на багаторічних травах живлення шкідників триває за чисельності 2-3 жилі колонії/га із 3-4 жилими норами. На неорних землях – 3-5 жилих колоній.

Серед мишоподібних гризунів найбільш поширеною та шкідливою для посівів сільськогосподарських культур є полівка звичайна.

Зустрічаються також миші: хатня та польова.

Ці шкідники харчуються понад 200 видами рослин та характеризуються дуже високою плодючістю. Протягом року самки дають від 3-4 до 7 і більше приплодів по 3–8 і більше малят у кожному.

За добу вони можуть з’їсти таку кількість корму, що становить 25–40% їхньої маси, а молоді особини ще більше. За наявності 5-6 колоній на 1 га й неправильному або несвоєчасному захисті посівів втрати врожаю зернових можуть становити 35-40%. Харчуючись сходами озимих, гризуни утворюють у посівах «прогалини».

У роки ж масового розмноження іноді виникає потреба в пересіві пошкоджених масивів.

Мишоподібні шкідники не лише завдають значних збитків сільськогосподарському виробництву, а є також переносниками багатьох хвороб, небезпечних для людей та свійських тварин, – лептоспірозу, псевдотуберкульозу, туляремії та ін.

Із настанням холодного періоду гризуни шукають теплих та затишних місць зимівлі, облюбовуючи будівлі людей, овочесховища та скирти соломи й сіна, де протягом осінньо-зимового періоду можуть інтенсивно розмножуватись.

Значна частина їх залишається на полі, продовжуюючи харчуватися взимку під снігом сходами озимих зернових. З огляду на характер розмноження та шкідливість гризунів, восени слід постійно проводити обстеження з метою визначення початку заселення посівів та контролю розвитку шкідників.

Якщо ж гризуни з’явилися, необхідно проводити винищувальні заходи захисту, запевняють у ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області. 

На невеликих полях, у фермерських господарствах та в приміщеннях їх можна відловлювати механічно, застосовуюючи пастки різних модифікацій.

Для принади застосовують змочені олією шматки хліба та моркви. Встановлюють пастки біля нір та на стежках, якими пересуваються миші й полівки. Час від часу мишоловки треба обливати окропом, ретельно провітрювати й змащувати олією. Інакше гризуни звикнуть і не підуть на принаду.

Якщо використання механічного методу буде  недоцільним або неможливим, то слід скористатися хімічними та біологічними методами боротьби...

Застосовуючи  хімічні методи, слід враховувати видовий склад гризунів. Так, найкращою принадою для мишей, що харчуються насінням рослин, є зерно пшениці. Проте ефективність зернової принади в боротьбі  проти полівок  у деяких випадках (особливо взимку на озимій пшениці з густим і високим травостоєм) може бути дуже низькою, адже молоді полівки, які народжуються взимку, зерном не харчуються, тому зернової принади уникають.

Фахівці фітосанітарного управління наголошують, що застосування навіть найефективнішого хімічного засобу не врятує від повторного заселення мишоподібними гризунами...

 

 

Поділитися з друзями

Коментарі

Для того, щоб залишити коментар, вам необхідно авторизуватись

Час згадати, якими були деякі куточки Кременчука на початку тисячоліття. ФОТО 1215 0
Без ярмарки, але з умовним концертом. У Кременчуці засяяла головна ялинка. ФОТОрепортаж 2214 0
У Кременчуці відомий художник представив одразу 160 робіт: від смаколиків до філософії. ФОТОрепортаж 2831 0