Новини з 1996 року

Героїв України ми пам’ятаємо? У Кременчуці сьогодні відзначили День Небесної сотні

Олександр Курилов 20 лютого 2018 16:40 667 0

Кременчуцькі чиновники й представники громадськості спільно  з учнями ЗОШ №20 сьогодні провели спеціальний мітинг на честь Дня Героїв Небесної Сотні.

Мова про четверту річницю Майдану, під час якої наші політики клянуться пам’ятати, за що саме загинули ці люди.

Тож ведуча розповіла, що подвиг учасників Майдану сьогодні можна порівняти зі справою Героїв Крут і про те, що в нашому місті учасник Майдану, чиїм ім’ям названо вулицю в центрі, - Ігор Сердюк загинув під час Революції Гідності.

Виступив перед зібранням батько Ігоря Сердюка, який розповів про свого сина, про те, що Майдан у нас почався з побиття студентів, на захист яких і стали громадяни.

Інше, що почули від батька, – Ігор був у душі революціонером, був небайдужим і любив Україну. Й на значку, який у нього був, написано «Воля або смерть».

Виступив товариш Ігоря, який був з ним на Майдані, й теж розповідав про свого друга.

Але тут багато теж не скажеш – Ігор був гарним чоловіком і був на Майдані до кінця.

«Не бійтеся злодія, але бійтеся байдужості й бійтеся байдужих», - це вже промова отця Володимира зі Свято-Миколаївського собору УПЦ КП, який звернувся до громади зі своїм виступом після молебня.

І, здається, він правий, бо байдужість сьогодні вбиває все й перш за все - надії на зміни.

«Побудуємо, обов’язково побудуємо пам’ятний знак  учасникам Революції Гідності», - так відповів на запитання «Програми плюс» міський голова Віталій Малецький.

А запитання до нього: все ж таки чотири роки минуло від подій 2013-2014 років, від подій Майдану, й час уже щось зробити для увічнення пам’яті.

Інше, й теж печальне, – сьогодні у справі столичного Майдану поліція з прокуратурою все ще розслідує  89 кримінальних проваджень.

Й одне з них, де фігурує колишній харківський беркутівець Олександр Білов, а саме йому інкримінують убивство кременчужанина Ігоря Сердюка та ще двох майданівців.

І в справі цій – відповідач, якого суддя Апеляційного суду відпустив під нічний домашній арешт ще в листопаді 2016 року, на судові засідання не з’являється й, вочевидь, його вже давно немає в Україні.

Останнє, про що кожен може розповісти сам собі, – чи справді в нас є зміни, яких очікували? А інше, що теж знає кожен, – чому й що слід робити?

І, зрозуміло, є запитання: хто винен у тому, що наші очікування не відповідають нинішній реальності? А винуватця, між іншим, можна побачити, але для цього слід просто подивитися у дзеркало.

 

 

Поділитися з друзями

Коментарі

Для того, щоб залишити коментар, вам необхідно авторизуватись