Новини з 1996 року

Чому суспільство негативно ставиться до огрядних людей

pplus 28 січня 2021 08:10 198 0

Фетшеймінг — це старе явище, яке тільки недавно отримало свою назву і стало темою для обговорення. Що не так із фетшеймінгом і як ми прийшли від оспівування повноти до засудження зайвої ваги?

Фетшеймінг — це калька з англійського слова fatshaming, яке складається з двох частин: fat — «жир» або «товстий», shaming — «соромити». Фетшеймінг — це дії (або висловлювання), які висміюють і принижують інших людей через їх «зайву» вагу.

Невідомо, коли фетшеймінг вперше з'явився в популярній культурі та медіа. Протягом багатьох років повні дівчата вважалися зразком здоров'я і краси — в основному через те, що це говорило про їх здатність народити і виростити дитину. Ще на початку 19 століття повнота була символом достатку — як для чоловіків, так і для жінок.

Але в середині цього ж століття в Англії була опублікована перша книга, присвячена дієті. А на початку 20 століття почали продавати карикатурні листівки з товстими жінками. Жир став позиціонуватися як ознака дикості, примітивності й відсталості. Ця ж нова культура говорила чоловікам, що повні дівчата непривабливі — а значить, ті зобов'язані були худнути, щоб сподобатися хоч комусь.

Так з'явилася культура схуднення, яка розвивалася разом з масовою культурою. Варто було кіноіндустрії стати популярнішою, як у жінок з'явилися нові рольові моделі — витончені й завжди худі моделі, серед яких зустрічалися рідкісні винятки, на кшталт Мерилін Монро. У 80-х і 90-х мода на худорлявість розвинулася до нездорових масштабів, коли в журнальних зйомках і на подіумах стали з'являтися виключно дівчата розміру XXXS.

Звичайна жінка починала відчувати себе некомфортно в суспільстві, що вимагає від неї відповідності нереалістичним стандартам. Мода вимагала від неї худнути, а якщо це було неможливо — відчувати себе винуватою. І це тільки "стандартні" дівчата — ті, в кого була велика маса тіла, вважалися розхлябаними і слабовільними. Якщо ви не можете схуднути, то ви не гідні хорошого ставлення — популярне виправдання серед фетшеймерів.

У списку інших причин фетшеймінгу зустрічаються такі слова як "це ж заради їх власного здоров'я" і "бути товстою негарно, вона й сама це розуміє". Можливо, нас так турбує тіло інших, тому що ми не розуміємо руйнівні наслідки фетшеймінгу. При цьому дослідники відкрито говорять про шкоду й небезпеку такого засудження, заснованого на зовнішньому вигляді інших.

Але чому тоді ми продовжуємо засуджувати інших і самих себе? Можна виділити кілька причин.

Психологи кажуть, що це частина нашої природи. Нас завжди турбував чужий зовнішній вигляд — особливо коли мова заходить про жінок. І технології погіршили ситуацію. Тепер є тисячі майданчиків (у тому числі й соціальні мережі), на яких можна цілодобово обговорювати інших.

Розвитку фетшеймінгу сприяє і відкритість нашого життя іншим людям. Якщо раніше була особлива каста людей, для яких гарний зовнішній вигляд був роботою, то тепер цей обов'язок лежить на кожній із нас — адже якщо модель з Instagram здатна на щоденні заняття, то й ми повинні. І якщо кожен із нас відчуває тиск суспільства, то той, хто дозволяє собі «розслабитися», повинен відчути суспільний осуд.

Це засудження пов'язано з тим, що в розвинених країнах неважко набрати вагу. Важко схуднути. Тому худорба стає ознакою статусу — вона означає, що ви можете дозволити собі тренажерний зал і здорове харчування.

Робін Сільверман у своїй книзі Good Girls Dont Get Fat: How Weight Obsession is Messing Up Our Girls and How We Can Help Them Thrive Despite It говорить про те, що ненависть до повноти стала невіддільною частиною нашої культури. Розмір одягу — це не просто цифра, а показник характеру і сили волі.

Замість переважно негативного ставлення, яке приносить більше шкоди, ніж користі, варто концентруватися на заохоченні зміни способу життя. Мотивацією для цього має служити те, що краще бути здоровим, ніж нездоровим. І ці показники далеко не завжди пов'язані з цифрами на вагах. Ідея про те, що є тільки одне можливе втілення фізичного здоров'я і краси — небезпечний і шкідливий міф.

 

Поділитися з друзями

Коментарі

Для того, щоб залишити коментар, вам необхідно авторизуватись

Подорож у минуле: яким був Кременчук у ХХ столітті і яким він є зараз. ФОТОрепортаж 1302 0
З пензликом у руці по життю: в Кременчуці відкрили виставки двох досвідчених митців. ФОТОрепортаж 1666 0
Вулицями Кременчука: яким було наше місто у другій половині 20-го століття? 2013 0