Новини з 1996 року

Чому кременчужани масово їдуть в Польщу? Або про директорів кременчуцьких заводів

Олександр Курилов 11 листопад 2016 14:29 1369 0

Надалі Вище Кременчуцьке професійне училище №7 стане головним постачальником кадрів не лише для підприємств нашого міста, але й для суднобудівних заводів Польщі зі щомісячною зарплатою працівникам у 25-35 тисяч гривень, або приблизно 6-9 тисяч злотих.

А сьогодні таких випускників ВПТУ №7 – операторів верстатів з ЧПУ, електрозварників і верстатників працює за кордоном уже більше сотні осіб і повертатися до Кременчука, аби тут влаштуватися на місцеві заводи, – ніхто не планує.

Про те, що сьогодні робітничі кадри шукають усі, а представники підприємств Польщі просять адміністрацію училища, аби їм влаштували зустріч з батьками випускників, «Програмі плюс» розповів директор навчального закладу Микола Несен.

За його словами, випускники більш охоче їдуть на роботу за кордон, ніж залишаються в місті, й адміністраціям кременчуцьких підприємств варто було б подумати, чому так?

«Ось приїжджали представники суднобудівних заводів з Польщі. Дуже просять організувати їм спілкування з батьками учнів. Хочуть їм розповісти про вигідність роботи на їхніх заводах для молодих фахівців з України і Кременчука.

Звісно, є над чим задуматися й представникам наших заводів теж. Раніше існувала практика, аби учні ПТУ були більш тісно пов’язані з підприємствами. Їм платили кошти за практику й невелику доплату отримували їхні наставники. Було б непогано все це відновити, якщо робітничі кадри й справді потрібні місту. Інакше будуть проблеми, бо не буде кому працювати на наших підприємствах», - зазначає репортеру співрозмовник.

Про що слід додати – так це відповісти на запитання: наскільки така міграція кадрів впливає на роботу кременчуцьких машинобудівників?

З того, що відомо сьогодні, – наші заводи могли б збільшити випуск продукції, але робити цього нікому.

Останній такий приклад – адміністрація ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод», де планують відновити свою роботу, шукає одразу вісімдесят електромонтерів. Але гірше, що що взяти їх ніде. Єдиний вихід – забрати таких же електриків з інших підприємств, але для такого слід обіцяти більшу зарплату.

Репортер нічого не радить нашим директорам. Вони й далі можуть спостерігати, як усе більше робітників досягають пенсійного віку й   поступово звільняються з роботи.

Звісно, є й інший шлях – утримувати кадри на місці. Гірше, що у Кременчуці, при всій його промисловості, таких прикладів не існує.  

Поділитися з друзями

Коментарі

Для того, щоб залишити коментар, вам необхідно авторизуватись

Кременчук став містом, в якому Україна та Казахстан міцно закріпили свої відносини. ФОТОрепортаж 491 0
Яким ти був, Кременчук? Фотографії старого міста, якого ми не знали. ФОТО 610 0
У Кременчуці Хеловін провели «з вітерцем», і дощ цьому аж ніяк не завадив. ФОТОрепортаж 1111 0