Новини з 1996 року

Батьки - освітянам: директори кременчуцьких шкіл, навчіться дбати про дітей у школах!

Марина Баніт 26 квітня 2017 12:30 636 0

Кременчужанка і активістка Алла Заможська дуже часто порушує питання, варті уваги. Серед таких одне й дуже важливе – як директори шкіл формують заявки на отримання субвенцій від держави.

«Для тих батьків, які мене читають. Для тих учителів та директорів, які вважають, що без моїх грошей школа не виживе. В 2016 році моїй дитині не додали 708 грн. державних субвенцій. Це ті кошти, які зідрали з батьків як благодійні внески. Перш ніж говорити, що школа не виживе без моїх грошей, спробуйте дві речі: директорам шкіл - навчитися робити грамотні заявки на гроші державного чи місцевого бюджету. Батькам - поцікавтеся, а скільки Ваша школа отримала грошей із бюджетів і скільки не змогла використати. Це скаже про те, наскільки Ваш директор поганий господарник. Класні керівники, відкрию таємницю: ви теж можете подавати офіційно запит на класні потреби. І вам за те нічого не буде. Поясню для тих, хто не зрозумів, - КОЖНА дитина в Кременчуці НЕДООТРИМАЛА 708 грн. державних коштів, які ви сплачуєте у вигляді податків на шкільні потреби, бо директори шкіл їх просто не замовили й не використали. Бо хтось на місці не надав їх. Давайте розуміти, що ми плекаємо корупцію самі, підтримуючи збір благодійних внесків».

Усе добре сказано, і на підтримку варто додати реальний приклад з життя батьків кременчуцької школи.

 З розповіді однієї кременчужанки стало відомо, що у неї є дитина-першокласник. У школі, куди ходить дитина, роками існує одна проблема - в кабінетах немає місця для верхнього одягу, немає де покласти змінне взуття, немає шаф, де можна було б тримати спортивний одяг, а ранці лежать на підлозі під партами.

У кабінетах для першокласників та в кабінетах подовженого дня парти стоять щільно, позаду - величезні гарнітури, у яких розташовані виставки якихось запилених зліплених власноруч картинок. Директорка на численні пропозиції переробити гарнітури на камери схову для дітей – відмовляється (навіть руками батьків, що було б майже безкоштовно).

 Отже, декілька усних скарг нічого не дали, але на письмову заяву директорка вимушено відреагувала. І розмова склалася за таким сценарієм. Директорка одразу заявила: робіть що хочете, хоч гроші збирайте, хоч ремонти робіть, але все самі - у школи грошей нема.

На це мати відповіла: зробіть заявку на закупівлю або виробництво невеличких камер схову і подайте у міськвиконком. Але директорка наполягала на тому, що вона зробила все, що можна в рамках виділених коштів. Щось інше додавати вона не збирається. Насправді вона навіть не сприймала, що в її школі діти мучаться від елементарної її бездіяльності. Скільки не переконувала мати внести в кошторис заявки до влади на виділення коштів на нагальні потреби дітей – директорка не погодилася. 

Дана розповідь підтверджує слова пані Заможської. Переважно директори шкіл у Кременчуці не керуються нагальними потребами самих дітей та батьків. Багато хто з них дійсно не є господарниками, їм не болить потреба малої дитини чи її батьків.

Мабуть, це явище родом з радянських часів, коли підлеглі бездумно підкорялися розпорядженням згори, не думаючи про громадян чи користувачів. Але зараз інший час – треба потреби знизу доводити до керівництва, щоб уже воно все влаштовувало.

Чи зможе українська спільнота дійти до вищого рівня життя, якщо всі будуть думати про те, як станцювати під дудку ненажерливої влади, яка ні про кого не думає. Вихід тут тільки один – змусити владу турбуватися про громадян, які їх обирали.

І наостанок ще одне звернення до того, що написала Алла Заможська: "Директори шкіл, навчіться дбати про дітей у школах"!

 

  

Теги: Освіта Кременчука

Поділитися з друзями

Коментарі

Для того, щоб залишити коментар, вам необхідно авторизуватись