Новини з 1996 року

Продають ліки з-під поли та 8 годин не підходять до пацієнта. Жахіття кременчуцької лікарні

Марина Баніт 15 серпня 2017 14:02 1526 0

Не дай Бог потрапити до лікарні у вихідні. 8 годин лікарі не підходили до пацієнта, наразі вимагають гроші за ліки з-під поли і за таке обслуговування необхідно заплатити 150 гривень за добу.

Так сталося, що одному кременчужанину в цьому плані не пощастило. Тож ніч із суботи на неділю виявилася для нього в повному сенсі слова болючою. Чоловік відчув біль у нирках, який не вщухав доволі довго. Попросив дружину викликати швидку вночі, ближче до ранку.

Про цю історію кореспонденту ніколи не довелось би дізнатися, якби не було дружніх відносин між сім’ями.

Отже після виклику швидкої аж у кінець міста минуло більше 15 хвилин, лікарі не поспішали. Тож небайдужий сусід запропонував довезти на своєму автомобілі хворого, який, за словами дружини, на той час уже став блідим і не міг розмовляти. Поки їхали, біль то попускав, то накочувало ще сильніше.

Уже вдень дружина госпіталізованого до урологічного відділення 2-ої лікарні пацієнта зателефонувала кореспонденту, як до подруги. Вона розповіла, що з моменту госпіталізації її чоловікові вкололи 4 знеболювальні і до нього лікар, яка змінила нічного, не підходила ще жодного разу.  

Каже: "Підкажи, що робити, я зараз дитину везу до мами, а потім знову до нього. Як на них вплинути, щоб його хоч оглянули?  Бо він як приїхав – був кращий, а зараз після 4 уколів уже зовсім калачиком звернувся і не говорить, а на пальцях усе показує".

"Давай зустрінемося, я їду з тобою", - відповідаю їй.

Отже, приїхали, спершу зайшли до нашого пацієнта. Йому було зле. Свій стан він оцінював як ще гірший, ніж до того.  Підходимо до медсестри на пост і запитуємо, чи бачила вона його, як оцінює його стан, який діагноз, що будуть робити далі? Відповідь вразила: "Ви не маєте права знати його діагноз"  (При цьому вона підняла календар на стінці, а під ним - якийсь лозунг про таємницю діагнозу). Навіть що це  дружина, яка має право знати все, – на неї не подіяло. Тож далі пояснюю, що навіть сам пацієнт не знає свій діагноз і не знає, які уколи йому зробили.

- Поясніть йому діагноз, а він уже скаже дружині. Коли ви його бачили?

 - Ну ось як уколи робила…

- А чому йому гірше після уколів, а ви не дивитеся на реакцію і не повідомляєте про  це лікаря? І де власне лікар?

Медсестра повідомила, що всі претензії до лікаря, а «у неї протокол».

Про той самий «протокол», згідно з яким діють медики, ми почули і від лікаря, яку розшукали на поверхах закладу.

Молода тендітна жіночка виявилася лікарем-терапевтом, яка шокувала своєю розповіддю не менше, ніж медсестра.

Питаємо у лікаря про діагноз у нашого пацієнта і що буде далі?

Вона почала розповідати, що його ще в очі не бачила, хоча на годиннику близько 13 години. Лікар нічної зміни не передав по списку, що пацієнт потребує особливої уваги, і тому до нього, за протоколом, можна не підходити. Сьогодні немає УЗД, немає можливості будь-яке обстеження провести, тому колять знеболювальне, щоб йому легше було. Вона згадала діагноз: ниркові кольки. "Він же нормально почуває себе після знеболювального?" - питає.

- У тому й справа, що йому стало гірше, - відповідаємо. - До того ж ви не знаєте передісторію того, як чоловік потрапив сюди, що вживав напередодні, чи хворів раніше, бо, за словами дружини, ні в неї, ні в чоловіка ніхто не розпитував про ці фактори.  А вони можуть бути вирішальними і можуть змінити підхід до лікування.

Тут лікар дійсно трохи змінилася і вирішила після 7 годин згаяного часу не гаяти наступний.

Пішли одразу з нею до хворого, вона нарешті обстежила пацієнта. Вийшла від нього зі словами, що йому треба дати ще знеболювальне, але якщо не пройде через 20 хвилин – треба щось робити.

- А що робити? – питаю в неї.

- Тоді запрошу хірурга на обстеження, - відповідає.

- А чому хірург не може оглянути зараз, до уколу?

Щось знову про протокол хотіла сказати жіночка, але я її перебила: "Навіщо гаяти час? Дружина має право наполягати на обстеженні і вона наполягає!"

 І що ви думаєте?!! Після обстеження лікар вийшов зі своїм уточненням діагнозу та скоригував лікування, пояснивши простими словами, що ситуація така: біль не вщухає, імовірно, через блокування шляхів у нирках, що мова не про прості кольки. До того ж інформація про з'їдені напередодні продукти теж сприяла уточненню.

Після призначення нових ліків нашому пацієнту вже через годину стало легше. Звичайно, щоб вилікуватися, потрібен час, але людині стало легше.

Ця історія відбувалася в неділю. У понеділок уже почав працювати лікар.

Наступного дня подруга знову телефонує і розповідає:

- Уявляєш, вони нас ще в борги заганяють! Пару ліків з переліку, що пішло на лікування, вони доручили мені купити. При цьому заявили, що треба 150 гривень на добу сплатити за ліжко у вигляді примусового благодійного внеску. Але в той самий час лікарі заявили, щоб не розслаблялися, - певний перелік медикаментів, який чоловіку вводили та будуть вводити, буде пред’явлено дружині до сплати в кінці лікування окремо – у вигляді рекомендаційної примусової суми до такого ж благодійного внеску. Це вони пояснили тим, що певні препарати у них «є в наявності» (з-під поли, так би мовити) і вони їх, можна сказати, пацієнтові продадуть.

Дружина нашого пацієнта запитала, а чому ми маємо платити за ліжко і за ті препарати, що в закладі є ? Це ж має бути тією частиною, на яку держава виділяє гроші і, згідно із Законом України, ми маємо право на безкоштовне лікування. Також у кожному лікувальному закладі є перелік ліків, які держава закуповує для населення.

Ніяких пояснень їй на це не надали.

Список того, що медики заявили:

150 грн/добу - за ліжко-місце (наразі пацієнт перебуває третю добу в лікарні);

500 грн. –  так оцінені ліки з-під поли, які кололи у перші дві доби перебування (що в них входить - невідомо), інше сказали, що дорахують, якщо щось додадуть;

100 грн. – за лабораторні дослідження (аналізи крові та сечі);

100 грн. – послуги маніпуляційної.

При цьому постільна білизна у пацієнта була своя, харчування не замовляв.

Обстеження УЗД + рентген обійшлося в 90 гривень.

Але висновки УЗД лікар поставив під сумнів (на думку дружини пацієнта, не безпідставно) і тому рекомендував звернутися до кращого фахівця. Тобто 90 грн. викинули.

На ті ліки, що вже самі купили в аптеці, пішло 200 гривень. Тобто менше, ніж на ліки «з-під поли».

Дружина пацієнта вражена тим, що навіть не знає, за що ці гроші з них вимагають. На її думку, це протизаконно. Звичайно, майже увесь процес переговорів щодо того, чому в першу добу до пацієнта ніхто не підходив та щодо цінової політики, записаний на диктофон.

Наразі кореспонденти мають звернутися за роз’ясненнями до головного медика Кременчука з проханням дати оцінку діям медичного персоналу.

Тож чим закінчиться ця історія - у наступній статті.  

  

 

 

     

Поділитися з друзями

Коментарі

Для того, щоб залишити коментар, вам необхідно авторизуватись