ЇХНЄ ЗНУЩАННЯ НАД ПАМ`ЯТТЮ. БУВ ПАМ’ЯТНИК БАБАЄВУ ЯК МЕРУ, СТАНЕ ЯК ПАМ’ЯТНИК САДОВО-ПАРКОВОМУ МИСТЕЦТВУ

За що повоювали?

Надалі у пам'ятнику колишньому міському голові О. Бабаєву, який стоїть у сквері в центрі міста, будуть зміни.

Останні – організаційні й пов’язані з рішенням Харківського апеляційного суду, який недавно постановив: через порушення, які міською владою допущені при встановлені, цю скульптуру слід зняти.

Нині ж – нове рішення Кременчуцького міськвиконкому на таке ж нове рішення Харківського апеляційного суду.

Зміст останнього – якщо Харківський суд вимагає прибрати, то по суті прибирати вже й нічого.

Нічого, бо пам’ятник екс-меру Кременчука О.Бабаєву із сьогоднішнього числа і з допомогою голосування – вже не пам’ятник і не скульптура, але садово-паркове мистецтво - скульптурна композиція.

Загалом, усе було б веселіше, якби не так печально, – засідання міського виконавчого комітету, вигуки на ньому та пояснення.

Головне питання, що розглядалося, як завжди, додатковим,  - що робити чиновникам  з рішенням Харківського апеляційного суду і пам’ятником, який їм необхідно демонтувати. Демонтувати, бо ставили його, порушивши всі норми законів.

Пропозиція з цього приводу від першого віце-мера Віктора Калашника – на рішення суду слід прийняти нове рішення міських чиновників стосовно спірного питання.

Однак у новому рішенні мова піде про пам’ятник колишньому міському голові О.Бабаєву не просто як скульптуру, встановлену для увічнення пам'яті.

У новому таємному рішенні з цього приводу – мова вже без жодного увічнення, але як садово-паркове мистецтво - скульптурна композиція .

На цьому, послухавши спочатку діджея Редькіна, бідолаха цієї ночі спав біля скульптури пам’ятника екс-меру, й заслухавши ініціатора рішення про зняття скульптури – депутата Оксану Піддубну, яка запитала у «батьків міста»: чи знову  їй звертатися до суду, все й завершилося. За те, щоб памятником меру О.Бабаєву став не скульптурою для увічнення пам"яті, але садово-парковим мистецтвом без жодного увічнення учасники засіданні проголосували одноголосно.

Далі ж,  після дебатів,  міськвиконком і далі займеться своїми буденними справами, а рішення Харківського апеляційного суду, яке ніхто не скасує, бо нікуди порушення не поділися,  міська влада опротестує вже у Верховному суді.  

Як відреагували?

Невеликий намет біля фонтана у центральному сквері міста, двоє працівників виконкому біля пам’ятника колишньому меру О.Бабаєву й два міліціонери поруч.

Це сьогодні, 18 вересня 2105 року, у сквері,  що в центрі,  по пам’ятнику колишньому меру Кременчука діти не лазять.

Не лазять, бо біля пам’ятника йде збір підписів, який контролюють працівники міськвиконкому.

Те, що відбувається – підписи, міліція й все інше, має назву: акція протесту проти рішення Харківського апеляційного суду.

«Скажіть, будь ласка, вас задовольняє рішення міськвиконкому, що пам’ятник колишньому меру О.Бабаєву тепер стане прикладом садово-паркового мистецтва й ні про яке вшанування памяті вже не йтиметься?» - з таким запитанням репортер звернувся до одного з представників мерії, які нині беруть участь в акції.

«Так, задовольняє», - відповів чиновник.  

Більше у репортера, окрім запитань до міліціонерів – чи були правопорушення під час нічного чергування у парку, нічого немає. Виявилося, що ніяких порушень перед очима міліції не відбувалося.  

Що далі?

Це найпростіше питання, на яке можна відповісти. Бо далі будуть нові суди й чиновникам міськвиконкому доведеться приймати нове, третє рішення з цього приводу й четверте теж. І так до безкінечності.

Бо порушення при встановленні пам’ятника колишньому меру,  про які суд заявив уголос, – ніхто з наших чиновників не виправляв й робити цього не думав.

Тобто й далі будуть нові війни, які нашим градоначальникам дуже вигідні.

Під прикриттям усіх цих судів і щоразу нових, власних міськвиконкомівських рішень, які міняють швидше, ніж при грі в карти на гроші, у «батьків міста» розв’язані руки. Вони можуть у такому випадку спокійно робити те, що роблять завжди – свої бізнесові справи.

А всілякі інші «дрібниці» – як-то створення нових робочих місць, проблеми людей, економія бюджетних коштів, батьківські внески в освіті, платні внески в лікарнях… – ну кому все це, окрім пересічних кременчужан, потрібно?