Новини з 1996 року

“Голий король – це я”: «Бумбокс» презентував кременчужанам новий міні-альбом

Валерія Макряшина 28 жовтня 2017 16:22 428 0

27 жовтня у Міському Палаці культури відгримів концерт гурту «Бумбокс». Гурт завітав до Кременчука в рамках концертного туру, присвяченого виходу міні-альбому «Голий король». 

До нового ЕР-альбому увійшло 5 пісень: «Колишня», «Голий Король», «Болельщик», «Сталеві квіти», «Вечір в Ріо», плюсом є акустична версія синглу “Люди”.

 

 

Як усе створювалося?

Андрій Хливнюк - вокал, саундпродюсер. Олексій Согомонов - продюсер. Павло Литвиненко - клавіші, саундпродюсер. Андрій "Муха" Самойло - гітара. Олександр Люлякін - барабани. Денис Левченко - бас. Валентин Матіюк - діджей. Музика: Павло Литвиненко та Андрій Хливнюк.

Музика в пісні "Вечiр в Рiо": Андрій Хливнюк та O.Torvald.
Вокал: Андрій Хливнюк та Євген Галич. Аранжування: Андрій Хливнюк, Павло Литвиненко, Андрій Самойло, Олександр Люлякін, Денис Левченко, Валентин Матіюк, Дмитро Хомулко.

Усі тексти - Андрій Хливнюк, окрім пісні "Болєльщік" - Артем Полежака та Андрій Хливнюк.

Про новий ЕР, і не тільки, говорили на прес-конференції з лідером гурту Андрієм Хливнюком журналісти.

Лідер гурту Андрій Хливнюк про «Голого короля»:

"Я не писав пісню "Голий Король" про якогось конкретного політичного діяча. Але, думаю, вперше написав пісню-діалог. Діалог з країною.

Це серйозна річ, за формою - класичний хіп-хоп, зіграний наживо. Я говорю про "Сталевi квiти" і присвячую її всім волонтерам та небайдужим громадянам. Але є і весела пісня! Є! Після довгих років невеселих пісень, це жарт, якщо що, ми записали веселу пісню - "Болєльщік". І це буде суперхіт!

А ще  - "Колишня",  з якою ви добре знайомі. "Вечiр в Рiо", написана мною для O.Torvald в 2014 році і виходить тільки зараз. Ця пісня -  чудовий спогад про мою роботу саундпродюсером, у ній дуже багато Боба Хомулка і студії "Бобiна". Без них вона була б просто пшиком.

Шоста пісня, "Люди", в її акустичній версії, подарунок нашим слухачам, бонус-трек. У "Королі" мені дуже хотілося, щоб пісні, і  не важливо скільки їх - шість чи одинадцять, як зазвичай у наших альбомах, були об'єднані концептуально. Якщо це вдалося - чудово.

І якщо меломани подекуди почують відгомін ритм-енд-блюзу, який я багато слухав у процесі роботи над альбомом, це буде  вдвічі чудово".

Хто такий Голий король?

«Голий король - це я. Мене називають легендарним українським музикантом, а мені іноді нічим прикритися. А чому б і ні?».

Хто такі Бумбокс?

«Ми дальнобійники. Справді, люди, які їдуть постійно і щось везуть. Ми ось веземо музику. Нам треба її доставити вчасно на місце в максимальній якості. І щоб сторона, яка приймає її, теж доклала максимум зусиль.

Ось так ми їдемо дорогами, гарними і не дуже. Ось хто ми».

Музиканти, які йдуть у політику. Святослав Вакарчук як кандидат у Президенти

«Нам пощастило, і ми живемо у парламентській республіці, і постать Президента має другорядне значення. Президент – це контингент, це – менеджер, і давайте не будемо якусь іншу реальність будувати, а працюватимемо за законом. Мені так подобається більше.

У нас таємниця голосування, і якщо захочете проголосувати за якогось кандидата, вам не доведеться відповідати комусь, за кого ви проголосували. І якщо Вакарчук або хто завгодно подасть свою кандидатуру і ви йому повірите – будь-ласка, голосуйте.

З приводу моєї думки - у мене є прямий телефон Вакарчука і тому я зацікавлена особа, уявляєте? Стосовно того, що музиканти йдуть у політику, один із мислителів писав: якщо знищити інтелектуальну еліту або вона поїде, тобто науковці та вчені, то їхнє місце в керівництві держави можуть зайняти ті, хто вміють купувати та продавати, спортсмени та музиканти.

Я в політику йти не хочу, можна я пограю, мені це більше подобається. Ну ви уявляєте мене в цьому серпентарії?»

Андрій Хливнюк і кіно

«Позайматися якщо довго, то можна було б спробувати себе в кіно.

Потрібно як мінімум повчитися сильно, серйозно до цього поставитися. Акторське мистецтво – це професія, це не просто так піти води попити».

Багатьом журналістам під час прес-конференції здалося, що Андрій погано себе почуває:

«Так, трішки застудився, промерз перед американським посольством. Але нічого, все буде нормально. Завтра теж концерт. Ми лежимо в дорозі, є можливість відпочити».

Очікування, реальність та плани 

«Коли я створював групу, я не думав взагалі, що вона проіснує стільки часу. Наразі плануємо писати музику і екранізувати її, їздити в тури. Можливо, з якимись українськими і не тільки українськими командами зробимо спільні пісні.

Ще хотіли екранізувати «Болельщика» і «Сталеві квіти». Побачимо, як піде...»

Я не вболівальник

 «Я футбол не люблю, раніше баскетбол любив, але Джордан давно не грає…»

Про «Колишню»

«А ви не помітили, як багато стало однакових людей. Проблеми внутрішні ми намагаємося вирішити шляхом зовнішніх змін. Вибачте за жарт, але я не проти реставрації, але тюнінг - це знаєте… Багато людей не за призначенням почали використовувати пластичну хірургію. Намагаються так вирішити свої психологічні проблеми. Шрами, які люди носять на собі, іноді набагато менші, ніж шрами, які вони носять у собі, у своїх серцях. Давайте лікувати внутрішній світ, але якщо ви без цього вже не можете, ну добре – змініть форму носа. Ось суть колишнього релізу...»

Дружина – режисер

«Я кліп «Колишня» знімав не з дружиною, а з режисером. Але так сталося, що вона моя дружина. Та це має другорядну роль. Я не з тих, хто тягне сім’ю на роботу і навпаки».

Популярність – плюси та мінуси

«Слава, якщо від неї залежиш, то тоді важко і з нею, і без неї, але якщо тобі на неї в принципі начхати, то нормально: є вона та й є, немає, так немає. Чи допомогла мені колись моя слава? Вона переважно заважає. Мені інколи стає некомфортно, коли мене, наприклад, у черзі пропускають. А ось коли було ДАІ, мене слава виручала, іноді навіть диски просили – такі в мене були хабарі. Допомогла мені моя слава в третій країні. Мені потрібно було пройти в літак, а я віз подарунок з України. Це був один контроль на безпеку і там мене впізнали працівники контролю й дозволили пронести в літак велику банку огірків із Бесарабського ринку».

Виступ у Криму

«Чи буду я давати концерти в Криму? Буду! Колись буду. Це мій дім, там мої друзі живуть, наприклад, моя подружка Джамала, дружина гітариста. Крим - частина нашої країни. Як тільки він потрапить під нашу юрисдикцію, я буду давати там концерти. Сподіваюся, це комусь знадобиться. Наразі всі знаходяться у «підвішеному» стані і це не жарти. Я чекаю, ми щороку колись там були, і я там вдома, це мій дім».

Про відпочинок після туру

«Музиканти відпочивають зазвичай узимку, в січні. Цього року ми теж плануємо відпустку у січні. Роз’їджаємося хто куди - хтось до мами додому, а хтось - за океан. Це якраз той час, коли можна дах поміняти...»

Задля того, аби почути новенький альбом, у кременчуцькій залі зібралося багато прихильників якісного хіп-хопу і фанкі-ґруву.

Незважаючи на те, що Хливнюк почувався погано, бо застудився, концерт тривав майже 2 години. Крім пісень із нового альбому, звучали й добре відомі композиції гурту: «Поліна», «Вахтерам», «Наодинці», «Квіти у волоссі», «Hip-Hop», «Выход», «Дитина», «Ты одна», «Бета-каротин».

Багато було й імпровізації як від самого Андрія, так і від музикантів гурту. На жаль, пісню "Люди" зал не почув. 

 

 

Під час виконання пісні "Вахтерам" Хливнюк, не дотягнувши потрібну ноту через застуду, жбурнув мікрофон та стійку і пішов за куліси. Через кілька секунд фронтмен повернувся і продовжив свій виступ. 

Більшість не могла всидіти на місцях, були й такі глядачі, що виходили в проходи та ближче до сцени, аби зловити ритм. Атмосфера була неймовірна.

 

Після концерту гурт подякував кременчужанам на своїй сторінці у Facebook: 

 

 

Поділитися з друзями

Коментарі

Для того, щоб залишити коментар, вам необхідно авторизуватись