13 лютого у Кременчуці востаннє попрощалися з 49-річним солдатом Володимиром Губарем, який загинув в результаті бойових дій у Донецькій області.
Як розповідає військовослужбовець з позивним Художник, Володимир закінчив строкову службу, морську школу та ходив в море. Чоловік тривалий час працював на підприємстві із ремонту нафтопроводів. Художник з ним був знайомим приблизно 20 років.
«Це такий був веселий, непосидючий хлопець, кудись поспішав. Завжди був охайним», - характеризує військовий Володимира.
Колега Володимира Віктор хоч близько і не спілкувався із загиблим, проте згадує про нього, як спокійну та доброзичливу людину.
Ще один колега Владислав добре знав Володимира приблизно вісім років. Він каже, що його товариш пішов на війну навіть попри те, що у нього була бронь від підприємства. Владислав сам росіянин і має багато родичів в росії, з якими обірвав контакти через війну в Україні. Свою батьківщину чоловік ненавидить, як і «клятого путіна».
«Пам’ятати завжди будемо, у серці залишиться у всіх, хто працював з ним. Дякую Володимиру, завдяки йому, завдяки всім нашим солдатам, ми зараз живемо», - каже Владислав.
У Володимира залишились мати та донька. Поховали чоловіка на Алеї Слави на Свіштовському кладовищі.
Коментарі
Для того, щоб залишити коментар, вам необхідно авторизуватись