Сьогодні, шостого січня, у Палаці культури в жалобі провели в останню путь 21-річного старшого солдата Владислава Лісового. Народився юнак у Кременчуці, проте тривалий час проживав у бабусі, яка мешкає в Козельщинській громаді.
У 2020 році Владислава призвали на строкову службу, де потрапив у десантно-штурмову бригаду, розповів військовослужбовець з позивним «Художник». Після хлопець підписав контракт та став командиром гранатометного відділення – за його бажанням Владислава відправили на передову.
Проте в результаті ворожого артобстрілу біля Зеленої Долини, у Донецькій області, він загинув 18 квітня. Владислава вважали, як безвісти зниклого, проте після відвоювання позицій знайшли його тіло, повідомив Художник.
«Це дійсно цвіт нашої нації, тим кому треба було ще жити й жити, в кого могла бути сім’я. […] Це була світла, добра людина…» - розповів військовий.
Як зауважив голова Козельщинської громади Олександр Троцький, зараз Україна втрачає найпатріотичніших, найкращих та найвідданіших своїх синів, і Владислав – серед них.
«Він залишиться у наших серцях. Людина віддала своє життя для того, щоб зберегти наші з вами життя», - підсумував Троцький.
Друзі та однокласники Владислава не стримували сліз, коли згадували свого товариша.
«Самий добрий, вічно посміхався, позитивний. Тільки хороше…» - сказав Олександр.
Сусід по парті Богдан розповів, що Владислав був йому найкращим другом і запам’ятав його, як веселого хлопця.
«Ми багато разом робили і веселого, і поганого. Тікали разом зі школи, випригували з вікон школи, тікали з уроків. Потім заспокоїлася в 11 класі, взялися за навчання. Хотіли вдвох піти навчатися на військового, але не вийшло, і потім він вже сам пішов», - згадував однокласник Богдан.
У Владислава залишилися мати та батько. Поховали юнака на Алеї Слави на Свіштовському кладовищі.
Коментарі
Для того, щоб залишити коментар, вам необхідно авторизуватись