Одна з вулиць Кременчука має нову назву на честь українського письменника

79 0
Одна з вулиць Кременчука має нову назву на честь українського письменника

У Кременчуці продовжується процес дерусифікації та деколонізації – вже перейменовано понад сотню об’єктів топоніміки міста. Наразі триває народне голосування за п’ятий і останній блок нових назв вулиць.

Кременчужан продовжують знайомити з постатями та подіями, які прийшли на зміну старим назвам вулиць. Цього разу пресслужба кременчуцької мерії опублікувала матеріал про українського письменника Багряного на честь якого перейменували вулицю Левітана.

Іван Багряний займає почесне місце у списку українських авторів, що жили в часи репресій в Радянському Союзі і нехтували заборонами.

Народився письменник у місті Охтирка, на Сумщині в родині муляра. Його справжнє ім’я Іван Павлович Лозов’ягін.

У молоді роки вчителював, обіймав низку посад в різних організаціях, працював на шахтах Донбасу.

Входив до опозиційного літературного об’єднання «МАРС» («Майстерня революційного слова»), його твори критикували за принципову українську позицію. Віршовану поему «Ave Maria» заборонили цензурою, а історичний роман у віршах «Скелька» звинуватили «в проведенні контрреволюційної агітації».

16 квітня 1932-го заарештований. Провів 11 місяців в одиночній камері внутрішньої тюрми, засуджений на три роки заслання на далекий Схід, звідки намагався втекти, але був спійманий. За спробу втечі отримав ще 3 роки.

Після повернення заарештований вдруге за «участь у націоналістичній контрреволюційній організації». Після двох років в’язниці через брак доказів був випущений на волю.

Під час німецько-радянської війни переїхав у Галичину, де працював у референтурі пропаганди, брав участь у створенні Української Головної Визвольної Ради, розробляв програмові документи. В 1945-му емігрував до Німеччини.

Його памфлет «Чому я не хочу вертатися до СРСР?» набув великого розголосу і змінив на Заході ставлення до проблеми «переміщених осіб».

Поет редагував газету «Українські вісті», заснував Українську революційно-демократичну партію, був головою виконавчого органу Української Національної Ради і заступником президента УНР. Виступав за консолідацію українського патріотичного руху.



Коментарі

Для того, щоб залишити коментар, вам необхідно авторизуватись

Авторизация