Цього дня в 1837 році у Кременчуці за часів Полтавської губернії народився нині відомий перший історик української мови, філолог, педагог і громадський діяч – Павло Житецький.
Про Павла Житецького пишуть, що саме він став основоположником українського мовознавства, адже йому належать глибокі дослідження з історії української мови, літератури та фольклору. І що не менш важливо, на ті часи Павло Житецький писав свої праці саме українською мовою.
Перша в українському мовознавстві велика праця з історії фонетики української мови «Нарис звукової історії малоруського наріччя» була написана ним ще 1876 року. В цій праці поставлено й частково розв'язано низку питань, зокрема про занепад редукованих "ъ" та "ь", про звукову природу "ѣ" та перехід його в "і".
Автор шкільних підручників: "Теорія твору з хрестоматією" (1895), "Теорія поезії", "Нариси з історії поезії" (1898), які не раз перевидавалися. Брав активну участь у виробленні норм українського правопису. Житецький був активним учасником українського політичного руху, членом київської "Громади", співробітником "Кіевской Старини".
Останні роки свого життя прожив у Києві за адресою: Андріївський узвіз, 34.
Сергій Єфремов писав про нього: "Видатний український вчений. Разом з тим був і живим, чутливим громадянином своєї батьківщини, який болів її болями, хто на собі відчув до певної міри її гірку долю".
Після інсульту в 1893-му в Павла Житецького не діяла права рука. Аби продовжувати наукову діяльність, навчився писати лівою. Боротьба з хворобою забирала багато сил в останні роки життя. "Читаю і пишу не менше 10 годин в день. Так проходить день за днем, тиждень за тижнем у виснажливій боротьбі з собою", – писав він у листі до сина.
Помер 18 березня 1911 року в Києві. Похований на Байковому цвинтарі, де встановлено мармуровий надгробок із художнім українським орнаментом. Йому присвячено частину експозиції в музеї однієї вулиці на Андріївському узвозі.
Коментарі
Для того, щоб залишити коментар, вам необхідно авторизуватись