У Кременчуцькій бібліотеці пригощали гарячим глінтвейном. ФОТО

Смачний напій відвідувачі отримували в рамках презентації книжки “Приготуй мені гарячого глінтвейну”.

Вчора, 15 грудня, в Кременчуцькому відділі абонементу ЦМБ (вул. Соборна, 11) відбулася презентація книжки “Приготуй мені гарячого глінтвейну”.

Це спільна робота кількох авторів. Двоє з них і презентували своє дітище. Це кременчужанка Аня Пахомова та львів’янка Анфіса Сметаніна. Мала прийти ще одна авторка, яку її колеги назвали ініціатором створення книги — харків’янка Лєра Воропаєва. Проте через погодні умови їй потрапити на захід не вдалося.

Авторки: зліва - кременчужанка Аня, справа — Анфіса

Працівники бібліотеки серйозно взялися за організацію — вони роздавали всім гарячий глінтвейн. Звісно ж, безалкогольний. І хоч обіцяного прогнозом погоди дощу не було, все одно всі перейнялися атмосферою та із задоволенням слухали Аню й Анфісу.

13 непростих історій, 13 щирих сповідей, 13 надій і 13 щасливих фіналів. Аня з Анфісою розповіли трохи про своїх героїв, про їхню зміну протягом кожного твору, переоцінку цінностей.

“Не пам’ятаю, хто, не пам’ятаю, де, але мене питали: “Що б ви обрали: щоб ваш твір знали на весь світ, але не знали, що ви автор, або щоб вас знали як автора, але щоб у вас була маленька аудиторія?” Я обрала, щоб знали мій твір, тому що для мене мій герой, його ідея — це важливіше, — ділиться Анфіса з відвідувачами. — Якщо мій твір змінить хоча б одну людину, це того варте”.

Аня розповіла про проблеми з сучасними видавництвами: маловідомий автор не може сам надрукувати свій твір і віддає права на нього видавництву. Якщо він намагатиметься довести, що твір написав саме він, то на нього видавництво може подати в суд і виграє.

Між рядами гуляв примірник цієї самої книжки, яку під час презентації можна було почитати. Хоча потреби в цьому не було — краще послухати авторів твору про нього ж, а прочитати можна будь-коли.

І хоча раніше зазначали, що захід триватиме годину, спілкування авторок з аудиторією йшло настільки легко й невимушено, що всі просиділи майже вдвічі довше, і закінчили лише тоді, коли дівчата згадали, що їм потрібно поспішати на інший захід.