Поліцейське свавілля в гаражному кооперативі

9 348 0
Поліцейське свавілля в гаражному кооперативі
Початком повноцінної роботи реформованого з міліції нового поліцейського відомства вважається дата набуття чинності Закону України «Про Національну поліцію України» - 7 листопада 2015 року. 
І не важливо, що поліцейськими стали переважно колишні міліціонери – тоді вважалося головним, щоб їхній досвід роботи в органах виключав властиві колишній міліції недоброчесність, несумлінність та корумпованість. 
Втім події, що сталися в Кременчуці минулого року, можуть бути прикладом прикрих недоліків у «повноцінній роботі нового поліцейського відомства», оскільки протиправні вчинки (доведено судом!) патрульних Кременчуцького відділу поліції ГУНП в Полтавській області ще й досі не отримали логічного пояснення.
Звідки перехожі могли знати...
Близько 12-ої години в середу, 17 травня 2017 року, випадкові перехожі вулиці Набережна Лейтенанта Дніпрова стали мимовільними свідками схожого на класичний жанр екшн-фільмів* дійства. Між автомобільних схованок гаражного кооперативу кремезні поліцейські у кращих традиціях американських копів здійснювали затримання «неслухняної» людини: збили літнього чоловіка з ніг... уткнули обличчям у пилюку... заламали за спину руки... клацнули на зап’ястях кайданами... І, поволочивши для профілактики туди-сюди, надійно придавили нещасного берцями. 
Звідки допитливі перехожі могли знати, що за кілька хвилин до такого зухвалого рукоприкладства поліцейські намагалися, погрожуючи силою, відібрати у Віктора Реви автомобіль «Porsche Cayenne». Не пред’являючи жодних необхідних для цього документів і не складаючи будь-яких протоколів чи актів вилучення. Без втручання судових виконавців і за відсутності державного виконавчого акта. Однак у присутності найнятої таємничим організатором акції адвоката Тетяни Гузько, яка нахабно розмахувала постановою Дніпровського міського суду, що не набрала законної чинності через апеляцію. 
Зате встигли допитливі почути та побачити, як на відчайдушні виклики Віктора Івановича на місце інциденту прибували інші екіпажі патрульної поліції. І, помиготівши для форми мигалками, поїхали, ігноруючи ситуацію, геть. 
Не врятували постраждалого від розправи і тривожні дзвінки на «Гарячу лінію» та черговому обласного управління поліції на 102 – разом з незачиненими в салоні цінними речами та грошима несправний «Porsche Cayenne» викотили з гаража, завантажили у викликаний евакуатор і потягли «завойовану» автівку в напрямку Дніпропетровщини.
«ЛЮДИНА, ЇЇ ЖИТТЯ ТА ЗДОРОВ’Я, ЧЕСТЬ І ГІДНІСТЬ, НЕДОТОРКАННІСТЬ І БЕЗПЕКА ВИЗНАЮТЬСЯ В УКРАЇНІ НАЙВИЩОЮ СОЦІАЛЬНОЮ ЦІННІСТЮ. ПРАВА І СВОБОДИ ЛЮДИНИ ТА ЇХ ГАРАНТІЇ ВИЗНАЧАЄ ЗМІСТ І СПРЯМОВАНІСТЬ ДІЯЛЬНОСТІ ДЕРЖАВИ. ДЕРЖАВА ВІДПОВІДАЄ ПЕРЕД ЛЮДИНОЮ ЗА СВОЮ ДІЯЛЬНІСТЬ. УТВЕРДЖЕННЯ І ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВ І СВОБОД ЛЮДИНИ Є ГОЛОВНИМ ОБОВ’ЯЗКОМ ДЕРЖАВИ» (СТАТТЯ З КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ)
А розчаровані відсутністю у поліцейських необхідних знань, умінь та професійних здібностей, здивовані схильністю правоохоронців до здійснення кричущих помилок вуличні роззяви мовчки розійшлися, переварюючи в голові щойно побачені ознаки непоборної корупції...   
Прелюдія свавілля
«Будь-яка ситуація має свій початок, розвиток і завершення, - вважає автор листа до редакції «Програма Плюс» Володимир Супруненко, який є довіреною особою Віктора Реви - власника вилученого автомобіля «Porsche Cayenne». – Передісторія події 17 травня 2017-го розпочалася шість років тому з ділового знайомства сина Віктора Івановича Реви  – Тараса з полтавцем Олександром Бобрицьким і мешканцем Дніпропетровщини Леонідом Білим. Однак спільний бізнес партнерам не вдався. Імовірно, через безпідставну, цілеспрямовану агресивність колишнього міліціонера Білого, який, часто влаштовуючи скандали та зухвало «з’ясовуючи стосунки», намагався відхопити у партнерів якомога більше».
Для прикладу Володимир Супруненко згадує червень 2015 року, коли Білий, підробивши чужий підпис на фіктивній угоді щодо позички 
40 тисяч доларів США, намагався «вибити» борг з людини, яка не лише з ним не перетиналася в бізнесі, а й ні разу в житті зустрічалася! І оскільки спроба шахрайства не вийшла, Білий, за словами Володимира Васильовича, вдався до організації іншої авантюри, яка і стала прелюдією до безчинств патрульних на вулиці Набережна Лейтенанта Дніпрова.  
РОБОТА В МІЛІЦІЇ, ПРОКУРАТУРІ ТА ІНШИХ ПОДІБНИХ ВІДОМСТВАХ ІНОДІ СПОНУКАЄ ДО ВЧИНЕННЯ ЗЛОЧИНІВ, ВВАЖАЮТЬ ПСИХОЛОГИ І НАЗИВАЮТЬ ТАКЕ «ПРОФЕСІЙНОЮ ДЕФОРМАЦІЄЮ» 
На думку респондента газети, є небезпідставна підозра, що Леонід Білий, маючи у своєму розпорядженні оригінали статутних документів ТОВ «Самарка-2013» (які залишалися ніким не затребувані після загадкової передчасної смерті директора товариства Тараса Реви) вступив у змову з таким собі Юрієм Касьяненком і запропонував останньому посаду померлого Тараса Вікторовича з подальшим рейдерським захопленням осиротілого ТОВ «Самарка-2013»:
«Разом вони сфабрикували протокол загальних зборів членів товариства, на підставі якого пан Юрій і всівся ненадовго у порожнє директорське крісло. Втім афера цим тільки починалася. Наступним її пунктом стала підробка подільниками ключового протоколу загальних зборів членів товариства щодо продажу належного ТОВ «Самарка-2013» майна: адміністративної будівлі та нежитлових приміщень, розташованих на земельній ділянці з цільовим використанням під автозаправну станцію в одному із селищ Дніпропетровської області. 
Договір купівлі-продажу майна між ТОВ «Самарка-2013» та ТОВ «Акцент», звісно, підписав новоспечений директор, а левову частину виручених від шахрайської угоди коштів привласнив, найімовірніше, її натхненник і організатор Леонід Білий».
КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ ВИЗНАЧАЄ, ЩО «ОРГАНІЗАТОРОМ Є ОСОБА, ЯКА ОРГАНІЗУВАЛА ВЧИНЕННЯ ЗЛОЧИНУ (ЗЛОЧИНІВ) АБО КЕРУВАЛА ЙОГО (ЇХ) ПІДГОТОВКОЮ ТА ВЧИНЕННЯМ. ОРГАНІЗАТОРОМ ТАКОЖ Є ОСОБА, ЯКА УТВОРИЛА ОРГАНІЗОВАНУ ГРУПУ ЧИ ЗЛОЧИННУ ОРГАНІЗАЦІЮ АБО КЕРУВАЛА НЕЮ, АБО ОСОБА, ЯКА ЗАБЕЗПЕЧУВАЛА ФІНАНСУВАННЯ ЧИ ОРГАНІЗОВУВАЛА ПРИХОВУВАННЯ ЗЛОЧИННОЇ ОРГАНІЗОВАНОЇ ГРУПИ АБО ЗЛОЧИННОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ.
ЗЛОЧИН ВИЗНАЄТЬСЯ ВЧИНЕНИМ ЗА ПОПЕРЕДНЬОЮ ЗМОВОЮ ГРУПОЮ ОСІБ, ЯКЩО ЙОГО СПІЛЬНО ВЧИНИЛИ ДЕКІЛЬКА ОСІБ (ДВІ АБО БІЛЬШЕ), ЯКІ ЗАЗДАЛЕГІДЬ, ТОБТО ДО ПОЧАТКУ ЗЛОЧИНУ, ДОМОВИЛИСЯ ПРО СПІЛЬНЕ ЙОГО ВЧИНЕННЯ»
Володимир Супруненко припускає, що тієї суми Леоніду Білому здалося недостатньо. Тому махінатор згадав про придбаний ТОВ «Самарка-2013» у 2015 році автомобіль «Porsche Cayenne»: 
«Спочатку автівка була зареєстрована фірмою на співробітника Халявського, потім викуплена останнім у товариства за залишковою ціною, а згодом передана ним у постійне користування за дорученням батькові колишнього директора Віктору Реві». 
Яким чином, якою ціною та за допомогою яких продажних прокурорів і суддів Дніпра авантюристу вдалося повернути історію з автомобілем назад, респондент лише здогадується. І сподівається, що всі крапки над «і» в ній поставить Апеляційний суд Дніпропетровської області: 
«Організоване Леонідом Білим вилучення «Porsche Cayenne» є нічим іншим, як ланкою сплетеного корупцією шахрайського ланцюга», - впевнений Володимир Супруненко.
Проблемні моменти  
Залишаючи першопричину подій у крюківському гаражному кооперативі на совісті Феміди Дніпра, Володимир Супруненко від імені свого підопічного Віктора Реви звернувся зі скаргою на протизаконні дії працівників патрульної поліції Кременчука до Головного управління Національної поліції в Полтавській області.
«ПРОТИЗАКОННІ ДІЇ – ЦЕ ДІЇ, ЗАБОРОНЕНІ ОФІЦІЙНИМИ ПОСТАНОВАМИ АБО ЗАКОНОМ. НЕЗАКОННІ ДІЇ ПРАЦІВНИКІВ ПОЛІЦІЇ У ВИГЛЯДІ ПОГРОЗИ НАСИЛЬСТВОМ ТА ЗАСТОСУВАННЯ НАСИЛЬСТВА, ІНШИХ ДІЙ, ЩО ОБРАЖАЮТЬ ОСОБИСТУ ГІДНІСТЬ ПОТЕРПІЛОГО,  КАРАЮТЬСЯ ЧИННИМ КРИМІНАЛЬНИМ КОДЕКСОМ УКРАЇНИ»
«Приводом відправити скаргу і в Полтаву стала думка начальника Патрульної поліції Кременчука В’ячеслава Деркача стосовно проблемних моментів у діяльності своїх підлеглих, яку він публічно висловив у газетній публікації, - виправдовує своє «порушення субординації» Володимир Супруненко. – Мовляв, Деркач «обурюється хамством затриманих /поліцейськими/ громадян», уточнюючи при цьому, що «вони /затримані/ матюкаються, плюються та погрожують».
Звичайно, таку поведінку кременчужан засудити варто, але викликає обурення й поведінка самого начальника управління патрульної поліції, - вважає Володимир Васильович. І пояснює: - Реагуючи на наше звернення, начальник Головного управління поліції в Полтавській області підполковник поліції Денис Захарченко надіслав супровідним листом від 12 січня 2018 року В’ячеславу Деркачу матеріали на шістнадцяти аркушах з вимогою проінформувати авторів звернення про результати розгляду скарги за фактом протиправних дій його підлеглих Є. Скоренка та Є. Котенка у встановлений законодавством термін.
Припустимо, що згаданий лист потрапив у Кременчук з Полтави в середині січня. Однак минули лютий та березень, настав квітень. А пан Деркач, мовчки «ховаючи голову в пісок», вимоги полтавського начальника не виконує. Чи не свідчить така страусова політика начальника кременчуцьких патрульних про наміри приховати недоліки в роботі його підлеглих зокрема та очолюваного ним Управління патрульної поліції в м. Кременчуці в цілому? А чому б і ні, якщо полтавський начальник теж порушив вимогу припису до ч.1 ст.7 Закону України «Про звернення громадян», у якому йдеться: «Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовцям, дії чи рішення яких оскаржують».
ТЕРМІН РОЗГЛЯДУ ЗВЕРНЕНЬ ГРОМАДЯН ВСТАНОВЛЕНИЙ СТАТТЕЮ 20 ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО ЗВЕРНЕННЯ ГРОМАДЯН». ЗГІДНО З НЕЮ, ЗВЕРНЕННЯ РОЗГЛЯДАЮТЬСЯ І ВИРІШУЮТЬСЯ У ТЕРМІН НЕ БІЛЬШЕ ОДНОГО МІСЯЦЯ ВІД ДНЯ ЇХ НАДХОДЖЕННЯ, А ТІ, ЯКІ НЕ ПОТРЕБУЮТЬ ДОДАТКОВОГО ВИВЧЕННЯ, - НЕВІДКЛАДНО, АЛЕ НЕ ПІЗНІШЕ П’ЯТНАДЦЯТИ ДНІВ ПІСЛЯ ЇХ ОТРИМАННЯ.
ЗАЗНАЧЕНИЙ ЗАКОН ЗОБОВ’ЯЗУЄ КЕРІВНИКІВ ТА ІНШИХ ПОСАДОВИХ ОСІБ ВЖИВАТИ ЗАХОДІВ ЩОДО ВІДШКОДУВАННЯ У ВСТАНОВЛЕНОМУ ПОРЯДКУ МАТЕРІАЛЬНИХ ЗБИТКІВ, ЯКЩО ЇХ БУЛО ЗАВДАНО ГРОМАДЯНИНУ В РЕЗУЛЬТАТІ УЩЕМЛЕННЯ ЙОГО ПРАВ І ЗАКОННИХ ІНТЕРЕСІВ, ВИРІШУВАТИ ПИТАННЯ ПРО ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ОСІБ, З ВИНИ ЯКИХ БУЛО ДОПУЩЕНЕ ПОРУШЕННЯ
Тож серед «проблемних моментів у діяльності кременчуцьких патрульних» є не лише хуліганські витівки громадян, - продовжує свою думку респондент, - а й безвідповідальна поведінка їхнього начальника?
Втім, здається, подібні «проблемні моменти» виникали не вперше. 29 травня 2017 року тодішній начальник відділення поліції №1 Кременчуцького відділу поліції Сергій Бейгул відреагував на скаргу Віктора Реви вчасно, але суто формально: 
«Згідно з проведеним розглядом /Вашого/ звернення, будь-які ознаки кримінального чи адміністративного правопорушення з боку патрульних поліцейських відсутні, вбачаються лише цивільно-правові відносини».
Чим, на думку респондента газети, Сергій Бейгул опосердковано підтвердив, що неправомірне застосування поліцією насильства з метою заволодіння майном громадянина таки було. А якщо так, то виявити наявність або відсутність складу злочину в діях патрульних мали визначити лише в ході проведення досудового розслідування, яке службовими особами відділення поліції №1, порушуючи вимоги Кримінально-процесуального кодексу України, не проводилося. Більше того, відомості про правопорушення за заявою постраждалого не були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. 
«Факт неправомірності дій працівників поліції встановлений Ухвалою Крюківського районного суду від 31.07 2017 року, - підтверджує переконання Віктора Реви респондент «ПП» Володимир Супруненко. – Через свою службову недбалість вони не виконали вимоги ч.1 ст.214 КПК України та п.1 гл.2 роз.1 Наказу Генерального прокурора України «Про затвердження Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань». Зате через місяць Прокуратурою Полтавської області таки було відкрите кримінальне провадження за ознаками ст.365 ККУ «Перевищення влади або службових повноважень».
Та хоча в лютому 2018 року вже згаданий заступник начальника обласного управління поліції Денис Захарченко підтвердив внесення відомостей щодо можливих протизаконних дій кременчуцьких поліцейських до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а також - відкриття кримінального провадження щодо перевищення службових повноважень патрульними поліцейськими, розслідування справи відверто тупцяє на місці», - резюмує Володимир Супруненко, закінчуючи свій адресований газеті «Програма Плюс» лист.
P.S. До остаточного з’ясування судом і слідством реальних обставин викладеної історії прізвища деяких її фігурантів редакція змінила на дещо схожі за звучанням. 
* Екшн-фільм – жанр кінематографа, який висвітлює боротьбу зі злом у найбільш очевидних його проявах – несправедливістю, вбивствами, викраденнями, корупцією чи тероризмом
Юрій Сіора

Коментарі

Для того, щоб залишити коментар, вам необхідно авторизуватись

Авторизация