Вулиця Казкова, провулок Поетичний, тупик Ромашковий. Кременчук відривають від реальності

2 273 0
Вулиця Казкова, провулок Поетичний, тупик Ромашковий. Кременчук відривають від реальності

Про перелік вулиць Кременчука, які збираються перейменувати.

В Україні уже вісім років триває війна, уже два з половиною місяці військові ЗСУ стримують повномасштабне російське вторгнення, і Кременчуцька влада вдалася до «рішучих» дій – почати перейменовувати вулиці.

Почалося все з вул. Маяковського, названої на честь радянського російського поета. Замість автора вірша «Вы любите розы?», вулиця, де знаходиться волонтерський центр, називається «вул. Єднання України». Хоча схожа назва у Кременчуці уже є – це вул. Соборна, яка за смисловим навантаженням не відрізняється від «Єднання України».

У кінці квітня кременчуцька комісія з питань найменування вулиць створила перелік зі 109 топонімами, які пропонують змінити, або навпаки почекати кінця війни, щоб тоді визначитися з ім’ям, яке вона матиме.

Довго не думаючи, запропонували замінити назву вул. Добролюбова (російського літературного критика та публіциста) на вул. Добрих Людей. Те ж може очікувати і пров. Плеханова (російського філософа) – його можуть перейменувати на пров. Філософський. Пров. Сергія Єсеніна (російського поета) пропонують замінити на пров. Поетичний.

Ці назви настільки відчужені від реалій, настільки абстрактні, що в очі впадає незнання українського минулого або бажання зберегти нейтралітет. Все так легко і просто, що комісія запропонувала перейменувати пров. Бородінський (з приміткою «У пам'ять про Бородінську битву») просто на пров. Історичний або пров. Тінистий. Так само пропонують вчинити з пров. Глінки (російського композитора) – замінити назву на пров. Музичний.

Під кінець списку комісія остаточно заморилася вигадувати назви, тому перейшла від асоціацій, до омонімів – слів, схожих за звучанням. Вул. Чернишевського, названу в честь російського публіциста і письменника, хочуть назвати «вул. Черешнева».

Виходить, міська влада не знає про українських філософів, композиторів, про історичні події, тому просто перейменовують на загальні поняття «Історичний», «Музичний», «Філософський» і т.д. Але ж ні, ще на початку переліку вони уточнили: «Певна частина пропонованих назв нейтральна, не носить політичного навантаження і не присвячена конкретним особам чи подіям з метою уникнення напруження в суспільстві».

Тобто мерія позбавила себе від мороки та почала пропонувати аполітичні та абстрактні назви замість того, щоб просувати ідею єднання та соборності, підвищувати рівень патріотизму.

Догортавши перелік до кінця, можна зібрати до купи майже всі нейтральні назви:

- пров. Історичний;

- пров. Музичний;

- пров. Радісний;

- вул. Добрих людей;

- вул. Мужності;

- пров. Веселковий;

- вул. Екологічна;

- вул. Казкова;

- тупик Ромашковий;

- пров. Гостинний;

- пров. Книжковий;

- вул. Здоров’я;

- пров. Прохолодний.

Оскільки на вул. Павлова знаходяться дві лікарні, то її пропонують перейменувати на вул. Здоров’я, або на вул. Миколи Амосова (радянського та українського лікаря) чи на вул. Авіценни (учений, філософ, музикант, який жив у IV сторіччі Золотої доби ісламу).

Вулицю Чкалова (радянського льотчика-випробувача) пропонують перейменувати на вул. Георгія Майбороди - радянського композитора, який народився у Кременчуцькому повіті. А всі чотири тупики Чкалова можуть мати назви Грунтовий, Соколиний, Суничний та Черемховий.

Проте вул. Трьох Космонавтів пропонують замінити на вул. Леоніда Каденюка на честь першого космонавта незалежної України. Якщо вже комісія почала перейменовувати назви вулиць, змінюючи російських діячів на українських з тієї ж сфери, то такої ж тенденції могли притриматися з вул. Гагаріна. Але її запропонували перейменувати на вул. Козака Кременя, легендарного засновника Кременчука.

У переліку є туп. Айвазовського. Тупик названий на честь художника, як зазначили в комісії: «російського та українського». Для прикладу, якщо ввести в Google «Айвазовський», він покаже відомості з Вікіпедії, де буде написано «український та російський художник-мариніст». Тобто навіть під час повномасштабного російського вторгнення комісія навіть у такій дрібниці не може показати патріотичний настрій.

Особливо зацікавив рядок щодо вул. Зої Космодем’янської. Вона комсомолка-диверсантка і перша жінка, яка отримала звання «Герой Радянського Союзу». Під час початкової фази Німецько-радянської війни, коли нацисти підійшли до Московської області, радянське командування закинуло Зою в тил ворога, щоб вона застосувала тактику спаленої землі. Вона почала спалювати хати в селі, де ще були мешканці. Люди такий вчинок не оцінили, тому піймали Зою, щоб віддати окупаційним військам. Зараз росія також використовує тактику спаленої землі, після чого відступає, і так само видає почесні звання за звірства власних військ. Наприклад російський президент присвоїв 64 бригаді, яка в березні окупувала Бучу, почесне звання «гвардійська» за «зразкові дії» в ході війни проти України.

Комісія запропонувала не чіпати назви, пов’язані з Другою світовою війною. Її члени дописали навпроти вул. Зої Космодем’янської: «Пропонуємо до закінчення війни не чіпати назви Другої світової. А потім уже визначимо героїв, героїчних людей і героїчні міста, а також кого треба і далі вшановувати». З цим можна погодитися, адже таку ж ситуацію кременчужани спостерігали з початку самої війни – з 2014 року, коли там гинули мешканці міста, а потім в їхню честь називали вулиці.

Також пропонують перейменувати пров. Поліни Осипенко. Його назвали в честь радянської льотчиці українського походження, а хочуть назвати пров. Катерини Флейшиць. Катерина – кременчужанка, правознавиця, професорка та доктор юридичних наук, а також перший адвокат царської росії і заслужений діяч науки РРФСР.

2022 рік, а дерусифікація та декомунізація у Кременчуці досі на початковій стадії. Наприклад, у переліку є відомості, що в нашому місті досі є пров. Краснопрудний. «Красный пруд» – це водойма на території Ізмайловського лісопарку, східного адміністративного округу Москви. Тобто так звана зрада в нашому місті досить близько, враховуючи, що один із провулків названий на честь водойми в Москві, а іржаві таблички «вулиця Московська» досі висять на будинках на вул. Вадима Пугачова і напис «вул. Радянська, 24» висить на перехресті вул. Академіка Маслова і вул. Івана Мазепи.

 

 

Цей провулок Краснопрудний пропонують замінити на пров. Єлисаветинський на честь праведної Єлисавети, матері Іоанна Предтечі й двоюрідної сестри Діви Марії. Або інша назва, абсолютно нейтральна – пров. Прохолодний. Ймовірно, саме таке ставлення у комісії до перейменування вулиць – прохолодне.

Також у місті багато топонімів, пов’язаних із Росією. Наступний у переліку після пров. Краснопрудний – це вул. Кронштадтська. Кронштадт — це місто-фортеця у адміністративному районі Санкт-Петербурга. Його пропонують замінити на вул. Михайла Драгоманова – українського публіциста, історика, філософа, економіста, літературознавця, фольклориста, громадського діяча, який народився в Гадячі.

Вулицю Пугачова (не плутати з вул. Вадима Пугачова), провулок та проїзд Пугачова пропонують перейменувати на вулицю, провулок та проїзд Нескорених з приміткою «на честь оборонців України».

Бульвар Пушкіна пропонують залишити або замінити на бульвар Фонтанний.

Смішно, але на дев’ятий рік війни у Кременчуці досі є вулиці, названі на честь російських та радянських військових командирів: вул. Генерала Манагарова, вул. Багратіона, вул. Ватутіна, вул. Генерала Жадова, пров. Кутузова, вул. Генерала Карбишева, вул. Суворова, вул. Маршала Говорова, вул. Маршала Рокосовського… Деякі з них пропонують замінити на українських військових та діячів, а деякі – не чіпати до закінчення війни.

Сміх переходить в істерику, коли комісія пропонує перейменувати вул. Маршала Рокосовського на вул. Чорноваївську. Не Чорнобаївську, а саме ЧорноВаївську, вочевидь, помилившись з назвою села в Україні, що стало могильником для російських окупантів та їхньої техніки, яких тягне туди наче магнітом [примітка: така ситуація лише з вулицею, а провулок Маршала Рокосовського все ж пропонують перейменувати в пров. ЧорноБаївський].

Перелік настільки недосконалий, що навряд чи депутати приймуть його на найближчих сесіях, не обговорюючи з громадянами. Через те, що переліку немає у вільному доступі, багато кременчужан навіть не знали про ідею перейменувати вулиці. А якщо вони ознайомляться зі списком, то зрозуміють всю недолугість та несерйозність, з якими підійшла комісія до цього питання.



Коментарі

Для того, щоб залишити коментар, вам необхідно авторизуватись

Авторизация