Новини з 1996 року

Гроші, які пахнуть страхом, або Як колектори МФО тероризують кременчужан. Методи впливу

Валерія Макряшина 26 серпня 2020 Життя 3239 0

Кожен мешканець Кременчука, мабуть, бачив такі собі «точки святої допомоги» в нашому місті, де можна з легкістю, надавши тільки свої паспортні дані й ідентифікаційний код, отримати кошти до зарплати, стипендії чи пенсії.

Це можна зробити також он-лайн, не виходячи з дому – в мережі безліч мікрофінансових організацій, які такі послуги надають, і їх зовсім не хвилює ні платоспроможність солодких клієнтів, ні їх фізичний чи психологічний стан.

Головне – дати бабла і запропонувати побільше, опускаючи при цьому зазвичай деталі про якісь там проценти, пеню тощо. А ще їхня фішка – це своєрідні договори, які геть не відповідають пунктам чинного законодавства, вони настільки нікчемні, що навіть у суді (якщо справа дійде) посміються.

Взявши тисячу на місяць – віддаєш у кращому випадку дві. Один день прострочення і ти в пастці – вже повинен повернути тисячі три-чотири й так пішло-поїхало. Здорового глузду тут немає, є бізнес і це все зрозуміло.

Тож якщо ви хочете позичити грошей, тим більше онлайн – подумайте сто разів, щоб не дай Боже не вступити в це з виду гарнесеньке «пурпурове лайно».

Нікого не хочемо образити, але факт – майже всі МФО в Україні працюють (відкрито чи приховано) із колекторами чи колекторськими фірмами, організаціями, робота яких, як у 90-их, - «вибивати гроші» шляхом «виносу мозку» не одному десятку людей.

 


У лютому цього року медсестра однієї з лікарень Кременчука скоїла суїцид, ввівши у вену смертельну дозу медичного препарату. Жінка залишила записку: «У разі смерті не звинувачую нікого». Вона не витримала натиску колекторів, які тероризували її довгий час. Більш того, смерть молодої медсестри їх не зупинила - вони взялися за її сім'ю. Наразі справу розслідує поліція…


 

Щодня когось із кременчужан штурмують колектори навіть через незначні затримки виплати платежів.

Повідомлення та дзвінки з погрозами отримують навіть бійці АТО, військові, яким за законом взагалі не повинні нараховувати проценти. Тим часом, крім традиційних обіцянок фізичної розправи і стрічок фотознімків мертвих родичів і взагалі жесть - дітей, колектори взяли на озброєння нові методи.

Тепер у боржників самовільно списуються кошти з банківських карток, колектори погрожують їхнім батькам, дітям, телефонують на місце роботи, а також ганьблять перед родичами, знайомими і друзями в соцмережах. Такий психологічний пресинг не кожен може витримати, погодьтеся.

Експерти кажуть: вся справа - в ослабленні контролю над мікрофінансовими організаціями через реорганізацію відомств, а юристи один за одним радять одразу йти в суд.

 


Проте не всі до суду звертаються. І пригода, яка трапилася 20 червня у Кременчуці, коли чоловік пограбував відділення МФО «Швидко гроші», забивши до смерті касира відділення, є тому прикладом, не яскравим, а скоріше – гірким.


 

І хочемо «просвітити», що в Кременчуці таких громадян, які щодня піддаються терору колекторів, - сотні, а то й тисячі. І навіть під час карантину дзвінків від працівників мікрофінансових компаній не поменшало, а навпаки. 

«Програма Плюс» про це дізналася із розповіді самих кременчужан, які під час карантину протермінували кредит. 

То що ж робити позичальникам, якщо їхніх родичів, колег та і їх самих з ранку й до ночі довбають колектори, невідомо які і невідомо звідки? Насамперед треба взяти себе в руки й заспокоїтися, бо це не кінець світу. Тим більше за нерви позичальників працівники МФО, не виключено, отримують солідні премії. Воно того точно не варте. 

 «Я ЗРОБЛЮ ТВОЄ ЖИТТЯ НЕСТЕРПНИМ», АБО ПРО МЕТОДИ ВПЛИВУ КОЛЕКТОРІВ

По-перше, злісних (навіть якщо той взяв 1 000 гривень) позичальників та їх оточення мікрофінансові організації після особистого дзвінка і почутої відмови, що, мовляв, немає зараз грошей, ставлять на цілодобовий «автододзвон» - це один із перших пунктів впливу. Телефонують колектори зазвичай з різних номерів, які додати у «чорний список» майже нереально.

Деякі телефонні дзвінки супроводжуються постійними погрозами на кшталт:

- «якщо не повернеш кредит, то завтра приїдуть представники нашої організації й будуть описувати все майно, заберемо навіть кота Тузика»;

- «якщо не повернеш до завтра або через кілька годин гроші - ми передаємо твою справу в прокуратуру/поліцію/СБУ та навіть у суд» (так відразу в суд? Смішно!);

- «якщо ти не повернеш НАШІ гроші, чекай! До тебе приїдуть і говорити будемо ми вже по-іншому».

Як бачите, фантазії у працівників «контор» вистачає.  

Водночас на телефон позичальника приходять сотнями смс з безглуздою інформацією про начебто блокування його рахунків та інформація про дату й час виїзду так званої робочої «групи» тощо.

Інше, на що йдуть представники МФО, - позичальнику приходить смс про передачу договору про стягнення заборгованості якійсь факторинговій компанії, хоча такий лист повинен офіційно приходити на адресу прописки позичальника з мокрою печаткою та підписом.

Потім же позичальника довбають, так, саме довбають якісь невідомі кадри, дістаючи десь (звісно, незаконно) дані про його сусідів, далеких родичів, знаходять навіть тих, з ким він ходив у школу чи дитячий садок. Їх усіх засипають смс-ками, дзвінками з проханням «вплинути» на позичальника.

Непоодинокі випадки, коли колектор, телефонуючи на роботу, де працює боржник, представляється працівником прокуратури та під приводом розшуку людини просить надати номер телефону потрібної йому особи. Подібні дії є порушенням ст. 353 Кримінального кодексу України.

 


Стаття 353 ККУ. Самовільне присвоєння владних повноважень або звання службової особи, поєднане із вчиненням будь-яких суспільно небезпечних діянь. Карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.


 

Те ж саме відбувається на роботі – телефонують колегам, роботодавцю тощо.

Тиск продовжується і тепер позичальнику доводиться ще й перед знайомими, і перед усіма навколо виправдовуватися за неправомірні дії колекторів.

Людям, яким приходять смс та дзвінки, юристи радять звертатися до поліції, бо вони в цій справі взагалі не фігурують, якщо, звісно, їх не вказали у договорі як поручителя. Та навіть якщо і так, і вони про свою «участь» у цій справі й дізналися від працівників МФО, вони також мають право звертатися до правоохоронців із заявою про тиск і вимагання.

Наступна сходинка колекторів - це взагалі треш – порноколажі, розіслані по соцмережах та наліплені біля будинку, де прописаний або живе/працює позичальник.

Вигадливі кредитори можуть надрукувати фото позичальника у вигляді фоторобота з написом, що його розшукує поліція/прокуратура як шахрая (до речі, колектори дуже люблять статтю 190 ККУ (шахрайство) і цією статтею вони досить часто залякують). Насправді це також метод їхнього впливу.

Варто зауважити, що довести зв'язок цих листів із погрозами та телефонний «тероризм» із мікрофінансовою організацією неможливо або дуже складно, бо зазвичай позичальникам, їхнім рідним, колегам та близьким телефонують із «лівих» номерів, тобто тих, які не прив’язані до МФО.

Стосовно колажів також усе продумано – там немає жодної згадки про установу.

Треба розуміти і зрозуміти - це просто залякування, дії, щоб зробити життя позичальника жахливим і змусити його знайти гроші, щоб віддати борг. Потрібно перш за все знати свої права та вміти ними користуватися. Більшість МФО користуються необізнаністю громадян і вільно ними маніпулюють, щоб отримати вигоду, а боржники під психологічним пресингом беруть нові кредити і це в кращому випадку.

Просидівши на різних форумах і в групах позичальників, яким знайомий пресинг кредиторів і колекторів, можемо виділити декілька правил поведінки з останніми, якщо спілкування з ними вийшло за межі юридичного поля.

Перше - це мінімум спілкування. Чим менш контактний боржник, тим менше зусиль колектори докладатимуть для спілкування з ним. У даному випадку працює просте правило: рідше відповідаєш на дзвінки – менше телефонують. Допоможуть у цьому різноманітні додатки, встановлені на мобільний телефон.

Друге - надіслати колекторам заяву про безумовне відкликання згоди на обробку персональних даних на підставі п.8 ч.2 ст.11 Закону України «Про захист персональних даних».

Третє - звернутися із заявою до поліції щодо порушення кримінальної справи за фактом вимагання (ст.189 ККУ), порушення недоторканності приватного життя (ст. 182 ККУ) або ж розповсюдження персональних даних. По можливості до заяви прикріпити докази, якими є записи телефонних розмов із погрозами та аналогічні смс.

Четверте - змінити СІМ-картку (собі, рідним зі слабкою психікою тощо) та забезпечити максимальну конфіденційність нового номера й чекати офіційного листа-претензії на адресу прописки чи проживання з офіційними вимогами кредиторів з посиланнями на конкретні договори й юридичні підстави. Бо смс із начебто офіційною інформацією від кредиторів у суді не матиме ніякої сили – тільки лист з мокрою (а не надрукованою) печаткою та підписом з усіма вимогами.

Останнє і найбільш успішне – це оплатити кредит та позбутися проблеми. Але робити це треба також правильно. По-перше, вам повинні надіслати на адресу гарантійний лист із повідомленням, що борг закритий. Інакше є ризик того, що борг не закриють, а ті кошти, які ви заплатили за закриття, спишуть на так звану «пролонгацію», тобто за продовження строку чинності договору.

У будь-якому разі прострочений, тим більше під час карантину кредит варто сприймати боржнику не як величезну трагедію в житті, а як випробування, яке здатне розставити все на свої місця: спровокувати людину до активних (ЗАКОННИХ) дій задля покращення власного добробуту, лишити серед свого оточення тільки справжніх друзів, які готові не каміння у разі чого кидати, а навпаки - підтримати у цей складний час. 

 

Поділитися з друзями

Коментарі

Для того, щоб залишити коментар, вам необхідно авторизуватись