Вранці заведено посівати. Цікаво, що роблять це тільки хлопці

165 0
Вранці заведено посівати. Цікаво, що роблять це тільки хлопці

Юнаки ходять від хати до хати, промовляють новорічні привітання та розсипають зерна пшениці в будинку господаря. Привітання та побажання спрямовані на щедрість та достаток господарів.

Старий Новий рік

14 січня в Україні та в деяких інших країнах відзначається Новий рік за юліанським календарем. Це свято ще називають Старим Новим роком. Традиційно воно вважається завершальним у циклі Різдвяних свят, хоча попереду ще святкування Водохреща. Проте саме в середині січня в містах починають розбирати гірлянди, прибирати ялинки та переходити до післясвяткового режиму роботи.

Сама назва Старий Новий рік є досить суперечливою, оскільки поєднує в собі протилежні за змістом поняття: старий та новий. Проте вкупі вони мають певний зміст. Свято з’явилося внаслідок зміни стилю літочислення. Його відзначають у тих православних країнах, де церква продовжує використовувати юліанський календар.

Саме юліанський стиль літочислення використовувався нашими пращурами. До цього календаря входили 12 місяців, що залежали від природних явищ. Юліанський календар використовувався на наших землях до початку 20 століття та на два тижні відставав від григоріанського, яким на той час користувалися західноєвропейські країни.

Задля скорочення цього розриву 25 лютого 1918 року Центральна Рада прийняла закон про введення григоріанського календаря. Таким чином, святкування Нового року перемістилося на два тижні назад, а 14 січня, яке припадало на Василя, продовжували святкувати як Новий рік за старим календарем. Так і з’явилася назва Старий Новий рік.

Крім України та інших країн на пострадянському просторі, зустрічають Новий рік за старим календарем в окремих регіонах Швейцарії, а також у Сербії, Македонії та Чорногорії. Кожна країна має свої звичаї та обряди святкування.

Святкування Старого Нового року

Господині зранку 14 січня варили гречку та намагалися по ній передбачити майбутнє родини. Важливим був сам процес готування. Якщо вода з каструлі витікала – треба чекати біди, гарна навариста каша свідчила про те, що в сім’ї росте хороша дочка. Якщо гречка вийшла сірою та клейкою не до добра. Гречану кашу їли всією родиною, не залишаючи жодної ложки, щоб не накликати лихо на дім.

Вранці наші пращури ходили до найближчої водойми, щоб помитися холодною водою. Це забезпечувало бадьорість та здоров’я не тільки у день свята, але й на весь рік.

Страви на Старий Новий рік

Центральне місце на столі в цей день завжди належало куті, але не пісній, як на Святвечір, а багатій, щедрій. Та й сам стіл має бути різноманітним. У цей день хороші господарі викладають на стіл ковбаси, м’ясні страви зі свинини, вареники, випічку. Чим більше страв буде на столі у Старий Новий рік, тим більше достатку буде в сім’ї.

На Василя заведено ліпити вареники з різною начинкою. Зазвичай ліплять усією родиною, в один вареник ховають монетка. Щасливий той, кому попадеться вареник із сюрпризом, у прийдешньому році його чекає достаток. Крім монеток, у варениках та пирогах ховали інші сюрпризи. Ґудзик є символом чогось нового, перстень – символ весілля, сіль – сльози, цукор – щасливе солодке життя.


Коментарі

Для того, щоб залишити коментар, вам необхідно авторизуватись

Авторизация