Останні новини України

Нардепи хочуть повернути держрегулювання цін на продукти харчування

Відповідна ініціатива міститься в законопроєкті №6374 про внесення змін до закону "Про ціни та ціноутворення" щодо відновлення державного регулювання цін на соціально значущі продукти харчування, який був зареєстрований у Верховній Раді 2 грудня, передає Цензор.НЕТ із посиланням на Інтерфакс-Україна.

Ініціаторами документа є, зокрема, нардепи Олександр Гайду, Дмитро Соломчук, Микола Задорожній, Валерій Зуб, Леся Забуранна, Владлен Неклюдов, Олександр Качура та Володимир Крейденко (усі  - "Слуга народу"), Геннадій Вацак (депутатська група "Довіра") та Сергій Мінько ("За майбутнє").

Відповідно до тексту документа, держрегулювання цін на "соціальні" продукти харчування здійснюється шляхом встановлення граничної торгової надбавки (націнки), яка може бути не менше ніж 5% і не більше ніж 15% від відпускної ціни в їхнього виробника.

Перелік продуктів харчування, які мають суттєву соціальну значущість, встановлює Кабінет Міністрів. При цьому, згідно із законопроєктом, уряд буде зобов'язаний запровадити держрегулювання цін на крупу гречану, цукор-пісок, борошно пшеничне вищого ґатунку, вермішель із борошна вищого ґатунку пшениці, молоко пастеризоване жирністю 2,5%, хліб житньо-пшеничний, батон із пшеничного борошна, яйця курячі категорії С1, тушку курячу, воду мінеральну негазовану, масло вершкове жирністю 72,5% та олію соняшникову.

Очікується, що реалізація норм цього законопроєкту дасть змогу відновити державне регулювання цін на соціально значущі продукти харчування, що особливо важливо для незахищених верств населення.

У пояснювальній записці до документа нардепи нагадують, що 1 липня 2017 року було скасовано держрегулювання цін на продовольчі товари та послуги на ринках, завдяки чому, за їхніми даними, відбулося зростання цін на продукти харчування.

Парламентарі також посилаються на досвід країн ЄС, де, за їхніми даними, державному контролю підлягає переважна частина продукції аграрного сектора - 88-97%. Автори документа зазначають, що в Євросоюзі насамперед здійснюється нагляд за цінами на продукцію землеробства (пшениця, ячмінь, жито, кукурудза, ріпак, соняшник), а також на велику рогату худобу, молоко, цукор, оливкову олію.

Як повідомлялося, Кабмін з 1 липня 2017 року скасував державне регулювання цін на борошно, хліб, макаронні вироби, крупи, цукор, яловичину, свинину і м'ясо птиці, ковбасні вироби, молоко, сир, сметану, масло вершкове, олію соняшникову, яйця курячі.

Уряд також скасував необхідність декларування виробниками зміни оптово-відпускних цін на 13 груп товарів, граничних рівнів рентабельності виробництва борошна та хліба соціальних сортів, дитячого харчування.

Крім того, Держпродспоживслужба втратила повноваження щодо контролю ціноутворення на ринку продовольства.

Із 1 жовтня 2016 року в Україні за ініціативою уряду реалізовувався пілотний проект щодо скасування державного регулювання цін на продукти харчування.

Міністерство економічного розвитку та торгівлі (нині - Міністерство економіки) у червні 2017 року заявило, що призупинення державного цінового регулювання суттєво не вплинуло на динаміку цін на споживчому ринку, тому пілотний проект є успішним.

Насамперед Україна не мала особливої потреби в черговому транші від МВФ

Економіст Віктор Скаршевський розповів про причину, через яку Міжнародний валютний фонд так довго відмовляв Україні в наданні чергового траншу кредиту.

Його коментар було дано в програмі «Що далі?» на каналі «Знай 24».

«Насамперед Україна не мала особливої потреби в черговому транші від МВФ. Крім того, ця організація постійно знаходила відмовки, хоча майже всі її вимоги були виконані. Наприклад, влітку 2020 року змінився голова Нацбанку, й у МВФ занепокоїлися, хоча Україна й не брала на себе зобов'язання не змінювати його. Мало того, заради подачки від МВФ наша влада виявилася готовою на порушення Конституції, як показала історія з Конституційним судом. Я не бачив таких цинічних меморандумів із МВФ, як той, яким Україна отримала 700 мільйонів доларів. Там, наприклад, зазначалося, що наша влада «виправила» рішення Конституційного суду та ухвалила закони, які були потрібні для виконання зобов'язань перед МВФ», - каже експерт.

На його думку, таке було б неможливо в демократичній та правовій країні.

«У правовій державі рішення суду не «виправляють», а виконують. Тут ідеться не про економіку, а про торгівлю суверенітетом. Заради кредитів влада принижує Україну як державу», - заявляє Віктор Скаршевський.

Скільки відпочиватимуть школярі

З'явилася інформація, що Міністерство освіти України пропонує зробити так звані подвійні канікули. Як заявили у пресслужбі МОН, така інформація є фейковою. Фахівці відомства надали свої рекомендації щодо початку та закінчення зимового відпочинку школярів. Останнє слово залишається за місцевою владою.

У Міністерстві науки та освіти пропонують розпочати зимові канікули 25 грудня 2021 року. Учні мають повернутися за парти 10 січня 2022 року. Вже зараз ходять чутки, що тривалість зимових канікул може бути продовжена на тиждень. Але це повністю залежатиме від епідеміологічної ситуації в області.

Щодо інших канікул, то в МОН рекомендують оголосити весняні канікули з 28 березня по 3 квітня 2022 року. А на літній відпочинок планується відпустити школярів з 1 червня.

Слід зазначити. що цього року, через постійне введення карантинних обмежень, такі дати є рекомендаційними. Адже дати та терміни канікул може змінювати кожна школа окремо за необхідністю.

Як Тимошенко і "Батьківщина" хочуть повернутися до влади

Юлія Тимошенко після трьох поразок на президентських виборах не відмовилася від планів повернутися до влади. З 2019 року лідер "Батьківщини" дає зрозуміти, що не проти зайняти і прем'єрську посаду. Як і за рахунок чого Тимошенко хоче досягти цієї мети – в матеріалі РБК-Україна.

Юлія Тимошенко та її команда готувалися до президентських виборів 2019 року, як до вирішальної сутички в її політичній кар'єрі. Штабісти "Батьківщини" побоювалися: якщо її третя спроба стати біля керма держави знову закінчиться поразкою, то в майбутньому отримати перемогу буде ще складніше.

Похід Володимира Зеленського на вибори сплутав усю розстановку сил. Новий несистемний кандидат відсунув на другі ролі всіх досвідчених представників політичної еліти. Лідер "Батьківщини" на виборах 2019 року не змогла пробитися навіть у другий тур, фінішувавши третьою.

Соратники Тимошенко не приховували, що цей програш серйозно підбив її бойовий настрій. "Щоразу вона хоче махнути рукою, все покинути і відійти від управління партії. Але оточення її відмовляє, бо прекрасно усвідомлює, що без Юлі "Батьківщини" фактично немає. До того ж повністю піти з політики вона просто не може, тому що без неї вона, схоже, не уявляє свого життя", – зазначив співрозмовник, добре знайомий з Тимошенко.

Незважаючи на поразку, лідер "Батьківщини" не відмовляється від планів повернутися до влади. Перший очевидний спосіб, як прийти до цієї мети, – перемогти на виборах і керувати вибудовуванням нової конструкції влади. Або ж вступити в коаліцію на правах партнера, "виторгувавши" для себе якомога більше преференцій і високих посад.

Законопроєкт №5600 потрібен владі у політичних цілях: «поганим» олігархам податки підвищили, а «своїм» - знизили

Законом 5600 влада збільшить податковий тиск на звичайних українців і зменшить для "своїх" олігархів. Про це заявив народний депутат України з фракції "Європейська Солідарність" Олег Синютка.

"Законопроєкт № 5600 - це красива назва "ресурсний законопроєкт" і гнила сутність. Бо якщо мова йде про те, що нам потрібно збільшити надходження в бюджет, то в першу чергу ці кошти потрібно отримати від оподаткування олігархів, грального бізнесу і природних монополій", - сказав Синютка.

Натомість, за словами депутата, законопроєктом збільшується податкове навантаження на малий та середній бізнес і звичайних українців.

"Цей законопроєкт спрямований проти наших виробників, проти дрібних підприємців, проти фермерів. Тому що за їхній рахунок влада хоче отримати додаткові надходження", - наголосив Синютка.

Крім того, він також звернув увагу на те, що законопроєктом знижуються податки для олігархів, наближених до влади.

"Влада використовує цей закон у політичних мотивах. Ті, хто її критикують, отримують більші податки. А свої, "домашні" олігархи, тобто ті, які причетні до марганцевої руди, навпаки, уникають оподаткування", - розповів Синютка.

Нагадаємо, 30 листопада Верховна Рада ухвалила урядовий законопроєкт №5600, яким підвищуються податки для низки галузей. Так, проєкт передбачає зростання податків для населення, а також підвищення ренти на залізну руду та водні ресурси, проте виключає з оподаткування марганцеву руду, яку в нашій країні монопольно добуває олігарх Ігор Коломойський. Через це державний бюджет щороку втрачатиме мінімум 600 мільйонів гривень.

Зі свого боку народний депутат Олексій Гончаренко звернувся до президента Володимира Зеленського із закликом ветувати законопроєкт та відправити його на доопрацювання – для того, щоб збалансувати оподаткування на видобування руди. Якщо ж проєкт буде підписаний, це свідчитиме про залежність президента від олігарха Ігоря Коломойського, попередив нардеп.